Справа № 761/35869/20
Провадження № 2-азз/761/1/23
27 квітня 2023 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Макаренко Ірина Олександрівна, розглянувши матеріали клопотання ОСОБА_1 про зняття арешту з нерухомого майна у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районноїу м. Києві державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_2 про визнання незаконним свідоцтва про право власності,
встановив:
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання заявника про зняття арешту з нерухомого майна.
Дослідивши матеріали клопотання, суддя вважає, що воно не відповідає вимогам процесуального закону.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 167 КАС України, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуги відділенням зв'язку.
Згідно з п.п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв'язку внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові.
Однак, заявником не додано до матеріалів клопотання докази надіслання (надання) копій заяви іншим учасникам справи (провадження).
Разом з тим, суд звертає увагу заявника, що клопотання про знаття арешту з нерухомого майна подано в рамках адміністративної справи, при цьому заявник в обґрунтування поданого клопотання керується нормами цивільного процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
За таких обставин, враховуючи положення ч. 1 ст. 167 КАС України вважаю, що клопотання необхідно повернути заявнику без розгляду.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 167, 379 КАС України, суддя,
ухвалив:
Клопотання ОСОБА_1 про зняття арешту з нерухомого майна у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківської районноїу м. Києві державної адміністрації, третя особа: ОСОБА_2 про визнання незаконним свідоцтва про право власності, повернути заявнику без розгляду.
Роз'яснити заявнику, що повернення подання без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із поданням до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для його повернення.
Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: