Справа № 761/7265/18
Провадження № 2/761/84/2023
(заочне)
16 березня 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Макаренко І.О.,
при секретарі Іванченко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просив:
- визнати недостовірною та такою, що не відповідає дійсності інформацію, яка була розповсюджена на офіційному веб-сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17) www.fg.gov.ua відносно ОСОБА_1 , а саме в прес-релізі від ІНФОРМАЦІЯ_1 під назвою:
«ІНФОРМАЦІЯ_2»: «Найкричущіші випадки розгортаються довкола таких банків як ПАТ «УкрІнБанк» (кінцевий власник істотної участі з найбільшою часткою ОСОБА_1 ), де колишні акціонери, здобувши у судах ситуативні перемоги щодо оскарження рішень про віднесення їх банків до категорії неплатоспроможних, «вибили» з держреєстрів уповноважених осіб Фонду гарантування, заволоділи активами банків, при цьому - залишивши борги Фонду гарантування, а зрештою - і всім діючим банками, які у т. ч. за рахунок своїх внесків та спецзборів змушені будуть їх повертати». Зараз ці колишні акціонери намагаються у найкоротший строк реалізувати активи банків». «Нам також відомо про звернення колишніх акціонерів та ТОП- менеджерів таких фінустанов до діючих банків із пропозиціями придбати активи цих неплатоспроможних банків. А крім того - із запитами про відкриття нових кредитних ліній для них та афілійованих з ними юридичних осіб, які, користуючись ситуацією, припинили виконувати свої уже існуючі зобов'язання перед ПАТ «УкрІнБанк»». Фонд гарантування закликає діючі банки бути обачними при виборі своїх партнерів та ретельно зважувати усі обставини перед прийняттям рішень. Ми закликаємо банки бути свідомими того, що подібні дії акціонерів є фактично злочинними спробами нанести мільярдні збитки державі та кредиторам цих банків. Ніхто з них навіть не обіцяє повернути державі виплачені у межах гарантованої суми відшкодування кошти, так само - як і розрахуватися із кредиторами. Тому ми закликаємо вас, професійних та відповідальних банкірів, які завоювали на ринку ім'я та дорожать ним, - не ставати частиною оборудки, не фінансувати афери та не заохочувати дії акціонерів ПАТ «УкрІнБанк, які ставлять під удар стабільність Фонду гарантування і як наслідок - усі банківської спільноти.» Довідково: «Перереєстрація юрособи дозволяє великим позичальникам, серед яких чимало афілійованих із акціонерами банк осіб, уникнути погашення сво'іх кредитів. «Іменем Закону України» винесень рішення - передати усі активи в управління «правонаступнику» банку ПАТ «УКРІНКОМ», а всі зобов'язання - пробачити/залишити за Фондом гарантування. Довідково: «Перереєстрація юрособи дозволяє великим позичальникам, серед яких чинало афілійованих із акціонерами банку осіб, уникнути погашення своїх кредитів. «Іменем Закону України» винесеш рішення - передати усі активи в управління «правонаступнику» банку ПАТ «УКРІНКОМ», а всі зобов'язання - пробачити/залишити за Фондом гарантування»;
- визнати дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17), щодо розповсюдження 13.02.2018 на офіційному сайті www.fg.gov.ua Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформації відносно ОСОБА_1 такими, що завдали шкоди честі, гідності та діловій репутації позивача;
- зобов'язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17) спростувати недостовірну інформацію про ОСОБА_1 аналогічним способом - шляхом розміщення на веб-сайті www.fg.gov.ua спростування наступного змісту:
«СПРОСТУВАННЯ»
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб спростовує недостовірну інформації оприлюднену ІНФОРМАЦІЯ_1 в прес-релізі під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_2», про те, що: Найкричущіші випадки розгортаються довкола таких банків як ПАТ «УкрІнБанк» (кінцевий власник істотної участі з найбільшою частко ОСОБА_1 ), де колишні акціонери, здобувши у судах ситуативні перемоги щодо оскарження рішень про віднесення їх банків до категої неплатоспроможних, «вибули» з держреєстрів уповноважених осіб Фонду гарантування, заволоділи активами банків, при цьому - залишивши борги Фонду гарантування, а зрештою - і всім діючим банкам, які у т.ч. за рахунок своїх внесків та спецзборів змушені будуть їх повертати». Зараз ці колишні акціонери намагаються у найкоротший строк реалізувати активи банків». «Нам також відомо про звернення колишніх акціонерів та ТОП-менеджерів таких фінустанов до діючих банків із пропозиціями придбати активи цих неплатоспроможних банків. А крім того - із запитами про відкриття нових кредитних ліній для них та афілійованих з ними юридичних осіб, які, користуючись ситуацією, припинили виконувати свої уже існуючі зобов'язання перед ПАТ «УкрІнБанк»». Фонд гарантування закликає діючі банки бути обачними при виборі своїх партнерів та ретельно зважувати усі обставини перед прийняттям рішень. Ми закликаємо банки бути свідомими того, що подібні дії акціонерів є фактично злочинними спробами нанести мільярдні збитки державі та кредиторам цих банків. Ніхто з них навіть не обіцяє повернути державі виплачені у межах гарантованої суми відшкодування кошти, так само - як і розрахуватися із кредиторами. Тому ми закликаємо вас, професійних та відповідальних банкірів, які завоювали на ринку ім'я та дорожать ним, - не ставати частиною оборудки, не фінансувати афери та не заохочувати дії акціонерів ПАТ «УкрІнБанк, які ставлять під удар стабільність Фонду гарантування і як наслідок - усієї банківської спільноти.» Довідково: «Перереєстрація юрособи дозволяє великим позичальникам, серед яких чимало афілійованих із акціонерами банку осіб, уникнути погашення своїх кредитів. «Іменем Закону України» винесено рішення - передати усі активи в управління «правонаступнику» банку ПАТ «УКРІНКОМ», а всі зобов'язання - пробачити/залишити за Фондом гарантування. Довідково: «Перереєстрація юрособи дозволяє великим позичальникам, серед яких чимало афілійованих із акціонерими банку осіб, уникнути погашення своїх кредитів. «Іменем Закону України» винесено рішення - передати усі активи в управління «правонаступнику» банку ПАТ «УКРІНКОМ», а всі зобов'язання - пробачити/залишити за Фондом гарантування».
- вирішити питання судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було розповсюджено щодо позивача недостовірну негативну інформації, що є посяганням на його честь, гідність та ділову репутацію. Позивач зазначає, що тривалий час працює у фінансовому секторі і має позитивну ділову репутацію, ніколи не здійснював незаконних оборудок та афер та не вчиняв будь-яких інших злочинних дій, дотримувався в своєму житті чинного законодавства і його завжди законні дії не можуть причинити шкоду банківській спільноті.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 08.02.2019 року відкрито провадження у справі.
На підставі розпорядження щодо повторного автоматичного розподілу справи № 01-08-984 від 09.10.2020, протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями матеріали справи передані на розгляд судді Макаренко І.О. у зв'язку із відпусткою по вагітності та пологами судді Кондратенко О.О.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 15.02.2021 відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без виклику в судове засідання учасників цивільної справи.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 03.02.2022 здійснено перехід з розгляду в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації, до розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
02.07.2018 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову, оскільки позивачем заявлено вимогу про визнання дій відповідача такими, що завдали шкоди честі, гідності та діловій репутації без жодної конкретизації завданої шкоди, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. Відповідач зазначає, що фрази, які позивач вважає недостовірними твердженнями, не можуть бути витлумачені як такі, що місять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири, і відповідно не можуть бути перевірені на предмет їх відповідності.
Позивач в судове засідання не з'явився, представник позивача через електронну пошту суду подав заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника за наявними в справі матеріалами, в якій просив позов задовольнити в повному обсязі, проти ухвалення в справі заочного рішення не заперечував.
Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.
Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Встановлено, і дана обставина не заперечується представником відповідача, що ІНФОРМАЦІЯ_1 Фондом гарантування вкладів фізичних осіб на власному веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_3 в мережі інтернет було розміщено повідомлення для ЗМІ (прес-реліз) під назвою (заголовком): «ІНФОРМАЦІЯ_2».
Також не оспорювалась Фондом гарантування вкладів фізичних осіб та обставина, що зазначений прес-реліз містить в собі інформацію наступного змісту: «Найкричущіші випадки розгортаються довкола таких банків як ПАТ «УкрІнБанк» (кінцевий власник істотної участі з найбільшою часткою ОСОБА_1 ), де колишні акціонери, здобувши у судах ситуативні перемоги щодо оскарження рішень про віднесення їх банків до категорії неплатоспроможних, «вибили» з держреєстрів уповноважених осіб Фонду гарантування, заволоділи активами банків, при цьому - залишивши борги Фонду гарантування, а зрештою - і всім діючим банками, які у т. ч. за рахунок своїх внесків та спецзборів змушені будуть їх повертати». Зараз ці колишні акціонери намагаються у найкоротший строк реалізувати активи банків». «Нам також відомо про звернення колишніх акціонерів та ТОП- менеджерів таких фінустанов до діючих банків із пропозиціями придбати активи цих неплатоспроможних банків. А крім того - із запитами про відкриття нових кредитних ліній для них та афілійованих з ними юридичних осіб, які, користуючись ситуацією, припинили виконувати свої уже існуючі зобов'язання перед ПАТ «УкрІнБанк»». Фонд гарантування закликає діючі банки бути обачними при виборі своїх партнерів та ретельно зважувати усі обставини перед прийняттям рішень. Ми закликаємо банки бути свідомими того, що подібні дії акціонерів є фактично злочинними спробами нанести мільярдні збитки державі та кредиторам цих банків. Ніхто з них навіть не обіцяє повернути державі виплачені у межах гарантованої суми відшкодування кошти, так само - як і розрахуватися із кредиторами. Тому ми закликаємо вас, професійних та відповідальних банкірів, які завоювали на ринку ім'я та дорожать ним, - не ставати частиною оборудки, не фінансувати афери та не заохочувати дії акціонерів ПАТ «УкрІнБанк, які ставлять під удар стабільність Фонду гарантування і як наслідок - усі банківської спільноти.» Довідково: «Перереєстрація юрособи дозволяє великим позичальникам, серед яких чимало афілійованих із акціонерами банк осіб, уникнути погашення сво'іх кредитів. «Іменем Закону України» винесень рішення - передати усі активи в управління «правонаступнику» банку ПАТ «УКРІНКОМ», а всі зобов'язання - пробачити/залишити за Фондом гарантування. Довідково: «Перереєстрація юрособи дозволяє великим позичальникам, серед яких чинало афілійованих із акціонерами банку осіб, уникнути погашення своїх кредитів. «Іменем Закону України» винесеш рішення - передати усі активи в управління «правонаступнику» банку ПАТ «УКРІНКОМ», а всі зобов'язання - пробачити/залишити за Фондом гарантування».
За приписами ч.ч 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
В розумінні положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно по положень ст. 200 ЦК України інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Відповідно до ст.. 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Положеннями ст. 27 Конституції України кожен має право на повагу його гідності.
Приписами ст. 270 ЦК України встановлені види особистих немайнових прав, зокрема, право на повагу до гідності та честі, що відповідно до вимог ст. 269 ЦК України належать фізичній особі довіку.
В свою чергу відповідно до ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації.
Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Отже підставою для задоволення позову є наявність всіх вищенаведених складових правопорушення.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, необхідно визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи вона є фактичним твердженням чи оціночним судженням.
Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов'язок відшкодувати завдану моральну шкоду.
За своїм характером судження має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої ним думки, що пов'язано з такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів.
Отже, будь-яке судження, яке має оціночний характер, будь-яка критика та оцінка вчинків, вираження власних думок щодо якості виконуваних публічних функцій, отриманих результатів тощо, не є підставою для захисту права на повагу честі, гідності та ділової репутації та, відповідно, не є предметом судового захисту.
Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає в свободу дотримуватись своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.
Приписи ст. 30 Закону України «Про інформацію», також визначають, що оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Так, Європейський суд з прав людини у своїй практиці наголошує на необхідності розрізняти твердження щодо фактів та оціночні судження.
Про неможливість довести правдивість оціночних суджень як частину фундаментального права, охопленого статтею 10 Конвенції ЄСПЛ вказує в рішенні «Лінгенс проти Австрії».
У справі «ТОВ «Інститут економічних реформ» проти України» Європейський суд з прав людини наголошує - щоб розрізняти твердження щодо фактів та оціночні судження необхідно враховувати обставини справи та загальний тон висловлювань.
Вирішуючи справи про захист честі, гідності та ділової репутації, суди повинні перевіряти, чи містить інформація, що стала підставою для звернення до суду, конкретні життєві обставини, фактичні твердження. Якщо зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація або її частина не може вважатись оціночним судженням, оскільки є не результатом суб'єктивної оцінки, а відображенням об'єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку.
У рішенні від 10 серпня 2006 рок у справі "Ляшко проти України" (заява № 21040/02) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) зазначив, що свобода вираження поглядів являє собою одну з важливих засад демократичного суспільства та одну з базових умов його прогресу та самореалізації кожного. Предмет п. 2 ст. 10 Конвенції застосовується не тільки до "інформації" чи "ідей", які були отримані зі згоди чи розглядаються як необразливі чи як малозначущі, але й до тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Такими є вимоги плюралізму, толерантності та відкритості думок, без чого неможливе "демократичне суспільство". Свобода політичних дебатів перебуває в самому серці побудови демократичного суспільства, що наскрізь пронизує Конвенцію. При цьому, повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права.
Згідно з ч. ч. 4, 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
У п. п. 24, 25 постанови від 27 лютого 2009 року № 1 "Про cудову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що суд, ухвалюючи рішення про спростування поширеної недостовірної інформації, у рішенні за необхідності може викласти текст спростування інформації або зазначити, що спростування має здійснюватися шляхом повідомлення про ухвалене у справі судове рішення, включаючи публікацію його тексту. За загальним правилом, інформація, що порочить особу, має бути спростована у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення (шляхом публікації у пресі, повідомлення по радіо, телебаченню, оголошення на зібранні громадян, зборах трудового колективу, відкликання документа тощо). У судовому рішенні також має бути зазначено строк, у межах якого відповідь чи спростування повинно бути оприлюднено.
Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію.
Поширенням інформації такого змісту в прес-релізі під назвою: «ІНФОРМАЦІЯ_2», про те, що: «Найкричущіші випадки розгортаються довкола таких банків як ПАТ «УкрІнБанк» (кінцевий власник істотної участі з найбільшою частко ОСОБА_1 ), де колишні акціонери, здобувши у судах ситуативні перемоги щодо оскарження рішень про віднесення їх банків до категої неплатоспроможних, «вибули» з держреєстрів уповноважених осіб Фонду гарантування, заволоділи активами банків, при цьому - залишивши борги Фонду гарантування, а зрештою - і всім діючим банкам, які у т.ч. за рахунок своїх внесків та спецзборів змушені будуть їх повертати». Зараз ці колишні акціонери намагаються у найкоротший строк реалізувати активи банків». «Нам також відомо про звернення колишніх акціонерів та ТОП-менеджерів таких фінустанов до діючих банків із пропозиціями придбати активи цих неплатоспроможних банків. А крім того - із запитами про відкриття нових кредитних ліній для них та афілійованих з ними юридичних осіб, які, користуючись ситуацією, припинили виконувати свої уже існуючі зобов'язання перед ПАТ «УкрІнБанк»». Фонд гарантування закликає діючі банки бути обачними при виборі своїх партнерів та ретельно зважувати усі обставини перед прийняттям рішень. Ми закликаємо банки бути свідомими того, що подібні дії акціонерів є фактично злочинними спробами нанести мільярдні збитки державі та кредиторам цих банків. Ніхто з них навіть не обіцяє повернути державі виплачені у межах гарантованої суми відшкодування кошти, так само - як і розрахуватися із кредиторами. Тому ми закликаємо вас, професійних та відповідальних банкірів, які завоювали на ринку ім'я та дорожать ним, - не ставати частиною оборудки, не фінансувати афери та не заохочувати дії акціонерів ПАТ «УкрІнБанк, які ставлять під удар стабільність Фонду гарантування і як наслідок - усієї банківської спільноти.» Довідково: «Перереєстрація юрособи дозволяє великим позичальникам, серед яких чимало афілійованих із акціонерами банку осіб, уникнути погашення своїх кредитів. «Іменем Закону України» винесено рішення - передати усі активи в управління «правонаступнику» банку ПАТ «УКРІНКОМ», а всі зобов'язання - пробачити/залишити за Фондом гарантування. Довідково: «Перереєстрація юрособи дозволяє великим позичальникам, серед яких чимало афілійованих із акціонерими банку осіб, уникнути погашення своїх кредитів. «Іменем Закону України» винесено рішення - передати усі активи в управління «правонаступнику» банку ПАТ «УКРІНКОМ», а всі зобов'язання - пробачити/залишити за Фондом гарантування», не порушують особисті немайнові права позивача, а тому відповідно до положень ст. ст. 94, 227 ЦК України немає підстав для її спростування.
Сама по собі інформація такого змісту не містись фактичних даних, а отже інформація не може бути перевірена на предмет її достовірності.
Характер вищенаведених висловів, викладених у прес-релізі дають підстави стверджувати, що вони є оцінкою дій, думками та переконаннями відповідача, баченням певних обставин, а отже і висновків щодо подій, які передували публікації тобто є оціночними судженнями.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З огляду на викладене, виходячи з встановлених обставин справи та вимог чинного законодавства, якими регламентовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 89, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрінбанк» ОСОБА_2 про спростування недостовірної інформації - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: