Справа № 761/11237/23
Провадження № 1-кс/761/7589/2023
27 квітня 2023 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_3 , про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №2202300000000226 від 09.03.2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорущення, передбаченого ч. 2 ст. 333 КК України, -
В провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_3 , про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №2202300000000226 від 09.03.2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорущення, передбаченого ч. 2 ст. 333 КК України.
24 квітня 2023 року на адресу суду надійшло клопотання слідчого, в якому просить суд залишити клопотання без розгляду у зв'язку із минуванням потреби у тимчасовому доступі до речей і документів, що знаходяться у володіння ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалося.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст.ст. 91, 92 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Обов'язок доказування покладається на слідчого, прокурора.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Положеннями ст. 132 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.
Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно вимог ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Відповідно до положень ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
У відповідності з вимогами ч. 6 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Враховуючи, що детектив подав клопотання про залишення клопотання без розгляду, вимоги клопотання не підтримав, при цьому слідчий суддя зауважує, що КПК України не передбачено залишення клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів без розгляду за ініціативи слідчого, тому слідчий суддя приходить до висновку, що наявні підстави для відмови у задоволенні клопотання, з підстав недоведеності детективом вищезазначених вимог КПК України до даного заходу забезпечення кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 91-93, 131, 132, 159-164, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_3 , про тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №2202300000000226 від 09.03.2023 року за ознаками вчинення кримінального правопорущення, передбаченого ч. 2 ст. 333 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_4