Справа № 761/21414/21
Провадження № 2/761/3169/2023
(заочне)
12 квітня 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Романишеної І.П.
за участю секретаря Решти Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
У червні 2021 року представник Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі по тексту відповідач) звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення до 01.05.2018 р. в розмірі 21 132 грн. 43 коп., за спожиті послуги з постачання гарячої води до 01.05.2018 р. в розмірі 14 833,61 грн., за спожиті послуги з централізованого опалення з 01.05.2018 р. до 01.05.2021 р. в розмірі 27 683,29 грн., за спожиті послуги з постачання гарячої води з 01.05.2018 р. до 01.05.2021 р. в розмірі 16 792,49 грн., що в загальному розмірі складає 80 441,82 грн., а також витрати пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33,0 грн. та сплатою судового збору у розмірі 2270 грн.
Ухвалою суду від 02.07.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 274 ЦПК України.
Згідно ухвали суду від 17.02.2022 року вирішено перейти до розгляду справи у порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 28.09.2022 року було вирішено залучити до участі у цивільній справі ОСОБА_2 , в якості співвідповідача.
02.03.2023 року до суду надійшла уточнена позовна заява, зі змісту якої вбачається, що позивач, з огляду на ту обставину, що співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 (далі по тексту відповідач1), ОСОБА_2 (далі по тексту відповідач2), які у розумінні положень законодавства є споживачами житлово-комунальних послуг з централізованого опалення та гарячої води за вказаною адресою, проте в повному обсязі не оплачують спожиті послуги, внаслідок чого у останніх станом на 01.05.2021 р. утворилась заборгованість в загальному розмірі 80 441,82 грн., яку відповідачі в добровільному порядку не сплачують, тому позивач звернувся до суду, з наступною вимогою:
- стягнути солідарно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення до 01.05.2018 р. в розмірі 21 132 грн. 43 коп., за спожиті послуги з постачання гарячої води до 01.05.2018 р. в розмірі 14 833,61 грн., за спожиті послуги з централізованого опалення з 01.05.2018 р. до 01.05.2021 р. в розмірі 27 683,29 грн., за спожиті послуги з постачання гарячої води з 01.05.2018 р. до 01.05.2021 р. в розмірі 16 792,49 грн., що в загальному розмірі складає 80 441,82 грн., а також витрати пов'язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33,0 грн. та сплатою судового збору у розмірі 2 270 грн.
Учасники цивільної справи у судове засідання не з'явилися, повідомлялися належним чином про дату, час та місце розгляду справи, відповідачі заперечень стосовно позову не надсилали до суду.
В матеріалах справи міститься заява представника позивача про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначено, що позовні вимоги підтримує та не заперечує проти ухвалення заочного рішення в даній справі.
Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачами відзиву, та відсутністю заперечень представника позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням пункту 1, пункту 3, пункту 4 частини 1 статті 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Статтею 1 Закону «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що власник приміщення, будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - власник) - фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку. Управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору. Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу. Виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачам на праві спільної власності належить квартира АДРЕСА_2 , що підтверджено свідоцтвом про право власності № НОМЕР_1 , виданого 20.06.1993 р., а тому в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідачі є учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг.
З матеріалів справи вбачається, що розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 р. № 591 КП «Київтеплоенерго» (далі - Позивач) видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам, у зв'язку із чим КП «Київтеплоенерго» здійснює з 01.05.2018 р. надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та централізоване постачання гарячої води (далі - послуги), з урахуванням частини третьої статті 3 ЦПК України, в даному випадку регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги» від 24.06.2004 №1875-IV (далі - Закон) та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630 (далі - Правила).
Відповідно до п. 8 Правил та Закону послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.
На виконання вимог Закону КП «Київтеплоенерго», на підставі типового договору, підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 р. № 34 (5085) (надалі - Договір).
Отже, з 01.05.2018 р. надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснювало КП «Київтеплоенерго» і продовжує бути постачальником таких послуг після ПАТ «Київенерго».
У постанові Великої Палати Верховного суду у справі №712/8916/17 (14-448цс19) від 07.07.2020 року висловлена правова позиція, відповідно до якої: "Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі № 750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 6 листопада 2019 року у справі № 642/2858/16)."
Згідно з розрахунками заборгованості, наданими позивачем, у зв'язку з несплатою відповідачами у повному обсязі грошових коштів за житлово-комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 ., за період з 01.05.2018 р. по 01.05.2021 р., у відповідачів утворилась заборгованість перед КП «Київтеплоенерго» в загальному розмірі 44 475, 78 грн., а саме: за спожиті послуги з централізованого опалення в сумі 27 683,29 грн., за спожиті послуги з постачання гарячої води в сумі 16 792,49 грн.
Розрахований позивачем розмір заборгованості відповідачами не спростований, є математично вірним, а тому підлягає стягненню солідарно з відповідачів.
Також, на підставі Договору №602-18 про відступлення права вимоги (цесії) (далі Договір цесії) від 11.10.2018, укладеного між ПАТ «Київенерго» (далі - Кредитор) та Комунальним підприємством (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - Новий Кредитор), позивач, прийняв право вимоги до Відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води у розмірі 35 996,04 грн. за вказаною вище адресою.
Звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги, Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» посилається, що відповідачі отримують послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказана вище квартира, як убачається з матеріалів справи, під'єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання, а отже відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води.
В той час, як з матеріалів справи не вбачається, що відповідачі від послуг централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку відмовлялись, а тому виникнення цивільних прав та обов'язків, підтверджується діями сторін: позивач надає послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, щомісячно надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а відповідач споживає надані послуги та зобов'язаний оплатити їх вартість.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Згідно із ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
Відповідно до статей 156, 162 Житлового кодексу України власник зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.
Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів надходження до позивача від відповідачів будь-яких претензій щодо наданих послуг. Також, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачі здійснили продаж належної їм квартири на праві власності, позаяк суд позбавлений права відшукувати докази за власної ініціативи, а лише наділений правом здійснити розгляд справи за наявними в матеріалах справи доказами, що відповідає принципу диспозитивності та змагальності цивільного судочинства.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що ініціатором судового розгляду доведено факт надання житлово-комунальних послуг та наявність зобов'язань у відповідачів, як споживачів відповідних послуг по сплаті їх вартості перед позивачем.
Відповідно до вимог ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно положень ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
При цьому, відповідно до ч. 1-3, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що позовна вимога ґрунтується на вимогах закону, тому слід позов задовольнити шляхом стягнення з відповідачів солідарно на користь позивача суму заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення до 01.05.2018 р. в розмірі 21 132 грн. 43 коп., за спожиті послуги з постачання гарячої води до 01.05.2018 р. в розмірі 14 833,61 грн., за спожиті послуги з централізованого опалення з 01.05.2018 р. до 01.05.2021 р. в розмірі 27 683,29 грн., за спожиті послуги з постачання гарячої води з 01.05.2018 р. до 01.05.2021 р. в розмірі 16 792,49 грн., що в загальному розмірі складає 80 441,82 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача судові витрати, що складаються з витрат, пов'язаних з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33, 00 грн. по 16,50 грн. з кожного відповідача; судового збору у розмірі 2270, 00 грн. по 1135 грн. з кожного відповідача.
Керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 178, 259, 263, 264, 265, 280-284, 354 ЦПК України, суд,
Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення до 01.05.2018 р. в розмірі 21 132 грн. 43 коп., за спожиті послуги з постачання гарячої води до 01.05.2018 р. в розмірі 14 833,61 грн., за спожиті послуги з централізованого опалення з 01.05.2018 р. до 01.05.2021 р. в розмірі 27 683,29 грн., за спожиті послуги з постачання гарячої води з 01.05.2018 р. до 01.05.2021 р. в розмірі 16 792,49 грн., що в загальному розмірі складає 80 441,82 грн. (вісімдесят тисяч чотириста сорок одна грн. вісімдесят дві коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судові витрати в загальному розмірі 1 151,50 грн. (одна тисяча сто п'ятдесят одна грн. п'ятдесят коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судові витрати в загальному розмірі складає 1 151,50 грн. (одна тисяча сто п'ятдесят одна грн. п'ятдесят коп.)
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Реквізити сторін:
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради «Київтеплоенерго»: місто Київ, площа Івана Франка, будинок 5, код ЄРДПОУ - 40538421;
ОСОБА_1 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП не відоме.
Повний текст судового рішення складено: 12.04.2023 р.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА