Справа № 761/14161/22
Провадження № 2-а/761/270/2023
14 квітня 2023 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Романишеної І.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі, -
До Шевченківського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №714755 від 16 липня 2022 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 51,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
- провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 16 липня 2022 року інспектором Управління патрульної поліції у місті Києві Приходько Л.А. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №714755, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та відповідно до якої позивач 16 липня 2022 року знаходився в стані алкогольного сп'яніння у Шевченківському районі міста Києва, чим порушив громадський спокій.
Позивач з вказаною постановою не погоджується, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закриттю, з огляду на наступне.
Як стверджує позивач у своїй позовній заяві, 16 липня 2022 року його сина на транспортному засобі зупинили працівники поліції, які, в подальшому, склали протокол про затримання та відвезли позивача до відділу поліції. У відділі поліції відносно позивача була винесена оскаржувана постанова.
Крім того, позивач зазначає й про те, що при винесенні оскаржуваної постанови було порушено процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема, не було будь-якої підготовки до розгляду справи, не було оголошено посадову особу, яка розглядає справу, не роз'яснено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, також не були вирішені клопотання, досліджені докази та заслухані особи, які беруть участь у справі.
Також, позивач стверджує, що у справі про адміністративні правопорушення відсутні будь-які докази того, що позивач дійсно перебував у стані алкогольного сп'яніння у громадському місці, що образило людську гідність і громадську мораль.
З огляду на вищевикладене, на переконання позивача, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що стало підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.
Ухвалою суду від 29 липня 2022 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху та останньому наданий строк для усунення виявлених судом недоліків.
12 серпня 2022 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків разом з копією інформації про задеклароване/зареєстроване місце проживання.
Тобто, недоліки усунуті в повному обсязі.
Ухвалою суду від 17 серпня 2022 року відкрито провадження у справі, вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву разом з доказами, які обгрунтовують заперечення проти позову у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали.
11 січня 2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечуючи проти задоволення позовних вимог послався на таке.
У оскаржуваній постанові зазначено, що 16 липня 2022 року о 23 годині 50 хвилин за адресою: місто Київ, проспект Перемоги, 12В, позивач знаходився в стані алкогольного сп'яніння, адміністративна відповідальність за що передбачена частиною 1 статті 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як стверджує представник відповідача, інспектор під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відреагував на адміністративне правопорушення, встановив причини та умови, що сприяли вчиненню даного порушення у відповідності до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, виконав умови підготовки адміністративної справи до розгляду, що передбачені статтею 278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повідомив відповідача про його права, які передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а сам факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення, був досліджений та встановлений інспектором під час розгляду справи.
Також, у відзиві на позовну заяву вказано, що роз'яснення поняття «поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль» можна знайти в журналі «Держава і право» за 2002 рік (випуск 18), а загальними рисами громадських місць є їх суспільна значущість для задоволення суспільних потреб та інтересів людини, а також їх публічність, що передбачає вільний доступ і їх спільне використання необмеженою кількістю людей.
На підставі вищевикладеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає.
Згідно постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №714755 від 16 липня 2022 року, винесеної о 23 годині 50 хвилин відносно ОСОБА_1 , інспектором полку-1 полку 3 бат. 7 рота взводу Управління патрульної поліції Приходько Людмилою Адамівною встановлено, що (мовою оригіналу) «16.07.2022 Київ, Шевченківський р-н, проспект Перемоги, 12В, громадянин знаходився в стані а в громадський спокій, ураховуючи, що громадянин ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення», останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу 51 грн.
Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку цінним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КупАП) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) справи про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною 1 статтею 178 КУпАП, розглядають органи Національної поліції.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Зважаючи, що Департамент патрульної поліції є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України, який складається зі структурних підрозділів апарату Департаменту патрульної поліції і його територіальних (відокремлених) підрозділів, інспектор взводу №2 роти №7 батальйону №3 полку №1 управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції Приходько Людмила Адамівна є уповноваженою особою розглядати від імені Національної поліції справи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною 1 статті 178 КУпАП.
Так, відповідно до частини 1 статті 178 КУпАП України розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в інших заборонених законом місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв на розлив дозволена відповідним органом місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль тягне за собою за собою попередження або накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, відповідальність за частиною 1 статті 178 КУпАП наступає, зокрема, за появу в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль.
Водночас, слід зазначити, що відповідно до частин 1-4 статті 7 КупАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з пункту 1 статті 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність подіїта складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів суб'єктом уповноваженим на складання адміністративного протоколу.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд наголошує, що відповідачем не надано суду будь-яких належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частини 1 статті 178 КУпАП, а посилання представника відповідача у відзиві на позовну заяву на те, що роз'яснення поняття «поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль» можна знайти в журналі «Держава і право» за 2002 рік (випуск 18), на переконання суду, не є належним обґрунтуванням вини позивача, та, тим більше не містить в собі доказової бази щодо того, що останній дійсно перебував у п'яному вигляді у громадському місці, що ображає людську гідність і громадську мораль.
Так, відповідно до частини 1 статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року №580-VIII (далі по тексту - Закон України від 02 липня 2015 року №580-VIII) поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Пунктом 2 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Наказ Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року №1026 (далі по тексту - Інструкція), застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення;
2) охорони громадської безпеки та власності;
3) забезпечення безпеки осіб;
4) забезпечення публічної безпеки і порядку.
На виконання пункту 2 розділу ІІ Інструкції портативний відеореєстратор та карта пам'яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів.
Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції передбачено, що включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Проте, в матеріалах справи відсутні докази факту перебування позивача у стані алкогольного сп'яніння, оскільки цей факт не був зафіксований показами свідків та відеозаписом. Більш того, не було проведено медичного освідування позивача на стан алкогольного сп'яніння.
Також, відповідно до статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.
Наведене в сукупності свідчить, що КУпАП встановлюється чітка процедура притягнення особи до відповідальності, зокрема,
1) виявлення правопорушення,
2) фіксація правопорушення,
3) формування доказової бази (матеріалів справи),
4) розгляд справи про адміністративне правопорушення.
Тобто, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, використовуючи свої повноваження, повинен був зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення, перед складанням постанови та відібранням пояснень від правопорушника роз'яснити його права, надати можливість заявити та розглянути клопотання.
Отже, для правомірного притягнення особи до адміністративної відповідальності необхідним є наявність двох критеріїв:
1) належним чином зафіксований факт вчинення правопорушення
2) додержання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Між тим, відповідачем не надано доказів вчинення інспектором полку-1 полку 3 бат. 7 рота взводу Управління патрульної поліції Приходько Людмилою Адамівною всіх вказаних вище дій при винесенні оскаржуваної постанови.
Слід також відмітити, що сама лише постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є доказом вчинення адміністративного правопорушення, а є лише рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду правопорушення, тобто, є актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений.
Крім того, суд звертає увагу, що в пункті 30 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року по справі №463/1352/16-а зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 178 КУпАП є недоведеним, оскільки відповідачем не надано суду доказів, що позивач дійсно 16 липня 2022 року за адресою: місто Київ, Шевченківський район, проспект Перемоги, 12В, перебував у громадському місці в стані алкогольного сп'яніння, що ображає людську гідність і громадську мораль.
Відповідно до частини 3 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Згідно статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо буде встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на відсутність доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 178 КУпАП, суд дійшов висновку, що постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №714755 від 16 липня 2022 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у вигляді штрафу 51,00 грн підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення слід закрити.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На переконання суду, відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваної постанови, з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 496,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі - задовольнити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕГА №714755 від 16 липня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 51,00 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 178 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 496,20 грн (чотириста дев'яносто шість гривень 20 копійок).
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням положень частини 4 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом десяти днів, з дня складання повного тексту рішення.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач: Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції: 03151, місто Київ, вулиця Святослава Хороброго, будинок 9, код ЄДРПОУ 40108646.
Повний текст рішення суду складений 14.04.2023 р.
СУДДЯ І.П. РОМАНИШЕНА