Ухвала від 24.04.2023 по справі 466/1122/17

Справа № 466/1122/17

Провадження № 1-кп/466/23/23

УХВАЛА

24 квітня 2023 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

потерпілого ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016140090004741 від 03.11.2016 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -

УСТАНОВИВ:

в провадженні Шевченківського районного суду м. Львова перебуває кримінальне провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016140090004741 від 03.11.2016 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні від захисника обвинуваченого ОСОБА_5 поступило клопотання про визнання протоколу огляду предмету, складеного 03.11.2016 року недопустимим доказом, оскільки заяву про долучення записів з відеокамер спостереження головою правління ОСББ «Західні ворота» було написано 03.12.2016 року, жодні інші документи, якими вилучалися записи з відеокамер спостереження у матеріалах справи відсутні.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, думку прокурора, потерпілого, обвинуваченого та його захисника, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Згідно з ч.1 ст.89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про визнання доказу недопустимим слід відмовити, оскільки таке заявлено передчасно, питання допустимості чи недопустимості доказів буде вирішуватися судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку.

Керуючись ст.ст.89, 99, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого - ОСОБА_5 про визнання доказу недопустимим - відмовити.

Роз'яснити учасникам, що питання допустимості чи недопустимості доказів буде вирішуватися судом в нарадчій кімнаті під час ухвалення вироку.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 26.04.2023 року.

Суддя ОСОБА_1