Номер провадження 2-др/754/65/23
Справа №754/11208/22
27 квітня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - ЛІСОВСЬКОЇ О.В.
за участю секретаря - Грей О.О.
розглянувши заяву представника позивачки про постановлення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 11.04.2023 року виділено у власність ОСОБА_2 автомобіль марки Toyota, 2000 року випуску, д/н НОМЕР_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за 1/2 частину автомобіля Toyota, 2000 року випуску, д/н НОМЕР_1 у розмірі 39130, 00 грн.
14.04.2023 року до суду надійшла заява представника позивачки про постановлення додаткового рішення. Заява мотивована тим, що у позовній заяві позивачкою було заявлено про судові витрати, які вона очікує понести у зв'язку із розглядом даної справи. Судові витрати, які позивачка понесла у зв'язку з розглядом справи, становлять 12000,00 грн. На підставі викладеного, представник позивачки просить постановити додаткове рішення у даній справі.
Зваживши доводи заяви, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1)стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2)суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3)судом не вирішено питання про судові витрати.
Як вбачається з письмових матеріалів справи, заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 20.01.2022 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат : 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою , включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
А тому Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).
До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником витрати.
Як вбачається з письмових матеріалів справи, у позовній заяві позивачем було заявлено про судові витрати, які він очікує понести у зв'язку з розглядом даної справи.
Під час розгляду справи судом представником позивача було долучено до матеріалів справи квитанції про сплату витрат на правничу допомогу, а також відповідні докази були надані і після постановлення судового рішення.
З наданих суду доказів вбачається, що 11.10.2022 року між позивачкою та адвокатом Ключник А.В. був укладений Договір № 29 про надання правової допомоги.
Також адвокатом був складений Детальний опис робіт (наданих послуг) у справі 784/11208/22 від 12.03.2023 року.
Судові витрати, які позивачка понесла у зв'язку з розглядом даної справи, складаються з витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 12000,00 грн.
На підтвердження сплачених позивачкою витрат на правничу допомогу суду було надано копії квитанцій від 11.10.2022 року у розмірі 8000,00 грн., від 08.02.2023 року у розмірі 1000,00 грн., від 08.03.2023 року у розмірі 1000,00 грн., від 11.04.2023 року у розмірі 1000,00 грн.
Враховуючи вимоги діючого законодавства, надані стороною позивача письмові докази, суд приходить до висновку про те, що витрати позивача на правничу допомогу у розмірі 11000,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Разом з тим, стороною позивача не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження понесених відповідачем витрат на правничу допомогу у розмірі 1000, 00 грн., а тому суд вважає, що підстав для задоволення заяви в цій частині немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 270 ЦПК України, -
Заяву представника позивачки про постановлення додаткового рішення - задовольнити частково.
Постановити у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, додаткове рішення наступного змісту.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 11000,00 грн.
На додаткове рішення може бути подано скаргу відповідно до вимог діючого законодавства.
Суддя О.В.Лісовська