Справа № 305/245/23
Номер провадження 1-кп/305/229/23
28.04.2023 року м. Рахів
Рахівський районний суд Закарпатської області у складі: судді ОСОБА_1 , при секретарі судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023071160000066 від 27.01.2023 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Чорна Тиса Рахівського району Закарпатської області, мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, одруженої, з вищою освітою, тимчасово не працюючої, в силу ст. 89 КК України раніше не судимої, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України,
У провадженні Рахівського районного суду Закарпатської області на розгляді знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України.
Судом, згідно обвинувального акту, встановлено, що ОСОБА_4 перебуваючи на посаді в.о. начальника Управління Держкомзему у Рахівському районі Закарпатської області будучи згідно ст. 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ від 16.12.1993 із подальшими змінами (чинними на час вчинення кримінального правопорушення) державним службовцем, який відповідно до ст.10 даного Закону зобов'язаний: додержуватись Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань державних органів відповідно до його компетенції; недопущенні порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на нього службових обов'язків, своєчасно і точно виконувати рішення державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників, являючись службовою особою, наділеною повноваженнями погоджувати проекти землеустрою, щодо відведення земельних ділянок, діючи умисно, внесла завідомо неправдиві відомості до офіційних документів щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0295 у власність гр. ОСОБА_5 з цільовим призначенням для дачного будівництва при наступних обставинах: так, наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №767-КТ від 23.09.2008 року виконання обов'язків начальника Управління Деркомзему у Рахівському районі Закарпатської області покладено на ОСОБА_4 , яка на той час перебувала на посаді заступника начальника управління Рахівського районного відділу земельних ресурсів.
Надалі, займаючи вище вказану посаду, 12.12.2008 ОСОБА_4 , в невстановленому досудовим розслідуванням місці, достовірно знаючи та усвідомлюючи, що земельна ділянка знаходиться у постійному користуванні ДП «Ясінянське ЛГ», будучи обізнаними про місце її розташування, а саме її розміщення в межах земель вказаного державного підприємства і щодо них чинним законодавством передбачений особливий режим передачі у приватну власність, в порушення ст. 141 Земельного кодексу України, власноручно підписала та засвідчила відтиском печатки «Управління Держкомзему у Рахівському районі Закарпатської області» висновок про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для рекреаціного призначення (дачне будівництво) гр. ОСОБА_6 , площею 0,1000 га, розташовану на полонині «Драгобрат» за межами населеного пункту Ясінянської селищної ради Рахівського району, довідку про правовий статус земельної ділянки від 12.12.2008 та довідку з державної статистичної звітності про наявності земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-ЗЕМ) від 12.12.2008, в які було внесено недостовірні відомості про те, що вказана земельна ділянка відноситься до земель запасу Ясінянської селищної ради, а саме пасовища, хоча остання відноситься до земель лісового фонду та перебуває у постійному користуванні ДП «Ясінянське ЛГ» згідно державного акту на право постійного користування землею серії І-ЗК №000378 від 18.12.1996 року.
Так, відповідно до Положення про управління (відділ) Деркомзему в районі затвердженого Наказом Деркомзему 17.06.2008 №123 - Управління у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Деркомзему, головного управління Держкомзему в області, а також цим положенням. Зокрема підпунктами 4.13, 4.16, 4.18, 4.20, управління відповідно до покладених на нього повноважень забезпечує в межах компетенції регулювання земельних відносин, створення та ведення державного земельного кадастру та реєстрацію в його складі земельних ділянок і прав на них, бере участь у створенні інформаційної бази з питань реформування земельних відносин, землеустрою, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, оціночної діяльності й земельних торгів, уносить Республіканському комітету із земельних ресурсів Автономної Республіки Крим, головному управлінню в області пропозиції щодо вдосконалення порядку ведення обліку та підготовки звітності з регулювання земельних відносин, використання та охорони земель, формування екомережі, здійснює в межах своєї компетенції координацію місцевих органів виконавчої влади з питань землеустрою.
Згідно ст. 56 ЗК України «Про землеустрій» (в редакції на час вчинення правопорушення) - технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, включає: пояснювальну записку, технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, копії заяв фізичних або клопотання юридичних осіб, матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки, рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, у тому числі на умовах оренди, акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання, акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності, кадастровий план земельної ділянки, перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути.
У відповідності до ч. 9 ст. 118 Земельного кодексу України в редакції на момент вчинення кримінального правопорушення щодо порядку безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами - проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої адміністрації або органу місцевого самоврядування.
Водночас, ст. 32 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 року -державний фонд документації із землеустрою формується на основі збору, обробки, обліку матеріалів, отриманих в результаті здійснення землеустрою. Документація із землеустрою Державного фонду документації із землеустрою є державною власністю і не може передаватись у приватну власність. Доступ до матеріалів Державного фонду документації із землеустрою, що становлять державну таємницю, здійснюється відповідно до закону. Розробники документації із землеустрою зобов'язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою. Використання цих матеріалів дозволяється лише з дотриманням вимог законодавства про авторські права. Ст. 33 цього ж закону передбачено порядок користування документацією із землеустрою, а саме те що юридичні та фізичні особи мають право користуватися матеріалами Державного фонду документації із землеустрою з дотриманням вимог цього Закону, інших законів України і Положення про Державний фонд документації із землеустрою.
Підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.
Усупереч вищенаведеному, маючи у розпорядженні місцевий фонд документації із землеустрою який створюється, формується і ведеться районним (міським) відділом (управлінням) земельних ресурсів Держземагентства який у відповідності до Положення про Державний фонд документації із землеустрою, затвердженого Постановою КМУ від 17.11.2004 № 1553 (у редакції від 26.07.2006) формується на основі збирання, обробки, обліку матеріалів, отриманих у результаті проведення землеустрою незалежно від місця розташування земельних ділянок та форми власності на них, для використання їх органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями і громадянами та маючи затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, достовірно знаючи що згідно державного акту на право постійного користування землею серії І-ЗК №000378 від 18.12.1996 року вказана земельна ділянка відноситься до земель лісового фонду та перебуває у постійному користуванні ДП «Ясінянське ЛГ», при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для дачного будівництва гр. ОСОБА_5 , площею 0,1000 га, розташовану на полонині «Драгобрат» за межами населеного пункту Ясінянської селищної ради Рахівського району не вжила заходів до відмови у погодженні таких проектів, з огляду на невідповідність їх положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів та документації із землеустрою.
В результаті чого, 14.08.2009 розпорядженням №338 виданим в.о головою Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської області ОСОБА_7 «Про затвердження проекту землеустрою, втрат сільськогосподарського виробництва та передачу земельних ділянок у власність, за межами населеного пункту», з урахуванням позитивного висновку територіального органу центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, а саме Управління Держкомзему у Рахівському районі Закарпатської області у вигляді довідки про правовий статус земельної ділянки від 12.12.2008 та довідки з державної статистичної звітності про наявності земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями (за даними форми 6-ЗЕМ) від 12.12.2008 які скріплені підписом ОСОБА_4 та відтисокм печатки Управління, та які є невід'ємною частиною проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, вказаний проект відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2123656200:08:001:0295 затверджено та передано земельну ділянку у приватну власність громадянці ОСОБА_5 , що призвело до вибуття з державної власності земельної ділянки, площею 0,07 га, розташованої на полонині «Драгобрат» за межами населеного пункту Ясінянської селищної ради Рахівського району вартістю 167587, 78 грн, що заподіяло інтересам держави тяжкі наслідки.
Враховуючи викладене, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 Кримінального кодексу України, тобто у внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричини тяжкі наслідки.
До початку підготовчого судового засідання обвинуваченою через канцелярію суду подано клопотання про звільнення її, ОСОБА_4 , від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, а кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 - закрити, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Обвинувачена ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні підтримала своє клопотання та погодилась на звільнення від кримінальної відповідальності та закриття відносно неї кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності.
Прокурор не заперечував проти задоволення заявленого клопотання, вважає, що кримінальне провадження відносно обвинуваченої може бути закрито та звільнено обвинувачену від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строків давності.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження щодо заявленого клопотання обвинуваченою, прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, роз'яснивши обвинуваченій ОСОБА_4 правові наслідки звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з вимогами п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.
Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
У ч. 2 ст. 285 КПК України передбачено, що особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
За правилами ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Положеннями ст. 49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.
Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків; відсутність обставин, що порушують їх перебіг (ч.ч. 2, 3 ст. 49 КК).
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є: притягнення особи як обвинуваченої; згода обвинуваченої на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 інкриміновано вчинення кримінального правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України - внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричини тяжкі наслідки, яке відбулося у 12.12.2008 року.
Згідно вимог ст. 12 КК України (на час вчинення кримінального правопорушення) визначено, що злочин, передбачений ч. 2 ст. 366 КК України, за ступенем тяжкості є злочином середньої тяжкості, на даний час даний злочин за ступенем тяжкості є нетяжким злочином.
Відповідно до приписів п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минув строк п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину (в редакції п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України на час вчинення злочину - особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минув строк п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості).
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, що подія кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 366 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , мала місце у грудні 2008 року, тобто на даний час минуло більше 5 років, що є підставою для застосування положень п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.
Судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 49 КК України.
Зі змісту ст.ст. 284-288 КПК України вбачається, що підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторонни кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах. Тобто, саме наявність цих процесуальних умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 366 КК України.
Також суд зазначає, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим. Тобто суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження.
Суд за наявності правових підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України, та за згодою обвинуваченої ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинувачену від кримінальної відповідальності.
З'ясувавши позицію обвинуваченої ОСОБА_4 та впевнившись у її добровільності та усвідомленні наслідків закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав, суд вважає, що клопотання обвинуваченої ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України та закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності, суд враховує, що обвинувачена в силу ст. 89 КК України раніше не судима, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей, вчинений обвинуваченою кримінальне правопорушення належать за ступенем тяжкості до категорії нетяжких злочинів, строки давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 366 КК України закінчились, обвинувачена не заперечує проти звільнення її від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження щодо неї в цій частині, а обставини щодо вчинення обвинуваченою протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості чи ухилення обвинуваченої від слідства або суду не виявлено.
При цьому відмова суду у звільненні обвинуваченої від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченої, що є недопустимим.
Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.
За змістом ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтвердженні витрати на залучення експерта. Оскільки у цьому кримінальному провадженні обвинувальний вирок не ухвалювався, а постановлено ухвалу, якою закрито кримінальне провадження, судові витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні слід віднести на рахунок держави.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлено.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 283-288, 318, 368-372 КПК України, ст. 49 КК України, суд,-
Клопотання обвинуваченої - ОСОБА_4 - задовольнити.
Звільнити обвинувачену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, на підставі ст. 49 КК України.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Судові витрати на проведення земельно-техінічної експертизи становлять - 2 615, 20 грн., та на проведення судової оціночно-земельної експертизи становить - 6 606, 95 грн., у кримінальному провадженні № 12023071160000066 на загальну суму 9222,15 грн. віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Рахівський районний суд Закарпатської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1