ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/17829/21
провадження № 1-кп/753/650/23
"31" березня 2023 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого-судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , представника потерпілої ОСОБА_6 , провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Чорноморськ Одеської обл., громадянки України, офіційно не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої 27.01.2020 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим терміном 2 роки, відповідно до ухвали Іллічівського міського суду Одеської обл. від 09.02.2022 звільнена від покарання призначеного вироком Святошинського районного суду м. Києва від 27.01.2020, після закінчення іспитового строку,
обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України
ОСОБА_4 знаходячись у невстановленому місці, час та обставин, з метою особистого незаконного збагачення, вирішила заволодіти грошовими коштами третіх осіб. ОСОБА_4 вигадала схему отримання вільного доступу до грошових коштів третіх осіб, якими в подальшому мала намір заволодіти, використовуючи при цьому легенду про можливість отримання відповідного акційного виграшу третьою особою, лише після підтвердження своєї платоспроможності, як потенційного клієнта торгівельної мережі.
З цією метою ОСОБА_4 прибула на вул. Дяченка в м. Києві, де почала спостерігати за перехожими, з метою підшукання особи, коштами якої можна було заволодіти та приблизно об 09-45 год. 02.08.2021 вона звернула увагу на раніше незнайому їй ОСОБА_7 , грошовими коштами якої і вирішила заволодіти.
З метою виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_4 , приблизно об 09-50 год. 02.08.2021, за адресою: м. Київ, вул. Дяченка 12, підійшла до раніше незнайомої ОСОБА_7 та відрекомендувавшись менеджером торгівельних мереж «Еко-маркет», під приводом участі в акційному розіграші побутової техніки запропонувала поспілкуватися, на що вона, не підозрюючи про дійсні наміри останньої, погодилась.
В подальшому ОСОБА_4 , переслідуючи корисливий мотив, привітала ОСОБА_7 ніби то з перемогою в акції з реалізації побутової техніки, а саме: телевізора, зазначивши при цьому про наявність й іншого переможця, роль якого відігравала невстановлена слідством особа. Згідно з вигаданими умовами розіграшу, які ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_7 , отримати виграш вона зможе лише підтвердивши свою платоспроможність, як потенційного клієнта торгівельної мережі. Зацікавившись можливістю отримання телевізора або грошової премії, ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_4 про свою платоспроможність і наявність в неї грошових коштів в сумі 14000 грн. за місцем мешкання, які може продемонструвати заради отримання обумовленого призу. Після чого, ОСОБА_4 , продовжуючи свої дії, направлені на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 , запропонувала прослідувати до місця мешкання ОСОБА_7 , з метою перевірки її платоспроможності.
В свою чергу ОСОБА_7 не усвідомлюючи дійсних намірів ОСОБА_4 , на її пропозицію погодилась та разом з нею на автомобілі таксі служби «537» прибули до квартири АДРЕСА_2 .
Знаходячись об 11-05 год. 02.08.2021 біля будинку АДРЕСА_3 , ОСОБА_7 продемонструвала ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 14000 грн., у підтвердження своєї платоспроможності, що є обов'язковим чинником зі слів ОСОБА_4 для отримання призу. В той час, ОСОБА_4 продемонструвала ОСОБА_7 купюри зовні схожі на долари США та поклавши їх до паперового конверту запропонувала останній вчинити ті ж самі дії, оскільки як вона пояснила саме такі правила розіграшу. В свою чергу ОСОБА_7 , бажаючи отримання відповідного виграшу та не усвідомлюючи про злочинний план ОСОБА_4 , на її пропозицію погодилась поклавши до наданого останньою паперового конверту належні їй грошові кошти в сумі 14000 грн. та передала їй.
Отримавши від ОСОБА_7 вказані грошові кошти, ОСОБА_4 з метою подальшого непомітного їх викрадення і обернення на свою користь, дістала з сумки, яку на той час мала при собі декілька аналогічних запакований паперових конвертів зі шматками паперу у вигляді грошових банкнот, які замінила на паперовий конверт з грошовими коштами, що належать ОСОБА_7 .
В наступному ОСОБА_4 , заволодівши шахрайським шляхом грошовими коштами ОСОБА_7 , з місця вчинення злочину зникла, чим завдала потерпілій матеріальний збиток на загальну суму 14000 грн.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 винною себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України визнала в повному обсязі та пояснила суду, що їй зрозуміло обвинувачення, права передбачені КПК України, вона погоджується з обставинами, встановленими під час досудового розслідування. Обвинувачена показала, що дійсно розробила шахрайську схему та заволоділа грошовими коштами потерпілої у сумі 14000 грн. Запевнила, що всі обставини, викладені в обвинувальних актах відповідають дійсності. У скоєному щиро розкаялася, жалкує, що так сталося, запевнила, що в подальшому нічого протиправного вчиняти не буде, шкоду заподіяну потерпілій відшкодувала в повному обсязі. Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та щирості її позиції.
Обвинувачена ОСОБА_4 не оспорює фактичні обставини, пояснивши при цьому, що вона правильно розуміє зміст пред'явленого їй обвинувачення та не заперечувала про визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того у суду відсутні сумніви в добровільності та істинності її позиції, а тому суд, роз'яснивши обвинуваченій порядок та наслідки розгляду справи в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України, визнає недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що винність обвинуваченої ОСОБА_4 знайшла своє повне підтвердження в ході судового розгляду.
Дії обвинуваченої ОСОБА_4 , суд кваліфікує за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Згідно ст. 66 КК України обставинами, що пом'якшує покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття та повне відшкодування заподіяної шкоди.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України судом не встановлено.
Згідно з ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого нею кримінального правопорушення ч. 2 ст. 190 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином; конкретні обставини кримінального провадження; її ставлення до вчиненого - вину визнала повністю, щиро каялася у вчиненому та критично ставилася до своєї поведінки, відшкодувала заподіяну шкоду; дані про її особу, зокрема: не працює, під наглядом у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше судима; наявність обставин, які пом'якшують покарання, а саме щире каяття, повне відшкодування заподіяної шкоди, та відсутність обставин, які його обтяжують.
Враховуючи викладені вище обставини, суд вважає правильним призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі, яке суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових злочинів.
При цьому суд, враховуючи обставини даної справи та особу ОСОБА_4 , її негативне ставлення до вчиненого, наявність обставин, які пом'якшують покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе без відбування покарання, а тому, застосувавши положення ст.ст. 75,76 КК України, звільняє її від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк.
Крім того, потерпілою ОСОБА_7 заявлено позов до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Натомість, 06.03.2023 на адресу суду надійшла заява потерпілої ОСОБА_7 про відмову від згаданого позову, яка була підтримана представником ОСОБА_6 .
Згідно з положеннями ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Положенням п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне прийняти відмову позивача та провадження за цивільним позовом потерпілої ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - закрити.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, 373-376, 615 КПК України суд
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити їй покарання у виді двох років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку один рік.
Згідно із ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган пробації про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України без погодження із уповноваженим органом з питань пробації.
Провадження за цивільним позовом потерпілої ОСОБА_7 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - закрити.
Речові докази: чорну шкіряну сумку з фірмовою емблемою напис «Tonelli», гаманець шкіряний (складний) чорного кольору з емблемою «Peket», купюру 20 грн. ЮЕ 280270 1 шт., купюра номіналом 10 грн. И34703913 1 шт., які передані на зберігання до камери схову Дарницького УП ГУ НП у м. Києві (квитанція №002668) - повернути власнику; папірці ззовні схожі на платіжні засоби, а саме купюру номіналом 200 Євро за написом «Сувенір», купюри номіналом 100 доларів США з написом «Souvenirs» 8 шт., купюри номіналом 50 доларів США з написом «Souvenirs» 10 шт., купюри номіналом 10 доларів США з написом «Souvenirs» 3 шт., купюри номіналом 1000 гривень з написом «Сувенір» 11 шт., 2 купюри номіналом 100 доларів США з написом «Souvenirs», три паперових конверта без написів, які передані на зберігання до камери схову Дарницького УП ГУ НП у м. Києві (квитанція №002668) - знищити; DVD-R диск з відео з камер відеоспостереження за адресою м. Київ, вул. Дяченка 20-б - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення через Дарницький районний суд м. Києва з урахуванням особливостей, встановлених положеннями ч. 2 ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: