Справа № 156/464/23
Провадження № 3/156/234/23
27 квітня 2023 року смт. Іваничі
Суддя Іваничівського районного суду Волинської області Бахаєв І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов із відділу поліцейської діяльності №1 (сел. Іваничі) Володимирського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого та мешканця АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
учасники справи:
особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
про права передбачені ст. 268 КУпАП, ст. 10, 63 Конституції України особам роз'яснено,
24.04.2023 приблизно 21 год. 24 хв. на автошляху с. Лежниця - с. Поромів Володимирського району Волинської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Geon tnt 25 з державним номерним знаком НОМЕР_2 та здійснив зупинку транспортного засобу ближче 30 метрів від посадкового майданчика для зупинки маршрутних транспортних засобів. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані працівниками поліції за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП, визнав, щиро розкаявся у вчиненому.
Окрім визнання вини ОСОБА_1 , його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, в судовому засіданні також доведена матерiалами адмiністративної справи:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №074937 від 24.04.2023, в якому викладена суть правопорушення.
Ч. 1 статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками
Аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд приходить висновку, що дії ОСОБА_1 правильно квалiфiковано за ч. 1 ст.122 КУпАП.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 ЄСПЛ постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно з ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Статтями 10, 11 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно до ст. 24 - 1 КУпАП за вчинення адміністративних правопорушень до неповнолітніх у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років можуть бути застосовані такі заходи впливу: 1) зобов'язання публічно або в іншій формі попросити вибачення у потерпілого; 2) попередження; 3) догана або сувора догана; 4) передача неповнолітнього під нагляд батькам або особам, які їх замінюють, чи під нагляд педагогічному або трудовому колективу за їх згодою, а також окремим громадянам на їх прохання.
Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 , не зважаючи на порушення ним правил ПДР України, умислу на вчинення правопорушення не мав, вчинив адміністративне правопорушення вперше, що його дії не становили великої суспільної небезпеки, не спричинили і не могли спричинити значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам інших осіб, його діяння слід вважати малозначним.
ЄСПЛ в рішенні «Ісмаїлов проти росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права - однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях ЄКПЛ, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що попереджувальних цілей щодо неповнолітнього ОСОБА_1 можливо досягти без застосування адміністративного стягнення та із застосуванням такого заходу впливу як попередження, який буде достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети - виховного характеру та запобіганню вчинення повторних правопорушень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 8, 24-1, 276, 283, 285, 287-289 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП та застосувати до нього захід впливу - попередження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яка притягувалась до адміністративної відповідальності, та потерпілою особою протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Іваничівський районний суд Волинської області.
Суддя: - І.М.Бахаєв