24 квітня 2023 року Справа № 215/174/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради про встановлення наявності компетенції, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні ді, -
ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу із позовом до Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради із позовними вимогами про встановлення наявності компетенції, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.01.2022р. позовну заяву ОСОБА_1 до начальника Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради Каретіної Оксани Володимирівни про встановлення наявності компетенції, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - передано за підсудністю на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовлено, позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів шляхом надання виправленого позову у відповідній кількості а саме: - надати суду докази сплати судового збору в розмірі 1073,60 грн., або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону; - надати виправлену позовну заяву разом із копією для вручення відповідачу, оформлену у відповідності до вимог ст.ст.160, 161 КАС України, а саме викласти зміст позовних вимог і виклад обставин, якими обґрунтовує свої вимоги, зазначивши докази, що підтверджують вказані обставини та перелік документів, інших доказів, що додаються до заяви; - надати завірену належним чином копію документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу позивача); - надати до суду додатки завірені належним чином у відповідності до ч.5 ст.94 КАС України для відповідача.
20.04.2023 року позивач звернувся із заявою про відкриття провадження по справі після усунення недоліків, яка за змістом є клопотанням про звільнення від сплати судового збору. Клопотання обґрунтоване тим, що позивач є членом малозабезпеченої родини, а судовий збір перевищує 5 відсотків річного доходу позивача за 2022 рік, в зв'язку з чим, згідно положень Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI, наявні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору. До клопотання додано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків позивача за 2022 рік.
Дослідивши подану позивачем заяву, а також докази, долучені до неї, суд дійшов висновку, що позивачем вимоги ухвали суду від 28.02.2023 року не виконано, а тому позов підлягає поверненню, з огляду на наступне.
Як вбачається із змісту зазначеної вище заяви про відкриття провадження по справі після усунення недоліків, позивач просить повторно звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на скрутне матеріальне становище.
Крім того, у вказаній заяві позивач фактично висловлює свою не згоду із вказаною ухвалою від 28.02.2023р. та небажання її виконувати.
При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 р. “Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”, яким рекомендовано суддям адміністративних судів враховувати під час ухвалення рішень у справах відповідної категорії Аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI “Про судовий збір” у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору”. Зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 8 Закону №3674-VI Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Згідно наданої позивачем податкової інформації розмір його доходу за 2022 рік склав 28716 грн. В свою чергу 5 відсотків від річного доходу позивача за 2022 рік складає 28716*5%= 1435,80 грн. Отже, розмір судового збору (1073,80 грн) не перевищує 5 відсотків річного доходу позивача за 2022 рік (1435,80 грн), в зв'язку з чим підстави для застосування п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону №3674-VI відсутні.
Згідно з пп. г) п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: позивачами є: члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї.
Відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01.06.2020 року №1768-III малозабезпечена сім'я - сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний дохід нижчий, ніж прожитковий мінімум для сім'ї.
Позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що його сім'я є малозабезпеченою, в т.ч. доказів на підтвердження складу сім'ї та розміру доходів такої сім'ї, що позбавляє суд можливості прийти до висновку про належність позивача до малозабезпеченої родини.
До того ж, на думку суду, зазначені документи не є належними доказами, які підтверджують річний дохід особи та/або скрутне матеріальне становище, оскільки не містять відомостей про можливі доходи, які не оподатковуються страховими внесками (від оренди майна, від реалізації майна, надходження від прав на інтелектуальну власність, від виконання цивільно-правових угод та інше).
Необхідність підтвердження неможливості сплатити судовий збір підтверджується правовими позиціями, викладеними у судових рішеннях Верховного Суду, а саме: в ухвалі про залишення касаційної скарги без руху від 10 жовтня 2019 року у справі №215/3329/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 ; в ухвалі про відмову у відкритті касаційного провадження ОСОБА_1 від 16 жовтня 2019 року у справі №215/5288/18; в ухвалі про залишення касаційної скарги ОСОБА_1 без руху від 17 жовтня 2019 року у справі №215/3786/18.
Аналогічна позиція Верховного Суду викладена в ухвалі про відмову у звільненні від сплати судового збору та повернення касаційної скарги ОСОБА_1 від 18 жовтня 2019 року у справі №215/5427/18 та ухвалі від 21 жовтня 2019 року у справі №215/1025/19 про повернення касаційної скарги ОСОБА_1 , в ухвалах від 15.03.2021 у справі № 160/1352/20, від 18.03.2021 у справі № 215/1419/19, від 07.04.2021 у справі № 215/7147/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
При цьому, суд зазначає, що заява позивача про звільнення від сплати судового збору вже була розглянута при вирішенні питання про відкриття провадження у справі та ухвалою суду від 28.02.2023 року позивачу було відмовлено у її задоволенні з підстав зазначених у тексті вказаної ухвали.
З огляду на викладене, суд зазначає, що відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору, а тому заява ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.
При цьому, позивачем не надано доказів на підтвердження усунення інших недоліків, зазначених в ухвалі від 28.02.2023 року, зокрема: не надано виправлену позовну заяву разом із копією для вручення відповідачу, оформлену у відповідності до вимог ст.ст.160, 161 КАС України; не надано завірену належним чином копію документа на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача (паспорту чи іншого документу, що посвідчує особу позивача); не надано до суду додатки завірені належним чином у відповідності до ч.5 ст.94 КАС України для відповідача.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що станом на 24.04.2023 року позивач вимоги ухвали суду від 28.02.2023 року не виконав, недоліки позовної заяви не усунув у встановлений судом строк, з відповідним клопотанням про продовження строку для виконання вказаної вище ухвали до суду не звернувся.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на вищевикладене, у зв'язку з не виконанням вимог ухвали суду у встановлений судом строк, позовна заява підлягає поверненню позивачу.
Відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернівської районної у місті Кривий Ріг ради про встановлення наявності компетенції, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви направити позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.
Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.
Суддя Н.В. Турлакова