Справа № 1527/12147/12
Провадження №6/523/174/23
"27" квітня 2023 р. Суворовський районний суд м. Одеси, в складі:
головуючого судді - Бузовського В.В.,
при секретарі - Петровської О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 16 в м. Одесі, цивільну справу за заявою відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та утримання дружини,-
встановив:
Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24.09.2012 року, позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та утримання дружини задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , -аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 500 гривень зі всіх видів заробітків щомісячно, починаючи із 02.08.2012р. до досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , та аліменти на утримання дружини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до досягнення ОСОБА_3 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Рішення набрало законної сили.
Боржник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання вказаного рішення шляхом розстрочення суми боргу у розмірі 76 429 грн строком на 12 місяців по 1500 грн. щомісячно з 30.04.2023 року по 28.03.2024 рік, а після 28.03.2024 року провести подальшу розстрочку суми боргу у розмірі 59 929 грн. ще на рік. Заява обґрунтована скрутним матеріальним становищем боржника.
Боржник, стягувач та представник Другого Приморського ВДВС ОМУЮ в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином шляхом направлення судових повісток в електронному вигляді та повідомленням у додатку VIBER (а.с.17,18,19,20), про причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до положення ч. 1 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
За змістом ч. 3 та ч. 4 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 435 ЦПК України, розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.
Згідно роз'яснень, викладених в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року №14 встановлено, що судам у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Європейський суд з прав людини у своїй практиці звертає увагу, що несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру..», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. До того ж, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Обставини, які зумовлюють надання розстрочки виконання рішення суду повинні бути об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення. Отже, питання щодо надання розстрочки (відстрочки) виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
З аналізу наведених норм слідує, що розстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов'язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.
Відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжено.
У зв'язку з вищевикладеним, враховуючи надзвичайні обставини, зумовлені введенням на території України воєнного стану, фінансове становище боржника, наявність об'єктивних даних, які перешкоджають виконанню рішення суду з поважних причин, суд дійшов висновку, що заява про розстрочення виконання рішення суду є частково обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню шляхом надання розстрочки на суму боргу у розмірі 76 429 грн. на 12 місяців по 6 370 грн. щомісячно.
При таких обставинах, суд приходить до переконання, що належить розстрочити виконання рішення суду строком на дванадцять місяців рівними частинами, а саме: ОСОБА_1 зобов'язаний щомісячно сплачувати на користь ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 6 370 грн. (розрахунок: 76 429,00 грн. /12 місяців = 6 370 грн.).
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що стягнення грошових коштів щомісячно у вищевказаному розмірі не буде порушувати права стягувача на своєчасну та у повному обсязі виплату заборгованості за аліментами.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст.1-13,77-83,89,95,260-263,435 ЦПК України, суд, -
Заяву відповідача ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та утримання дружини - задовольнити частково.
Розстрочити виконання рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 24.09.2012 року у справі №1527/12147/12 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та утримання дружини на 12 місяців, шляхом щомісячного стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ), аліментів по 6 370 (шість тисяч триста сімдесят) грн. щомісячно.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її підписання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала підписана 28.04.2023 року.
Суддя: