Справа №591/2138/21 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/5/23 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань
Іменем України
25 квітня 2023 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 591/2138/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 02.04.2021 про відмову у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,
учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_7 ,
особи, яка звернулася зі скаргою - ОСОБА_8 ,
представника особи, яка звернулася зі скаргою - адвоката ОСОБА_9 ,
установила:
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати Сумську обласну прокуратуру внести відомості до ЄРДР за його заявою від 15.02.2021, вчинити певні дії, оскільки слідчий суддя не дав належної оцінки протиправній бездіяльності уповноваженої особи Сумської обласної прокуратури, яка зобов'язана була виконати вимоги ст. 214 КПК та внести відомості до ЄРДР, а замість здійснення судового контролю досудового слідства виконав функцію судового розгляду кримінальної справи по суті.
31.03.2021 до Зарічного районного суду м. Суми від ОСОБА_8 надійшла скарга, в якій він просив зобов'язати посадову особу Сумської обласної прокуратури внести відомості до ЄРДР за його заявою про кримінальне правопорушення від 15.02.2021 відносно службових осіб Сумської обласної прокуратури та вручити йому витяг з ЄРДР, оскільки відомості по його заяві до ЄРДР внесені не були.
Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 02.04.2021 відмовлено у задоволенні вказаної вище скарги. Своє рішення слідчий суддя умотивував тим, що подана заява не містить обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а доводи скарги фактично зводяться до порядку з'ясування фактичних обставин справи органом досудового розслідування.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, доводи ОСОБА_8 та його представника ОСОБА_9 , які підтримали апеляційну скаргу, доводи прокурора ОСОБА_7 про залишення ухвали слідчого судді без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно ст. 6 і 19 Конституції України, органи судової влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ст. 55 Основного Закону кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Аналогічна вимога закріплена і у ч. 1 ст. 24 КПК, згідно якої кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора в порядку, передбаченому цим Кодексом, а завданнями кримінального провадження, крім іншого, є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК). При цьому безпосередньо порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК (Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, КПК та інших законів України (ч. 1, 2 ст. 1 КПК).
До повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК).
Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим; законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення (ст. 370 КПК).
Суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги (ст. 404 КПК), а згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно вимог ч. 1 ст. 214 КПК, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування, а згідно ч. 4 цієї статті слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. При цьому необхідно зауважити, що дійсно зміст зазначеної норми закону не передбачає обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, й тих, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК.
У свою чергу, прокурор - це особа, яка обіймає посаду, передбачену ст. 15 ЗУ «Про прокуратуру», та діє у межах своїх повноважень (п. 15 ч. 1 ст. 3 КПК), а згідно ч. 1 зазначеної норми Закону прокурором органу прокуратури є: 1) Генеральний прокурор; 2) перший заступник Генерального прокурора; 3) заступник Генерального прокурора; 4-1) заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури; 5) керівник підрозділу Офісу Генерального прокурора; 6) заступник керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора); 7) прокурор Офісу Генерального прокурора (у тому числі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на правах самостійного структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора); 8) керівник обласної прокуратури; 9) перший заступник керівника обласної прокуратури; 10) заступник керівника обласної прокуратури; 11) керівник підрозділу обласної прокуратури; 12) заступник керівника підрозділу обласної прокуратури; 13) прокурор обласної прокуратури; 14) керівник окружної прокуратури; 15) перший заступник керівника окружної прокуратури; 16) заступник керівника окружної прокуратури; 17) керівник підрозділу окружної прокуратури; 18) заступник керівника підрозділу окружної прокуратури; 19) прокурор окружної прокуратури (у тому числі прокурор - стажист окружної прокуратури).
Прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі (ч. 2 ст. 15 «Про прокуратуру»), і зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила (п. 18 ч. 1 ст. 7, ст. 9, ст. 25, п. 1 ч. 2 ст. 36 КПК). При цьому досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР (ч. 2 ст. 214 КПК).
Відповідно п. 2 Розділу ІІ Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом офісу Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020, відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема, мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Зокрема, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК (ч. 1 ст. 2 КК), а згідно ч. 1 ст. 11 КК кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
У межах процедури оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий, прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналіз положень кримінального процесуального законодавства України дає підстави для висновку, що до ЄРДР вносяться не будь-які заяви чи повідомлення фізичних чи юридичних осіб, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про конкретне кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення (ч. 5 ст. 214 КПК).
Це є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про кримінальне правопорушення є наявність об'єктивних даних, які дійсно свідчать про наявність ознак кримінального правопорушення, фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Таким чином, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення, а тому всупереч тверджень апеляційної скарги внесенню до ЄРДР підлягають відомості на підставі заяв чи повідомлень, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не будь-яких повідомлень про факти чи події, в яких відсутня інформація, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з матеріалів провадження, 15.02.2021 ОСОБА_8 було подано заяву про вчинення слідчим ТУ ДБР м. Полтави ОСОБА_10 та прокурорами Сумської обласної прокуратури ОСОБА_11 і ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364, 365, 366, 374, 376, 382, 396 КК. Підставою для звернення ОСОБА_8 до Офісу Генеральної прокуратури, звідки заява була переадресована до Сумської обласної прокуратури, стало те, що прокурори ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та слідчий ТУ ДБР м. Полтави ОСОБА_10 , навмисно позбавили його права на отримання правової допомоги (участь адвоката у кримінальному провадженні). Тобто, вищезазначені особи, маючи на меті приховування особливо тяжких злочинів, які були вчинені працівниками міліції під час розслідування його кримінальної справи та створення хибної уяви про належне виконання покладених на них обов'язків, вступивши в протиправну змову між собою, шляхом службової підробки, порушуючи його право на отримання правової допомоги, втрутившись у діяльність суду, вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ст. 364, 365, 366, 374, 376, 382, 396 КК, а також просив визнати його потерпілим.
Оскільки відомості за заявою до ЄРДР внесені не були, то ОСОБА_8 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність посадової особи Сумської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за заявою від 15.02.2021.
Розглянувши скаргу та ухваливши рішення про відмову у її задоволенні, слідчий суддя цілком обґрунтовано дійшов висновку, що заява ОСОБА_8 , яка була подана до Офісу Генеральної прокуратури, звідки заява переадресована до Сумської обласної прокуратури з вимогою внести відомості до ЄРДР, не містить об'єктивних даних, які б вказували на наявність ознак складу кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, 365, 366, 374, 376, 382, 396 КК.
Не заслуговують на увагу твердження апеляційної скарги про те, що положення ст. 214 КПК не передбачають здійснення первинної оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а встановлюють лише обов'язок уповноважених органів вносити до ЄРДР усі підряд повідомлення і заяви про вчинене кримінальне правопорушення, оскільки реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення і можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до ЄРДР це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
З огляду на викладене, наведена вище заява ОСОБА_8 не містить об'єктивних даних та достатніх обставин, які б первинно вказували на наявність ознак складу кримінального правопорушення, слідчим суддею перевірені усі доводи його скарги, надано належну оцінку матеріалам провадження та вірно прийнято рішення про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність службових осіб поліції, а тому рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим та належним чином умотивованим, внаслідок чого це судове рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України,
постановила:
Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 02.04.2021 про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_15 на бездіяльність посадової особи Сумської обласної прокуратури щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4