Справа № 199/1765/23
(3/199/1056/23)
іменем України
25.04.2023 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Лисенко В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який притягується до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП,
10.02.2023 близько 12:15 годині ОСОБА_1 у місті Дніпрі, біля е/о № 147, висловлювався нецензурною лайкою в громадському місці, чим порушив громадський порядок і спокій громадян.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, будучи сповіщеним про дату, час і місце судового розгляду справи судовою повісткою, яка направлялася поштою, в тому числі SMS-повідомленням, яке він отримав 04.04.2023 о 14:30 годині.
Постанови судді про привід ОСОБА_1 . Національною поліцією не виконані.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
За вказаних обставин, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та, враховуючи, що особа, яка притягається до відповідальності, не з'явилася в судове засідання, визнано можливим розгляд справи у її відсутність.
Дослідивши письмові докази, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, підтверджується повністю доказами:
- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 656105 від 10.02.2023, що складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП;
- рапортом інспектора-чергового ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області Кірющенко В.С. від 10.02.2023 про те, що надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: Амур-Нижньодніпровський район, міст Амурський, старший лейтенант ЗСУ - охорона Амурського мосту, на лівому березі затримали підозрілого невідомого чоловіка, який поводить себе неадекватно та документів не показує. Прибувши за вказаною адресою, поліцейський Терещенко В.Є. виявив ОСОБА_1 , який виражався нецензурною лайкою в громадському місці та відмовився пред'явити документи на вимогу поліцейського;
- протоколом серії АА № 157751 від 10.02.2023 про адміністративне затримання ОСОБА_1 для припинення правопорушення та встановлення особи, оскільки ОСОБА_1 не пред'явив документи, які посвідчують його особу.
За таких обставин дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст. 173 КУпАП, як дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов:
1) про накладення адміністративного стягнення;
2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу;
3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , який не працює, ступінь його вини, відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення у виді штрафу.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 накласти адміністративне стягнення за ст. 173 КУпАП у виді штрафу у розмірі 7 (семи) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 119 (сто дев'ятнадцять) гривень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 (вісімдесят) копійок.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: В.О.Лисенко