Справа № 199/3200/23
(3/199/1746/23)
іменем України
26.04.2023 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Щербина-Почтовик І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого офіційно, проживаючого у будинку АДРЕСА_1 та зареєстрованого у будинку АДРЕСА_2 ,
- який притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП,
- за участі: ОСОБА_1
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 139880, 25.03.2023 року о 12:50 годині в місті Дніпрі по вулиці Делегатській, 40, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 21102» державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного приладу «Drager» 0277, результат позитивний 1.28‰. Тест № 543. На думку посадової особи уповноваженої на складання протоколу, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 , з обставинами викладеними у протоколі не погодився, свою вину не визнав та зазначив, що 25.03.2023 року о 12:50 годині, дійсно перебував біля свого будинку за адресою м. Дніпро, вул. Делегаться, 40 у стані алкогольного сп'яніння, при цьому був помічений працівниками поліції та за їхньою вимогою пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального приладу, однак транспортним засобом взагалі не керував оскільки він був припаркований біля будинку та стояв у нерухомому стані.
Дослідивши письмові матеріали справи, вважаю, що провадження по справі підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП, виходячи з наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Правилами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справі, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
У зв'язку з цим слід зазначити, що згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Незважаючи на вимоги ч. 2 ст. 251 КУпАП та вказане рішення ЄСПЛ, яке згідно ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» обов'язкове і для працівників Національної поліції, протокол про адміністративне правопорушення, який визначає межі судового розгляду і є доказом у справі, суперечить іншим матеріалам справи про адміністративне правопорушення, оскільки відомості зазначені у ньому належним чином не узгоджуються з іншими матеріалами справи.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 139880, 25.03.2023 року о 12:50 годині в місті Дніпрі по вулиці Делегатській, 40, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ 21102» державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного приладу «Drager» 0277, результат позитивний 1.28‰. Тест № 543.
Разом з тим, під час дослідження наданого працівниками поліції DVD-R диску, судом не було встановлено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. На вказаному відеозаписі, взагалі не видно, що автомобіль «ВАЗ 21102» державний номерний знак НОМЕР_1 перебував у керованому стані. На початку відеозапису, транспортний засіб перебував у нерухомому стані, тоді як особисто ОСОБА_1 у судовому засіданні наголошував, що транспортний засіб стояв припаркований на узбіччі біля будинку де він мешкає. Доказів зворотного працівниками поліції суду надано - не було.
Тобто, досліджені судом докази, не доводять в повній мірі факту інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, саме в межах даного провадження.
Тому, з сукупності долучених доказів неможливо дійти ґрунтовного висновку про наявність вини ОСОБА_1 за вчинене ним правопорушення, оскільки працівниками поліції в повній мірі не дотримано вимог ст. 251 КУпАП.
Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23 рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 14-1 КУпАП передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено у законному порядку при додержанні, зокрема, процедури притягнення до адміністративної відповідальності, яка повинна ґрунтуватись на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її провина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто, особа не повинна доказувати свою невинуватість і її поведінка вважається правомірною, доки не буде доведено зворотне.
Таким чином, аналізуючи вищенаведене, матеріалами провадження не встановлено остаточної відповідності та дійсності зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення фактичних обставин події, та відомостей. Зокрема і виявлені в процесі розгляду провадження розбіжності, не узгоджуються з матеріалами справи, що позбавляє суд упевнитися в дійсності відображених даних.
Оскільки згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, то усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Вищевикладене свідчить про те, що Національною поліцією не дотримано відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом.
Отже, оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку про відсутність поставленого у вину працівником патрульної поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1) ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя
На підставі п. 1) ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: І.В. Щербина-Почтовик