27 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 380/7509/20
адміністративне провадження № К/990/34774/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року (суддя: Братичак У.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року (судді: Заверуха О.Б., Качмар В.Я., Ніколін В.В.) у справі позовом ОСОБА_1 до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про стягнення середнього заробітку у зв'язку з невиплатою належних грошових сум при звільненні,
Короткий зміст позовних вимог
16 вересня 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач), в якому просила стягнути на її користь середній заробіток в розмірі 66026,90 грн, у зв'язку з невиплатою належних грошових сум при звільненні.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 01 червня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з Офісу великих платників податків ДФС (місцезнаходження: вул. Дегтярівська, 11-г, м.Київ, 04119; код ЄДРПОУ: 39440996) на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (невиплата середнього заробітку за вимушений прогул) за період з 27 грудня 2019 року по 21 червня 2020 року в сумі 49 520 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот двадцять) грн 17 коп.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС (місцезнаходження: вул. Дегтярівська, 11-г, м.Київ, 04119; код ЄДРПОУ: 39440996) на користь позивача судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
21 січня 2022 року до Львівського окружного адміністративного суду надійшла заява представника Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва про заміну боржника у виконавчому листі, в якій просить замінити сторону у виконавчому документі у цій справі з Офісу великих платників податків Державної податкової служби на його правонаступника Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Заява вмотивована тим, що в Управлінні Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва перебуває на виконанні виконавчий лист Львівського окружного адміністративного суду від 19 жовтня 2021 року у цій справі № 380/7509/20 про стягнення коштів з Офісу великих платників податків ДПС. Зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» постановлено ліквідувати Офіс великих платників податків ДПС, тому Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків є ланцюговим та кінцевим правонаступником Офісу великих платників податків Державної податкової служби. Стверджує, що виконати рішення суду за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС неможливо.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року заяву представника Управління Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва задоволено. Замінено боржника у виконавчому листі № 380/7509/20, виданому Львівським окружним адміністративним судом 19 жовтня 2021 року з Офісу великих платників податків ДПС на його правонаступника Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (79026, м. Львів, вул. Стрийська, 35; код ЄДРПОУ ВП НОМЕР_1).
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний адміністративний суд виходив з того, що відповідно до Положення про Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12 листопада 2020 року № 643 Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків є правонаступником майна, прав та обов'язків Офісу великих платників податків ДПС у відповідних сферах діяльності. Пунктом 15 цього Положення визначено, що Міжрегіональне управління створюється без статусу юридичної особи та є органом державної влади, має окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України, є розпорядником бюджетних коштів. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП НОМЕР_1) є правонаступником Офісу великих платників податків Державної податкової служби.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій звернулося з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суддів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою відмовити Управлінню Державної казначейської служби України у Печерському районі м. Києва в задоволенні заяви про заміну боржника у виконавчому листі № 380/7509/20 з Офісу великих платників податків ДПС на його правонаступника Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Скаржник вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, в тому числі Офіс великих платників податків ДПС.
Права та обов'язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.
Наказом Державної податкової служби України від 30 вересня 2020 року № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, які розпочали виконання своїх функцій із 01 січня 2021 року.
Кожен територіальний орган ДПС, утворений як відокремлений підрозділ, є правонаступником майна, прав та обов'язків відповідного територіального органу ДПС, що ліквідується (наказ від 12 листопада 2020 року № 643 «Про затвердження положень про територіальні органи ДПС»).
Відповідно до Положення про Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, затвердженого наказом ДПС України від 12 листопада 2020 року № 643, Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків є правонаступником майна, прав та обов'язків Офісу великих платників податків ДПС у відповідних сферах діяльності.
Скаржник з посиланням на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 11 жовтня 2019 року у справі № 812/1408/16, зазначає, що у випадку, якщо спір виник у відносинах, що не пов'язані з реалізацією суб'єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб'єкта владних повноважень. Вказує, що заміна Офісу великих платників податків Державної податкової служби як боржника у виконавчому листі може мати місце виключно у випадку фактичного його вибуття унаслідок припинення.
Позиція інших учасників справи.
Відзиву на касаційну скаргу не надходило.
Рух касаційної скарги
За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Загороднюк А.Г. (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Соколов В.М.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 14 грудня 2022 року 2022 року відкрито касаційне провадження за скаргою Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року.
Ухвалою Верховного Суду від 26 квітня 2022 року призначено справу до розгляду.
Оцінка висновків суду, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, виходить із такого.
Відповідно до частини першої статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
За правилами частини першої статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Частиною четвертою статті 379 КАС України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 1404-VIII стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.
Положеннями абзацу 1 частини п'ятої статті 15 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
З аналізу наведених вище правових норм слідує, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження є припинення її юридичної особи та перехід її прав і обов'язків до іншої юридичної особи.
Публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов'язків одного суб'єкта права іншому. При цьому обов'язок щодо відновлення порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід про перехід до правонаступника обов'язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів.
У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 13 березня 2019 року (справа № 524/4478/17) та від 20 лютого 2019 року (справа № 826/16659/15).
Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) іншому або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 12 червня 2018 року у справі № 2а-23895/09/1270.
У такому разі також відбувається вибуття суб'єкта владних повноважень із публічних правовідносин.
Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов'язків, що відбувається із суб'єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб'єкта владних повноважень, припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами)) сторони чи третьої особи іншим суб'єктом, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.
У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другого відповідача суд залучає іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.
Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб'єктом владних повноважень.
Згідно з пунктом 51 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Суд) від 13 січня 2011 року у справі «Чуйкіна проти України» (Chuykina v. Ukraine) (заява № 28924/04) ліквідація державної установи без правонаступництва не може звільнити державу від необхідності виконання рішення щодо ліквідованого органу. У цій справі Суд також зазначив, що «інший висновок дозволить державі використовувати такий підхід, щоб уникати сплати боргів своїх органів, особливо беручи до уваги те, що потреби, які змінюються, змушують державу часто змінювати свою організаційну структуру, включаючи формування нових органів та ліквідацію старих».
Указані правові висновки щодо правонаступництва зазначені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі №9901/348/19.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у цій справі для встановлення факту публічного правонаступництва визначальним є встановлення або припинення Офісу великих платників податків ДПС, або переходу його функцій (адміністративної компетенції), з яких виник спір, до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Із матеріалів справи слідує, що на виконання рішення від 01 червня 2021 року, Львівським окружним адміністративним судом 19 жовтня 2021 року видано виконавчі листи № 380/7509/20, де боржником зазначено Офіс великих платників податків ДФС.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року замінено боржника у виконавчих листах № 380/7509/20 виданих Львівським окружним адміністративним судом 19 жовтня 2021 року з Офісу великих платників податків ДФС (місцезнаходження: вул. Дегтярівська, 11-г, м. Київ, 04119; код ЄДРПОУ: 39440996) на його правонаступника - Офіс великих платників податків Державної податкової служби України (місцезнаходження: вул. Дегтярівська, 11-г, м. Київ, 04119; код ЄДРПОУ: 43141471).
Листом від 10 лютого 2021 року №130/9/28-10-13-00-44 Офіс великих платників податків у відповідь на лист в.о. начальника УДКС України у Печерському районі м. Києва від 22 січня 2021 року № 05-17/582 щодо виконань рішень суду правонаступником повідомив, зокрема, про те, що його правонаступником є Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великим платниками податків. Запропоновано повідомити заявника про відповідне правонаступництво з метою звернення до суду з позовом про заміну боржника у виконавчому листі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року № 893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» постановлено ліквідувати Офіс великих платників податків ДПС.
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Постанови № 893 права та обов'язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять до Державної податкової служби та її територіальним органам у межах, визначених положенням про ДПС та її територіальні органи.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП НОМЕР_1) зареєстровано 30 вересня 2020 року.
Відповідно до Положення про Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12 листопада 2020 року № 643, Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків є правонаступником майна, прав та обов'язків Офісу великих платників податків ДПС у відповідних сферах діяльності.
Пунктом 15 Положення № 643 визначено, що Міжрегіональне управління створюється без статусу юридичної особи та є органом державної влади, має окремий баланс, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку та бланк зі своїм найменуванням та із зображенням Державного Герба України, є розпорядником бюджетних коштів.
Згідно з пунктом 1 наказу Державної податкової служби України від 24 грудня 2020 року № 755 «Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій» з 01 січня 2021 року розпочато здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30 вересня 2020 року № 529 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби, повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови № 893».
Частиною 1 статті 104 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
Відповідно до пункту 6 Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 № 1074 права та обов'язки органів виконавчої влади переходять у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади.
Таким чином з огляду на викладене, правильним є висновки судів попередніх інстанцій , що Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП НОМЕР_1) є правонаступником - Офісу великих платників податків Державної податкової служби України.
Суд зазначає, що з 01 січня 2021 року Офіс великих платників податків Державної податкової служби втратив повноваження державного органу, який згідно із законом виконує функції, зокрема у сфері реалізації державної податкової політики, тому відповідно, не може здійснювати права та виконувати обов'язки сторони у справі, а відтак, і відповідати за зобов'язання, які на нього покладені, в тому числі й судовими рішеннями, оскільки таке повноваження передано для виконання завдань і функцій новоствореному контролюючому органу у зазначеній сфері, яким є Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
Отже, з цього моменту відбулося фактичне (компетенційне) адміністративне правонаступництво, оскільки саме норми адміністративного права врегулювали умови та порядок передання адміністративної компетенції від повноважень Офісу великих платників податків Державної податкової служби до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, а тому факт припинення (ліквідації) юридичної особи не є вирішальним.
Щодо доводів скаржника на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2021 року у справі № 826/9815/18, Суд зазначає наступне.
Верховний Суд у постанові від 11 лютого 2021 року у справі № 826/9815/18 виходив із специфіки публічно-правових відносин, а саме: тієї обставини, що повноваження відповідних державних органів не є статичними і можуть передаватись від одного органу до іншого у випадку зміни законодавства. При цьому, такий перехід може не збігатися у часі з юридичним припиненням суб'єкта владних повноважень унаслідок реорганізації чи ліквідації.
У постанові № 826/9815/18 Верховний Суд сформулював правовий висновок, відповідно до якого, якщо спір виник з приводу реалізації суб'єктом владних повноважень, що припиняється, його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту його вибуття з правовідносин, щодо яких виник спір, унаслідок, зокрема, передачі відповідним розпорядчим актом його адміністративної компетенції іншому (іншим) суб'єктам владних повноважень.
Якщо спір виник у відносинах, що не пов'язані з реалізацією суб'єктом владних повноважень його компетенції, підстави для правонаступництва виникають з моменту припинення сторони - суб'єкта владних повноважень (повне правонаступництво). У випадку повного правонаступництва до правонаступника переходять права та обов'язки юридичної особи, які стосуються не лише майнових правовідносин, але і правовідносин з приводу проходження публічної служби, зокрема, в частині перерахунку та виплати заробітної плати.
Водночас судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено припинення Офісу великих платників податків Державної податкової служби України із правонаступником Західним міжрегіональним управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП НОМЕР_1).
Враховуючи вищенаведене, оскільки Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (код ЄДРПОУ ВП НОМЕР_1) є правонаступником - Офісу великих платників податків Державної податкової служби, Верховний Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про наявність обставин для застосування приписів статті 379 КАС України та заміни сторони у виконавчому провадженні.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Судові витрати
З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.
Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 листопада 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк
Судді Л.О. Єресько
В.М. Соколов