27 квітня 2023 року
м. Київ
справа №813/719/16
адміністративне провадження № К/990/12947/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шевцової Н. В.,
суддів: Данилевич Н. А., Мацедонської В. Е.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2023 року та ухвалу Верховного Суду від 31 березня 2023 року у справі №813/719/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Винниківської міської ради, Виконкому Винниківської міської ради, Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Управління ДВС Головного управління юстиції у Львівській області, Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, стягнення компенсації, середнього заробітку, притягнення до відповідальності посадових осіб,
ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду із заявою про надання дозволу на продовження виконавчого листа.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2023 року, вказану заяву повернуто заявниці без розгляду, оскільки така заява не відповідала вимогам статті 167 КАС України щодо долучення до неї доказів її надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
31 березня 2023 року ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2023 року у справі №813/719/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Винниківської міської ради, Виконкому Винниківської міської ради, Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Управління ДВС Головного управління юстиції у Львівській області, Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, стягнення компенсації, середнього заробітку, притягнення до відповідальності посадових осіб повернуто особі, яка її подала.
На зазначені ухвалу суду першої інстанції, постанову суду апеляційної інстанції та ухвалу Верховного Суду позивачем подано касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 12 квітня 2023 року.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
Щодо оскарження ухвали Верховного Суду, суд зазначає таке.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Так, згідно зі статтею 24 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.
Суд наголошує, що відповідно до частини п'ятої статті 355 КАС України судові рішення суду касаційної інстанції є остаточними і оскарженню не підлягають.
За такого правового врегулювання та обставин справи, ухвала Верховного Суду про повернення касаційної скарги від 31 березня 2023 року не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Верховного Суду від 31 березня 2023 року у справі №813/719/16 відсутні.
Щодо оскарження ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2023 року у справі №813/719/16, Суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 328 КАС України встановлений вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Так, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені в пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмова у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Отже, законодавцем визначено, що особа може скористатись правом на касаційне оскарження судових рішень виключно у визначених цим Кодексом випадках.
Водночас, відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Разом з тим, Верховний Суд, ураховує висновок, викладений у постанові Верховного суду від 19 січня 2023 року у цій справі, згідно з яким окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку суду ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові), тому ухвала Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року та постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2023 року підлягають касаційному оскарженню за умови якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Проте, оскаржуючи судове рішення про повернення заяви позивач не зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Доводи позивача, викладені у касаційній скарзі, зводяться до незгоди з рішеннями судів попередніх інстанцій з посиланням на порушення норм процесуального права щодо обмеження доступу до правосуддя. Однак, позивачем жодним чином не наведені спростування мотивів ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції за наслідками її перегляду невідповідності поданої позивачем заяви вимогам статті 167 КАС України щодо долучення до неї доказів її надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Крім того, Суд наголошує, що повернення заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Таким чином, аналіз ухваленого у цій справі судового рішення і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись частиною третьою статті 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року, постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2023 року та ухвалу Верховного Суду від 31 березня 2023 року у справі №813/719/16 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Винниківської міської ради, Виконкому Винниківської міської ради, Головного територіального управління юстиції у Львівській області, Управління ДВС Головного управління юстиції у Львівській області, Департаменту ДВС Міністерства юстиції України про скасування постанови, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, стягнення компенсації, середнього заробітку, притягнення до відповідальності посадових осіб.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н. В. Шевцова
Судді Н. А. Данилевич
В. Е. Мацедонська