27 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 640/7938/20
адміністративне провадження № К/990/15011/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Блажівської Н.Є.,
перевіривши касаційну скаргу представника Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення,
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2022 року зазначений адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідачем було подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України.
26 квітня 2023 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року, у якій скаржник просить скасувати оскаржуване рішення та направити справу для продовження розгляд справи до суду апеляційної інстанції.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за цією касаційною скаргою суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Варто зазначити, оскаржуючи ухвалу суду апеляційної інстанції, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження для обґрунтування підстав касаційного оскарження необхідно застосовувати абзац другий частини четвертої статті 328 КАС України, а саме обґрунтування повинно стосуватись неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі наведені доводи щодо отримання копії рішення суду першої інстанції 18 травня 2022 року. Тому апеляційну скаргу подано 17 червня 2022 року, тобто в межах тридцятиденного строку з дня отримання судового рішення, то наявні підстави для поновлення пропущеного строку. Також посилається, що поважною причиною пропуску строку є введення в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року.
Однак, підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало те, що за встановленими судом обставинами, рішення суду першої інстанції було направлено на офіційну електронну адресу відповідача 10 лютого 2022 року, відповідно, з цього часу апелянт був обізнаний про прийняте рішення, але з апеляційною скаргою звернулося лише 17 червня 2022 року. Суд зазначив, що відповідач не довів причинно-наслідкового зв'язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на апеляційне оскарження.
Проте у касаційній скарзі відсутнє обґрунтування, яке б спростовувало висновки суду апеляційної інстанції.
При цьому, частина друга статті 295 КАС України пов'язує право на поновлення строку на апеляційне оскарження саме із датою вручення копії судового рішення, яка визначається відповідно до положень статті 251 КАС України.
Правового обґрунтування чому, на переконання скаржника, строк на апеляційне оскарження повинен обчислюватися саме з дня реєстрації рішення суду першої інстанції як вхідної кореспонденції, касаційна не містить. Як і не містить обґрунтування наявності причинно-наслідкового зв'язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на апеляційне оскарження..
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Доводів (з належним їх обґрунтуванням) про неправильне застосування або порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, та яких саме, касаційна скарга не містить.
Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму процесуального права порушено судами першої та (або) апеляційної інстанцій, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню як така, що не містить підстави оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Одночасно суд роз'яснює, що повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню зі скаргою до суду, якщо буде усунено обставини, які зумовили її повернення.
Враховуючи викладене та керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 жовтня 2022 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішення повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Є. Блажівська