про залишення касаційної скарги без руху
26 квітня 2023 року
м. Київ
справа №500/3731/22
адміністративне провадження №К/990/13870/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів: Берназюка Я.О., Кравчука В.М.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2023 у справі №500/3731/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати незаконним та скасувати рішення об'єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 оформлене протоколом № 28 від 28.09.2021 про зняття з квартирного обліку і виключення із списків на першочергове отримання житла;
- визнати незаконним та скасувати пункт 6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28.09.2021 № 1081 «Про зняття з квартирного обліку старшого прапорщика запасу ОСОБА_2 »;
- зобов'язати відповідача прийняти рішення про поновлення позивача в загальній черзі з 31 січня 2006 року та у списках осіб, які потребують першочергового отримання житла з 19.10.2017.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.12.2022, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2023, позов задоволено частково:
- визнано незаконним та скасовано рішення об'єднаної житлової комісії військової частини НОМЕР_1 , оформлене протоколом № 28 від 28 вересня 2021 року про зняття прапорщика ОСОБА_2 зі складом сім'ї 4 (чотири) особи з квартирного обліку військовослужбовців та виключення його із списків на першочергове отримання житла;
- визнано незаконним та скасовано п.6 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 28 вересня 2021 року № 1081 «Про зняття з квартирного обліку старшого прапорщика запасу ОСОБА_2 ", відповідно до якого старшого прапорщика ОСОБА_2 зі складом сім'ї 4 (чотири) особи, знято з квартирної черги для отримання житла.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з такими судовими рішеннями судів, військова частина НОМЕР_1 звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення її без руху.
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що предметом касаційного оскарження у цій справі є рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2023 у справі №500/3731/22.
З відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, вбачається, що справа №500/3731/22 розглядалася судами попередніх інстанцій за правилами спрощеного позовного провадження.
Верховний Суд зазначає, що за змістом частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права винятково в тому разі:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз конструкції частини четвертої статті 328 КАС України дає підстави для висновку, що зазначена норма містить дві умови, які в сукупності складають зміст категорії "підстави касаційного оскарження судових рішень".
Зміст першої з цих умов полягає в тому, що в касаційній скарзі обов'язково має зазначатися, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час ухвалення судами першої та апеляційної інстанцій оскаржених судових рішень. Ця умова має бути дотримана під час касаційного оскарження усіх судових рішень, визначених частиною першої статті 328 КАС України - рішень суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, та постанов суду апеляційної інстанції.
Своєю чергою друга умова передбачає, що особа, яка подає касаційну скаргу, окрім зазначення неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права та (або) порушення норм процесуального права, має також навести одну з обставин, передбачених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Отже, підставою для касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у справах, що не належать до справ незначної складності, є (1) зазначення фактів неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права та (або) порушення норм процесуального права, (2) та обов'язкове обґрунтуванням наявності однієї або кількох обставин, передбачених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 КАС України.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права суди першої та (або) апеляційної інстанцій застосували неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів під час застосування відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма має застосовуватись.
Верховний Суд наголошує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України треба зазначати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це покликатися.
У разі, якщо скаржник вважає, що суди порушили норми процесуального права і неналежно дослідили зібрані у справі докази, неповно встановили обставини справи або встановили обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які суд не дослідив, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Натомість за правилами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тобто аналіз норми пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України свідчить про те, що під час касаційного оскарження судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та в інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), заявник має обов'язково аргументувати у касаційній скарзі наявність однієї або кількох обставин, перелік яких викладений у підпунктах "а", "б", "в" та "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Одночасно суд касаційної інстанції наголошує, що умова, передбачена частиною четвертою статті 328 КАС України, щодо зазначення у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час ухвалення судами першої та (або) апеляційної інстанцій оскаржених ним судових рішень, є загальною та має виконуватися у процесі оскарження в касаційному порядку усіх судових рішень, визначених частиною першої статті 328 КАС України, тобто така вимога стосується будь-яких рішень суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанов суду апеляційної інстанції, незалежно від того, справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження чи за правилами загального позовного провадження.
Тому (1) окрім наведення обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, особа, яка подає касаційну скаргу в справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), (2) мусить зазначати те, неправильного застосування яких конкретно норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права припустився суд (припустилися суди) під час ухвалення оскаржених судових рішень.
Дослідивши касаційну скаргу щодо її відповідності наведеним вище вимогам процесуального закону, Верховний Суд установив, що у скарзі не обґрунтовані підстави для оскарження судового рішення у касаційному порядку, які передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України у її логічному взаємозв'язку з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Верховний Суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Одночасно за правилом частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Беручи до уваги те, що касаційну скаргу подано без дотримання вимог, встановлених КАС України, таку треба залишити без руху на підставі статті 332 КАС України та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначеного вище недоліку, а саме: навести обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС України у її логічному взаємозв'язку з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Керуючись приписами статей 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20.12.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2023 у справі №500/3731/22 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя В.М. Кравчук