26 квітня 2023 року
м. Київ
справа №640/21168/21
адміністративне провадження № К/990/12799/23
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Данилевич Н.А.,
суддів: Шевцової Н.В., Мацедонської В.Е.,
перевірив касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2023 року у справі № 640/21168/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, стягнення заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільнені за період з 02 серпня 2019 року по 23 березня 2021 року включно;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільнені за період з 02 серпня 2019 року по 23 березня 2021 року включно терміном 599 календарних діб із розрахунку 607,13 грн. в день у сумі 363 670,87 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2023 року, позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не проведення нарахування та виплати ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільнені за період з 02 серпня 2019 року по 23 березня 2021 року включно.
Стягнуто з військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільнені за період з 02 серпня 2019 року по 23 березня 2021 року включно у сумі 32 000 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
11 квітня 2023 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно із частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень суд першої інстанції вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі не навів та не довів підстав, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржувані рішення судів підлягають перегляду в касаційному порядку.
Наведені скаржником в касаційній скарзі обставини є загальними і в контексті обставин справи зводяться до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновком судів попередніх інстанцій щодо застосування норм матеріального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зважаючи на вищевикладене, оскільки з наведених у касаційній скарзі мотивів й доданих до неї матеріалів не вбачається наявності передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України виняткових обставин, у відкритті касаційного провадження у даній справі необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 вересня 2022 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 січня 2023 року у справі № 640/21168/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій, стягнення заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіН.А. Данилевич Н.В. Шевцова В.Е. Мацедонська