27 квітня 2023 року
Київ
справа № 500/7450/21
адміністративне провадження № К/990/14276/23
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2022 у справі № 500/7450/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОМ-ІНВЕСТБУД» до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
20.04.2023 до суду вчетверте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Тернопільській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду поштою 13.04.2023.
Попередні касаційні скарги Верховний Суд повернув ухвалами від 21.12.2022, 16.01.2023, 20.03.2023 на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд зазначив про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України та роз'яснив вимоги щодо обов'язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі.
Під час перевірки вчетверте поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, а її зміст є майже ідентичним до попередніх касаційних скарг, які Верховний Суд вже визнав неналежно оформленими.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов'язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.
Не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, слід зазначити, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Однак, звертаючись з касаційною скаргою вчетверте, скаржник так і не виправив недоліків, які стали підставою для повернення попередніх касаційних скарг, що свідчить про формальне ставлення скаржника до оформлення касаційної скарги та ігнорування ним роз'яснень, наданих Верховним Судом. Додатково у вчетверте поданій касаційній скарзі поряд із посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України міститься посилання на пункт 4 цієї частини. ГУ ДПС зазначає, що судами не досліджено докази у справі, а також встановлено обставини справи на підставі недопустимих доказів.
Зазначені посилання є формальними, оскільки зі змісту касаційної скарги неможливо встановити, які саме докази та на підтвердження якої саме обставини, залишилися не дослідженими у цій справі в межах підстав, з яких позов було задоволено. Зазначаючи, що недопустимими доказами є надані позивачем документи, ГУ ДПС не обґрунтовує, чому надані такі є недопустимими в розумінні норм КАС України.
Суд звертає увагу, що недопустимим доказом в розумінні статті 74 КАС України є доказ, одержаний з порушенням закону, або доказ, яким певна обставина не може бути підтверджена. Обставиною в розумінні КАС України є фактичні дані (певний матеріально-правовий факт), а не правова оцінка суду встановленому факту.
Відповідно, доводи про надання неправильної оцінки наявним у матеріалах справах доказам не є тотожним доводам про їх не дослідження та/або встановлення судом обставин на підставі недопустимого доказу.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Тернопільській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, підлягає поверненню як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2022.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Тернопільській області, утвореного як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2022 у справі № 500/7450/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОМ-ІНВЕСТБУД» до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути скаржнику.
Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Гімон