Провадження № 2-о/537/59/2023
Справа № 537/1484/23
26.04.2023 суддя Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області Маханьков О.В., перевіривши матеріали заяви представника заявника - ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Веселовський Анатолій Григорович
про встановлення факту, що має юридичне значення,
встановив:
Заявник ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою, відповідно до вимог якої просить, постановити рішення, яким встановити факт не проживання спадкоємиці ОСОБА_3 разом із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини та факт не прийняття ОСОБА_3 спадщини, що відкрилася після смерті спадкодавця ОСОБА_4 .
Заява обґрунтована тим, що батько заявника ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час смерті спадкодавець був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Спадщина, що відкрилася після його смерті, складається з 1/3 частки квартири на праві спільної часткової власності за адресою: АДРЕСА_1 . Вищевказана частки належить спадкодавцю на праві власності. Спадкоємицями першої черги після смерті ОСОБА_4 є його діти: ОСОБА_2 (заявник) та ОСОБА_5 (сестра заявника). У встановлений законом строк заявник звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 22.03.2023 № 130/02-31 ОСОБА_2 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, на тій підставі, що на момент смерті разом із померлим ОСОБА_4 була зареєстрована також його дочка ОСОБА_3 , яка відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України вважається такою, що прийняла спадщину, оскільки протягом встановленого часу не заявила заяву про відмову від спадщини. Заявник зазначає, що фактично на момент смерті спадкодавця ОСОБА_3 разом з ним в квартирі не проживала, адже в лютому 2014 вона виїхала з України до королівства Швеція. Таким чином, від встановлення фактів, що є предметом даної заяви, залежить виникнення спадкових прав у заявника та можливість їх подальшої реалізації, тому він вимушений звернутися до суду.
Дослідивши матеріали позовної заяви суд дійшов висновку, що необхідно відмовити у відкритті провадження, виходячи з наступного.
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Тобто, окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Сутністю провадження у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що у ньому відсутній спір про право, об'єктом судового захисту є охоронюваний законом інтерес, предметом судової діяльності є встановлення визначених юридичних фактів з метою подальшого здійснення заявниками своїх суб'єктивних прав.
Спір про право пов'язаний виключно з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також не доведенням суб'єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права.
Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 1, 3 постанови від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У тому разі, коли буде виявлено, що з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження у справі, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Із заяви ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення та доданих до неї документів у цій справі вбачається спір про право.
Так, заявник хоче встановити факт не проживання ОСОБА_3 разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини та встановити факт неприйняття нею спадщини, але від даної вимоги не залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника, тому така вимога не може бути розглянута в порядку окремого провадження.
Таким чином, з огляду на вищенаведені положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що заявнику необхідно відмовити у відкритті провадженні.
На підставі статей 186, 293, 315 ЦПК України, суддя -
постановив:
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою представника заявника - ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ОСОБА_3 , приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Веселовський Анатолій Григорович про встановлення факту, що має юридичне значення.
Роз'яснити заявнику, що вона має право подати позов на загальних підставах.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Маханьков О.В.