Зіньківський районний суд Полтавської області
38100, м. Зіньків, вул. Соборності, 2. Тел.3-24-41/факс 3-11-95
Справа № 530/1914/21
Номер провадження 1-кп/530/6/23
24.04.2023 р. Зіньківський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , секретаря ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , розглянувши в підготовчому засіданні в залі суду міста Зіньків Полтавської області обвинувальний акт та додані до нього документи, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021175490000415 від 13.12.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,-
В провадженні Зіньківського районного суду Полтавської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
Відповідно до автоматизованого розподілу судових справ між суддями, дану справу передано на розгляд судді ОСОБА_1 ..
В підготовче судове засідання обвинувачений ОСОБА_5 не з'явився, приводом не доставлений, потерпіла ОСОБА_6 не з'явилася, належним чином повідомлена.
27.01.2023 року ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 12.12.2022 року про привід обвинуваченого не виконано. Судове засідання було призначено на 27.01.2023 року о 09 год 40 хв., до суду з ВП №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення про неможливість виконання примусового приводу обвинуваченого, оскільки ОСОБА_4 за місцем проживання відсутній, працює охоронцем в Одеській області.
27.03.2023 року ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 27.01.2023 року про привід обвинуваченого не виконано. Судове засідання було призначено на 27.03.2023 року о 09 год 00 хв., до суду з ВП №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення про неможливість виконання примусового приводу обвинуваченого, оскільки ОСОБА_4 за місцем проживання відсутній.
24.04.2023 року ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 27.03.2023 року про привід обвинуваченого не виконано. Судове засідання було призначено на 24.04.2023 року о 10 год 00 хв., до суду з ВП №4 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення про неможливість виконання примусового приводу обвинуваченого, оскільки ОСОБА_4 за місцем проживання відсутній.
Суд звертає увагу працівників поліції, на яких покладається обов'язок здійснення приводу обвинуваченого, що відповідно до ч. 2 ст. 21 КПК України, ухвала суду, що набрала законної сили в порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковою і підлягає безумовному виконанню на всій території України.
Невиконання ухвали про привід обвинуваченого без достатніх та обґрунтованих на те причин, без здійснення достатніх заходів спрямованих на реальне виконання ухвали суду, є неналежним виконанням ухвали суду, за що особа, на яку покладено такий обов'язок, може бути притягнута до відповідальності.
Виконуючи привід, працівник поліції повинен використати всі можливі законні заходи (неодноразово здійснювати вихід за місцем роботи та проживання обвинуваченого, у разі неможливості виявити його за місцем мешкання опитати членів сім'ї, сусідів для з'ясування причин його відсутності тощо) для примусового доставлення обвинувачення до суду. Рапорт про невиконання приводу повинен бути обґрунтованим та містити документальне підтвердження (пояснення з роботи обвинуваченого , членів сім'ї, сусідів тощо) неможливості виконати привід.
Оскільки обвинувачений приводом не доставлений, від прокурора надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання та повторний привід. За наслідками заявленого клопотання, суд приходить до висновку про задоволення клопотання.
Відповідно до Указу Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2», постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19, постанови Кабінету Міністрів України від 16 березня 2020 року №215 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211», рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року, доручення регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій №3/2020 від 13 березня 2020 року, рішення ради суддів України від 17.03.2020 року № 19 встановлено обмеження.
24 лютого 2022 року указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє по даний час.
Відповідно до рішення Ради Суддів України від 24 лютого 2022 року № 9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні Верховна Рада України 24 лютого 2022 року на позачерговому засіданні запровадила воєнний стан через вторгнення Росії в Україну.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінено територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місце знаходження судів.
Рада суддів України вирішила звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист.
З урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю - рекомендувати зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
В підготовче судове засідання по кримінальній справі №530/1914/21, яке було призначено на 17.11.2022 року о 13 год. 30 хвилин, 12.12.2022 року о 08 год. 40 хв., 27.01.2023 року о 09 год. 40 хв., 27.03.2023 року о 09 год. 00 хв., 24.04.2023 року о 10 год. 00 хв., обвинувачений ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленим, відповідно до чинного законодавства, не з'явився без поважних причин.
Ухвала суду про привід від 27.01.2023 року, 27.03.2023 року не виконана.
Заслухавши, прокурора, який підтримав клопотання, та дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення, а тому до ОСОБА_4 необхідно застосувати повторний привід через органи поліції.
Частиною 2 ст.17 КПК України встановлено обов"язок обвинувачення довести кожний елемент злочину поза межами розумного сумніву.
Статтею 22 КПК України встановлено принцип змагальності сторін кримінального провадження та свободу в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд, зберігаючи об"єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов"язків (ч.6 ст.22 КПК України).
Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом. Сторона обвинувачення зобов"язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом (ст.23 КПК України).
Статтею 59 та пунктом 6 частини 3 статті 129 Конституції України закріплено конституційне право громадян на захист від обвинувачення.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
З огляду на положення ч. 1 ст. 20, ч. ч. 1, 4 ст. 42 КПК України обвинувачений, поміж іншого, має право брати участь у кримінальному провадженні, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом, а також має право брати участь під час судового розгляду у допиті свідків обвинувачення або вимагати їхнього допиту.
Захисту такого права вимагає і Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція) (п. 1, підп. «d» п. 3 ст. 6), ратифікована Україною. Про обов"язковість застосування положень цієї Конвенції та порушення її положень неодноразово зазначалося в рішеннях Європейського суду з прав людини за позовами проти держави Україна.
Положення п. 1 та підп. «d» п. 3 ст. 6 Конвенції, яка відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №№ 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», передбачають, що:
«1.Кожен має право на справедливий… розгляд його справи… судом… який… встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
...
3. Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:
...
d) допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення...».
Європейський суд з прав людини у багатьох своїх рішеннях наголошував на необхідності ретельної перевірки заяв про вчинення провокації із сторони працівників правоохоронних органів із забезпеченням підсудному (обвинуваченому, засудженому) права на повне і об"єктивне дослідження тих обставин справи, які можуть указувати на наявність провокації, можливості допиту у судовому засіданні «секретних агентів», необхідність доведення прокурором відсутності провокації із сторони працівників міліції чи осіб, які діють за їх завданням тощо (зокрема постанова Європейського суду у справі «Баннікова проти Російської Федерації»).
Суд враховує, зокрема, й вимоги, сформульовані в рішеннях ЄСПЛ від 06.09.2007 у справах «Цихановський проти України» та від 18.10.2007 «Коновалов проти України». У них відзначено: на національні суди покладено обов"язок створення умов для того, щоб провадження було швидким та ефективним. Наприклад, суд має вирішувати, чи відкладати засідання за клопотанням сторін, а також, вживати якихось заходів щодо сторін, чия поведінка спричиняє невиправдані затримки з розглядом справи.
Відповідно до ст. 139 та ст. 323 КПК України, якщо обвинувачений, який був у встановлений цим Кодексом порядку викликаний, не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, до обвинуваченого може бути застосовано привід.
Згідно із ч. 2 ст. 140 КПК України, рішення про здійснення приводу приймається під час судового провадження судом за клопотанням сторони кримінального провадження. Рішення про здійснення приводу приймається у формі ухвали.
Відповідно до ч. 3 ст. 140 КПК України, привід може бути застосований до підозрюваного, обвинуваченого або свідка. Привід свідка не може бути застосований до неповнолітньої особи, вагітної жінки, інвалідів першої або другої груп, особи, яка одноосібно виховує дітей віком до шести років або дітей-інвалідів.
Враховуючи вищевикладене, того факту що відсутні обмеження зазначені в ч. 3 ст. 140 КПК України, суд вважає, що для повного та всебічного дослідження всіх обставин справи, клопотання прокурора про привід обвинуваченого є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 23, 139,140, 323, 350, 369-372 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про відкладення підготовчого засідання та повторний привід обвинуваченого ОСОБА_4 - задоволити.
Призначити підготовчий розгляд на підставі обвинувального акту та доданих до нього документів за кримінальним провадженням, внесеним в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12021175490000415 від 13.12.2021 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, у відкритому підготовчому засіданні на 18.05.2023 року о 10 год. 40 хвилин, в залі Зіньківського районного суду Полтавської області, за участю прокурора, обвинуваченого, потерпілої.
Повторно доставити приводом в судове засідання, яке відбудеться 18.05.2023 року о 10 годині 40 хвилин обвинуваченого, як вказано в реєстрі матеріалів досудового розслідування: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 .
Виконання ухвали про повторний привід в підготовче судове засідання обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 доручити відділенню поліції №4 Полтавського районного управління поліції ГУ НП в Полтавській області.
Контроль за виконанням приводу покласти на прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні №12021175490000415 від 13.12.2021 року.
У випадку неможливості доставки вказаного у даній ухвалі засудженого завчасно надати до суду відповідні пояснення осіб, з числа його родичів або сусідів по обставинах його місцезнаходження з наданням копій документів, які посвідчують їх особу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Написано власноручно.
Суддя Зіньківського районного суду
Полтавської області ОСОБА_1