08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2/381/18/23
381/3622/22
26 квітня 2023 року Фастівський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючого судді Ковалевської Л.М.,
за участі секретаря Омельчук С.А.,
розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Фастові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, -
16 листопада 2022 року через систему «Електронний суд» представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою доФастівської міської ради Київської області про визнання права власності на спадкове майно, мотивуючи вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_5 . За життя ОСОБА_5 заповіту не склав, тому право на спадкування за законом одержали його діти ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 06.10.2020 року між вищевказаними особами був укладений договір про поділ спадкового майна. Відповідно до даного договору позивачу, ОСОБА_1 переходить право власності на земельну ділянку площею 0,2304 гектара, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до довідки виданої КП ФМР «Фастівське БТІ» станом на 01.01.2013 року на померлого ОСОБА_5 зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . 06.10.2022 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом тільки на земельну ділянку площею 0,2304 гектара, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Реалізуючи своє право на спадщину, позивач звернувся до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на спадковий житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом державним нотаріусом Першої Фастівської державної нотаріальної контори Київської області було відмовлено, з підстав відсутності правовстановлюючих документів на даний об'єкт нерухомості. Позивачу надали роз'яснення про те, що у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документу на спадкове майно вказане питання підлягає вирішенню в судовому порядку.
На підставі викладеного, представник позивача просив суд визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , як спадщину після смерті батька позивача ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
18 листопада 2022 року провадження у справі було відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання, витребувано у Першій Фастівській державній нотаріальній конторі письмові документи, а саме: спадкову справу відкриту після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою від 16.01.2023 року продовжений строк підготовчого провадження, на 30 днів.
30.01.2023 року Першою Фастівською державною нотаріальною конторою надана копія спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .
Ухвалою від 15.02.2023 року клопотання адвоката Гавриленко В.О., що діє в інтересах позивача ОСОБА_1 - задоволено. Замінено неналежного відповідача - Фастівську міську раду Київської області у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фастівської міської ради Київської області про визнання права власності на спадкове майно на належного відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
15.03.2023 через канцелярію суду представником позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 подана оновлена позовна заява до належних відповідачів.
Ухвалою від 17.03.2023 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
В судове засідання позивач та його представник не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені вчасно та належним чином, представник позивача до суду надав заяву про розгляд справи у судовому засіданні за їх відсутності, позовні вимоги підтримують.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, через канцелярію суду подали заяви, в яких просить розглядати справу без їхньої участі, позовні вимоги визнають.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, всебічно й повно з'ясувавши обставини, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 06.12.2017 року Фастівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області, серія НОМЕР_1 /а.с.10/.
За життя ОСОБА_5 заповіту не склав, тому право на спадкування за законом одержали позивач ОСОБА_1 , відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , як діти померлого.
06.10.2020 року між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 був укладений договір про поділ спадкового майна /а.с.12-14/.
Відповідно до даного договору позивачу, ОСОБА_1 переходить право власності на земельну ділянку площею 0,2304 гектара, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
06.10.2022 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на вищевказану земельну ділянку площею 0,2304 гектара /а.с.15-17/.
Відповідно до довідки №298 від 03.06.2022 року виданої КП ФМР «Фастівське БТІ» станом на 01.01.2013 року на померлого ОСОБА_5 зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі Свідоцтва про право особистої власності, виданого Великоснітинською сільською радою 03.04.2001 року, згідно рішення №4/12 від 28.03.2001 року, зареєстрованого Фастівським БТІ 03.04.2001 року в книзі №5, р.974 /а.с.26-27/.
Реалізуючи своє право на спадщину, позивач звернувся до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на спадковий житловий будинок, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом державним нотаріусом Першої Фастівської державної нотаріальної контори Київської області було відмовлено, з підстав відсутності правовстановлюючих документів, які б підтверджували факт права власності на житловий будинок за спадкодавцем.
Проаналізувавши обставини справи, оцінивши представлені сторонами в порядку ст. 76 ЦПК України докази в їхні сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у постанові від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., зокрема, в ст.1 Першого протоколу до неї (ратифіковано законом України від 17.07.1997р. №475/97-ВР), яка є складовою правової системи відповідно до ст. 9 Конституції України.
Так, відповідно до ч.4 ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст.16 Цивільного кодексу України).
Об'єктами права власності є будь-які речі (майно).
Річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов'язки (ст.179 ЦК України).
Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.
Відповідно до п. 3.3 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4/13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» зазначено, що «у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв'язку з їх втратою та відсутності реєстрації об'єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім'я спадкодавця) суди, в основному, задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно».
Також, у даному Листі, зазначено, що «найпоширенішою причиною звернення особи в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем».
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Тобто, передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.
Стаття 328 ЦК України встановлює, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Судом встановлено, що спадкодавець за життя набув у власність житловий будинок АДРЕСА_2 , проте оригінал Свідоцтва про право особистої власності на житловий будиноквід 03.04.2001 року у позивача відсутній.
Суд вважає доведеним, що позивач є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5 , фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, тому набув право спадкування на житловий будинок, але не має оригіналу правовстановлюючого документа про право власності на спадкове нерухоме майно, саме тому у суду є всі підстави для визнання за ним права власності в порядку спадкування за законом, оскільки іншого порядку визнання права власності в даному випадку не існує.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 328, 392, 1218, 1268 ЦК України та статтями 4, 10, 76-81, 258-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_3 , про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.М.Ковалевська