Справа № 369/1944/21
Провадження № 2-др/369/46/23
Іменем України
18.04.2023 року м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченко А.В. при секретарі судового засідання Безкоровайній М.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву адвоката Бобовича Миколи Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, -
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22.03.2023 року у справі № 369/1944/21 ухвалено позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Виконавчий комітет Білогородської сільської ради Бучанського району Київської області про визнання батьківства та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (до внесення змін до актового запису про її народження актовий запис про народження № 3, складений 05 лютого 2015 року Виконавчим комітетом Білогородської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області).
Змінити запис про батька дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - « ОСОБА_4 », вказавши батьком дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання малолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/6 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків мінімального прожитковою мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягувати з 11.02.2021 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
27.03.2023 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області від адвоката Бобовича Миколи Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, згідно якої остання просила суд ухвалити додаткове судове рішення у справі № 369/1944/21, яким стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18760,00 гривень та витрати за проведення судово-генетичної експертизи, яка була проведена у справі в розмірі 7562,71 гривень.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Судом встановлено, що понесені позивачем витрати на правову допомогу та витрати за проведення судово-генетичної експертизи підтверджуються: копією договору про надання правової допомоги № 38 від 01.01.2021 року, копією акту наданих послуг від 22.03.2023 року до договору про надання правової допомоги № 38 від 01.01.2021 року та квитанцією від 17.10.2022 року про оплату 7562,71 гривень за проведення експертизи.
Згідно з ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Водночас за змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи вище викладене та зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, виходячи з обсягу фактично наданих послуг, з урахуванням характеру виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат, суд вважає можливим зменшити їх розмір та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені у справі № 369/1944/21 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8040 гривень 00 копійок, з яких 2680,00 гривень за надання консультації та 5360,00 гривень за складання позовної заяви, що є обґрунтованим і пропорційним до предмета спору, розміру задоволених позовних вимог та виконаної адвокатом роботи по справі.
Витрати у розмірі 10720,00 гривень (за чотири години участі в судових засіданнях у справі № 369/1941/21) не підлягають задоволенню, так як фіксування судового процесу у вказаній справі не здійснювалось, адвокат не брав участі у судових засіданнях.
Щодо стягнення втрат з відповідача на експертний висновок, суд вважає за доцільне зауважити наступне.
ЦПК встановлює порядок проведення експертизи на замовлення учасника справи та порядок відшкодування витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони. Це означає, що для відшкодування витрат, пов'язаних з призначенням та проведенням експертизи як певної процесуальної дії, призначення та проведення експертизи має відбуватися в межах виключно судового процесу, оскільки статус учасника справи, зокрема сторони у справі, особа набуває після звернення до суду з позовом та відкриття провадження у справі.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04.08.2022 року клопотання представника позивача про призначення судово-генетичної експертизи було задоволено.
На виконання даної ухвали надано висновок експерта від 25.11.2022 року № СЕ-19/111-22/33500-БД за результатами проведеної судової молекулярно-генетичної експертизи у справі № 369/1944/21, відповідно до якого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Ймовірність даної події складає 99,0000055 %.
Такі витрати також підлягають стягненню з відповідача враховуючи, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать і витрати пов'язані із залученням експертів та проведенням експертизи.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.
При цьому, суд виходить із того, що згідно ч. 9 ст. 139 ЦПК України, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Керуючись ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Заяву адвоката Бобовича Миколи Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ,який проживаєза адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 ) понесені у справі № 369/1944/21 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8040 (вісім тисяч сорок) гривень 00 копійок та витрати за проведення судово-генетичної експертизи у розмірі 7562 (сім тисяч п'ятсот шістдесят дві) гривні 71 копійку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст додаткового рішення складено 26.04.2023 року.
Суддя А.В. Янченко