Справа № 369/8025/22
Провадження №2-п/369/40/23
25.04.2023 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Пінкевич Н.С.,
секретаря Соловюк В.І.,
за участі позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву представника відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.01.2023 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіябудсервіс» про відшкодування шкоди,
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду від 20 січня 2023 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіябудсервіс» про відшкодування шкоди задоволено частково.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Софіябудсервіс» на користь ОСОБА_1 на відшкодування матеріальної шкоди 28 386,52 грн. та судові витрати в розмірі 332,45грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду представник відповідача подала заяву про перегляд заочного рішення. Свою заяву мотивувала тим, що при розгляді справи судом не було досліджено усі обставини, а деякі відомості, надані позивачем у позовній заяві, є недостовірними.
Вказала, що відповідач не з'явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних на це причин. Оскільки з початку повномаштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, в т.ч. у Київську область, та введенні на території всієї країни воєнного стану, керівник ТОВ «Софіябудсервіс» ОСОБА_2 була вимушена вивезти трьох малолітніх дітей у безпечне місце - за кордон в рамках міжнародної програми захисту від війни. Будучи єдиним законним представником відповідача як керівник підприємства, ОСОБА_2 фактично не могла бути присутньою на судовому засіданні та захищати інтереси відповідача. Також для підготовки відзиву по справі у передбачені судом строки та підготовки доказів, керівник відповідача ОСОБА_2 не мала технічної можливості ознайомитися з матеріалами судової справи та підготувати належні докази: був відсутній доступу особистого кабінету, де знаходилися Акти технічного огляду приміщень, договори, вхідна та вихідна документація, технічна документація на будинок, робочий комп'ютер та носії електронної інформації. Також у відповідача є наявні докази та відомості, які мають істотне значення для справи. Частина доказів додається до даної заяви, інші відомості та пояснення можуть бути надані під час судового засідання. Враховуючи викладені пояснення в заяві просила суд скасувати рішення.
У судове засідання представник заявника не з'явилася, подала заяву про розгляд без їхньої участі.
У судовому засіданні позивач з приводу вимог заяви заперечував, просив суд відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить висновку, що в заяві відсутні посилання на будь-які докази, які мають істотне значення для справи, які не були досліджені судом при ухваленні заочного рішення, оскільки обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з ухваленим рішенням по суті та є обґрунтуванням апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов, не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Крім того, суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини виконання рішення суду є невід'ємною частиною права на справедливий суд.
Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення права.
Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження.
Відповідно до ст. 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Враховуючи ці обставини та викладене вище, встановлену законом обов'язковість судових рішень, сторони є рівними перед законом і мають рівні права, гарантовані Конституцією України та іншими нормативними актами, на захист своїх інтересів державою.
Суд вважає, що докази, на які посилається представник відповідача у своїй заяві про перегляд заочного рішення, не мають істотного значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, у даному випадку відсутня сукупність двох підстав, наявність яких є необхідною умовою для скасування судом ухваленого ним заочного рішення.
Виходячи з цього, відсутності мотивації усіх в сукупності підстав для скасування заочного рішення суду, підстави для задоволення заяви відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 287-289 ЦПК України, -
Заяву представника відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.01.2023 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Софіябудсервіс» про відшкодування шкоди- залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст ухвали виготовлено 25 квітня 2023 року.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ