про залишення позовної заяви без руху
27 квітня 2023 р. м. Чернівці Справа № 521/6974/20
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Брезіна Т.М., розглянувши матеріали адміністративного позову Військової Академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, -
27.04.2020 р. Військова Академія (м. Одеса) звернулася до Малиновського районного суду міста Одеси із позовом про стягнення з ОСОБА_1 про витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, у розмірі 56442,42 гривень.
Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеса від 10.03.2023 р. справу за позовом Військової Академії (м. Одеса) до ОСОБА_1 про відшкодування витрат пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, передано на розгляд за підсудністю до Чернівецького окружного адміністративного суду.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 17.04.2023 р. прийнято адміністративну справу до свого провадження.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що її слід залишити без руху, з наступних підстав.
Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
За правилами ч. 1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абз. 2 ч.2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII).
Згідно з ч. 10 ст. 25 Закону № 2232-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) курсанти в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особи офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "і", "и" частини шостої статті 26 цього Закону, відшкодовують Міністерству оборони України та іншим центральним органам виконавчої влади, яким підпорядковані ці навчальні заклади, витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до порядку і умов, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється у судовому порядку.
Згідно з п. 7 Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у закладах вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 р. № 964 (далі - Порядок № 964) визначено, що у разі відмови курсанта або особи офіцерського складу добровільно відшкодувати витрати стягнення їх сум здійснюється у судовому порядку.
За наведеного правового регулювання право на звернення до суду у цій справі може виникає у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати та може бути реалізоване протягом трьох місяців з дня такої відмови.
Судом встановлено, що відповідача виключено зі списків особового складу академії та всіх видів забезпечення з 28.04.2017 р. Крім того, відповідача повідомлено про відшкодування вартості навчання в сумі 56442,42 грн 28.04.2017 р., що підтверджується довідкою від 28.04.2017 р. №1/55/405. Водночас, позивач подав до суду даний позов 27.04.2020 р., що підтверджується відміткою на поштовому відправленні з вказаним позовом. Таким чином, заявником не обґрунтовано дотримання трьохмісячного строку звернення до суду з даним позовом.
Вказані недоліки позовної заяви унеможливлюють подальший розгляд справи, оскільки позивачем не дотримано вимог ст. 160 та ст. 161 КАС України. Тому в суду є достатньо підстав для залишення заяви без руху та надання строку для усунення недоліків, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде вважатися неподаною і буде повернута особі, яка її подала на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку з цим, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати обґрунтування та докази дотримання трьохмісячного строку звернення до суду з даним позовом.
На підставі наведеного та керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з моменту отримання даної ухвали шляхом приведення позовної заяви у відповідності до вимог, встановлених статтею 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.М. Брезіна