Справа № в/560/4060/19
25 квітня 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. , суддів Польового О.Л. , Матущака В.В.
за участі:секретаря судового засідання Вересняк А.А. представника відповідача Шкадька В.В.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами по адміністративній справі № 560/4060/19 за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Хмельницької обласної прокуратури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Офіс Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії,
12.12.2019 до суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до прокуратури Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Офіс Генерального прокурора, про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії.
Згідно з ухвалою суду від 18.02.2020, позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до прокуратури Хмельницької області у справах №560/4060/19 і №560/4093/19 об'єднано в одне провадження, присвоєно об'єднаній справі номер - 560/4060/19.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.11.2020 адміністративний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними і скасовано накази прокуратури Хмельницької області за №1000к та №1003к від 13.11.2019 в частині вказаної у цих наказах такої підстави, як лист виконувача обов'язків Департаменту кадрової роботи та державної служби Генеральної прокуратури України Дунаса Т.О. від 01.11.2019 №11/1/1-2407 вих-19. В решті позовних вимог відмовлено.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року скасовано рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року. Позовні вимоги ОСОБА_2 , ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправними та скасовано накази прокуратури Хмельницької області від 13.11.2019 №1000к та №1003к, якими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звільнено з відповідних посад: прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури області та органів прокуратури; прокурора відділу представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді, прокуратурі області та органів прокуратури - на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 15.11.2019; поновлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на відповідних посадах: прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Хмельницької області; прокурора відділу представництва в суді та при виконанні судових рішень управління представництва інтересів держави в суді, прокуратурі області та органів прокуратури; стягнуто з прокуратури Хмельницької області на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 16.11.2019 по 25.11.2020 у розмірі 253152,78 грн та 241395,00 грн відповідно, з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Додатковою постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового судового рішення задоволено. Ухвалено додаткову постанову, якою стягнуто з Хмельницької обласної прокуратури на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.11.2019 по 13.04.2021 із застосуванням коефіцієнту 4,02 підвищення посадового окладу з 15.09.2020 (початку роботи Хмельницької обласної прокуратури) у сумі 583146,00 грн.
Додатковою постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року стягнуто з Хмельницької обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.11.2019 по 13.04.2021 із застосуванням коефіцієнту 4,02 підвищення посадового окладу з 15.09.2020 (початку роботи Хмельницької обласної прокуратури) у сумі 461241,74 грн.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 листопада 2022 року касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора задоволено. Касаційну скаргу Хмельницької обласної прокуратури задоволено частково.
Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 квітня 2021 року та додаткові постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2021 року та від 28 вересня 2021 року у справі № 560/4060/19 скасовано.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2020 року у справі № 560/4060/19 залишено в силі.
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд за виключними обставинами рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.11.2020 у справі №560/4060/19.
В обґрунтування поданої заяви посилається на наявність рішення Конституційного Суду України від 01.03.2023 у справі №1-р(ІІ)/2023, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 6 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" від 19.09.2019 №113- IX.
06.04.2023 відкрите провадження за заявою про перегляд за виключними обставинами рішення суду у цій справі. Судове засідання призначене на 25.04.2023, про що сторони повідомлені.
Відповідач надав до суду відзив, в якому просить відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на те, що рішення Конституційного суду України прийнято 01.03.2023 і вказане рішення не впливає на спірні правовідносини, оскільки вони виникли до прийняття такого рішення, а останнє не містить положень, які б поширювали його дію на правовідносини, що виникли до набрання ним чинності.
Заявник в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду заяви повідомлений належним чином, що згідно статті 368 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду.
Представник відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, у судовому засіданні покликаючись на доводи, відображені у відзиві, зазначив про відсутність підстав для задоволення поданої заяви.
Заслухавши пояснення представника відповідача та третьої особи, дослідивши доводи заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами, обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів виходить з такого.
Положеннями ч. 1 статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто, зокрема, за виключними обставинами.
Відповідно до ч. 5 ст. 361 КАС України підставами для перегляду судового рішення у зв'язку з виключними обставинами є: 1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; 2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні кримінального правопорушення, внаслідок якого було ухвалено судове рішення; 3)встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні цієї справи судом.
Заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною 2, пунктами 1, 2 частини 5 статті 361 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення. Згідно з ч. 6 статті 361 КАС України при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Частина 4 статті 368 КАС України передбачає, що за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Підставою для перегляду рішення суду у цій справі позивач зазначає прийняття 01.03.2023 Другим Сенатом Конституційного Суду України рішення №1-р(ІІ)/2023 у справі №3-5/2022(9/22) за конституційною скаргою ОСОБА_3 щодо відповідності Конституції України пункту 6 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури».
Цим рішенням Конституційний Суд України визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 6 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 №113- IX (далі - Закон № 113-ІХ). Зазначений пункт передбачав, що "з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".
У п. 2 резолютивної частини рішення Конституційний Суд України зазначив, що положення п. 6 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 № 113-ІХ, яке визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти та їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність не раніше дня ухвалення відповідного рішення Конституційного Суду України. За цим принципом закони, інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю (абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 24.12.1997 № 8-зп/1997).
Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 4819/49/19 зазначила, що аналіз норм розділу ХІІ Конституції України («Конституційний Суд України») та Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України» дає підстави дійти висновку про те, що рішення Конституційного Суду України має пряму (перспективну) дію в часі і застосовується щодо тих правовідносин, які тривають або виникли після його ухвалення. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення рішення Конституційного Суду України, однак продовжують існувати після його ухвалення, то на них поширюється дія такого рішення Конституційного Суду України.
З вищезазначеного слідує, що рішення Конституційного Суду України поширюється на правовідносини, які виникли після його ухвалення, а також на правовідносини, які виникли до його ухвалення, але продовжують існувати (тривають) після цього. Водночас чинним законодавством визначено, що Конституційний Суд України може безпосередньо у тексті свого рішення встановити порядок і строки виконання ухваленого рішення.
Встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення, перш за все, як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням.
Зважаючи на пряму дію рішення Конституційного Суду України в часі, поширення висловленої у такому рішенні юридичної позиції на відносини, що виникли до дня ухвалення цього рішення, суперечить ч. 2 ст. 152 Конституції України.
З огляду на це, рішення Конституційного Суду України від 01.03.2023 №1-р(ІІ)/2023 у справі №3-5/2022(9/22) застосовується починаючи з 01.03.2023, не поширюючи свою дію на правовідносини, які виникли та/або вже припинились до 01.03.2023, отже не є підставою для перегляду рішення суду у цій справі по суті, зокрема в частині поновлення позивача на посаді.
Отже, встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акту чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, має значення передусім як рішення загального характеру, яким визначається правова позиція для вирішення наступних справ, а не як підстава для перегляду справи із ретроспективним застосуванням нової правової позиції і зміни таким чином стану правової визначеності, вже встановленої остаточним судовим рішенням у справі.
Така позиція суду узгоджується з висновками, викладеними Верховним Судом в ухвалі від 13.04.2023 у справі №600/1450/20-а.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
За частиною першою статті 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за виключними обставинами по цій справі необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 256, 368 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.11.2020 у справі №560/4060/19 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні було проголошені вступна та резолютивна частини ухвали суду, - з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 27.04.2023
Головуючий суддя Судді Я.В. Драновський О.Л. Польовий В.В. Матущак