Справа № 560/2850/23
іменем України
26 квітня 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, в якому просить:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення від 30.01.2023 №968200889759 про відмову у переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723-XII.
2. Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати мені до стажу державної служби періоди роботи з 01.08.1986 по 07.08.1987, з 11.08.1987 по 31.12.1990 на посадах у відділеннях Держбанку СРСР та Житлосоцбанку СРСР, з 27.01.1993 по 30.04.2016 у системі НБУ та з 11.12.2019 по 23.01.2023 - в Головному управлінні ПФУ в Хмельницькій області.
2. Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести мене з 25.01.2023 на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" та здійснити нарахування й виплату призначеної пенсії в розмірі 60% суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зазначеної у довідках від 17.01.2023 №28-Ф, від 24.01.2023 №82-Ф з врахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позову позивачка вказує, що вона перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області як одержувач пенсії по інвалідності, згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про переведення її з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на пенсію по інвалідності у відповідності до статті 37 закону України "Про державну службу". Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 30.01.2023 відмовлено в переведенні на вказаний вид пенсії, оскільки Законом не передбачено призначення пенсії по інвалідності. Позивачка вважає таке рішення відповідача протиправним та таким, що порушує її право на пенсію по інвалідності згідно із Законом України "Про державну службу", просить позов задовольнити.
У поданому відзиві на позов Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зазначило, що чинним законодавством чітко визначені правила, що підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01.05.2016, а саме щодо віку, загального та спеціального стажу. Згідно з пунктом 3 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII "Про державну службу" не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають: чоловіки, які досягли віку 62 роки, жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". За документами пенсійної справи на дату звернення вік позивачки становить 54 роки, стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій осад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII відсутній. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що підстав для задоволення позовних вимог немає, тому просить відмовити у задоволенні позову.
У відзиві також заявлено клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін. Враховуючи те, що дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання, в задоволенні клопотання суд відмовляє.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області надійшов відзив на позов, в якому відповідач зазначив, що рішення Головного управління від 30.01.2023 №968200889759 є правомірним та законним, прийнятим в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства України, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення вимоги про визнання його протиправним та скасування.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Відповідно до ухвали від 02.03.2023 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕННІ СУДОМ
Суд встановив, що з 18.03.2016 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).
25.01.2023 позивачка звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо переведення з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону №1058-ІV, на пенсію по інвалідності згідно Закону України "Про державну службу" з врахуванням довідок про заробітну плату від 17.01.2023 №28-Ф, від 24.01.2023 №82-Ф, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області №968200889759 від 30.01.2023 відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у переведенні на пенсію по інвалідності згідно Закону України від 10.12.2015 року №889-VІІІ "Про державну службу", оскільки позивачка не досягла встановленого законодавством пенсійного віку, а призначення пенсії по інвалідності зазначеним Законом не передбачено, про що позивачку повідомлено листом головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №2200-0304-8/10812 від 10.02.2023.
Вважаючи протиправним рішення відповідача, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
VI. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" №889-VIII з 01.05.2016 (далі - Закон №889-VIII) втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пункті 10 і 12 цього розділу.
Зокрема, пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Водночас, за приписами частини 9 статті 37 Закону №3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Якщо зазначені особи повертаються на державну службу, виплата пенсії по інвалідності припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення ними граничного віку перебування на державній службі (частина 10 статті 37 Закону №3723-XII).
Якщо особі з інвалідністю I або II групи було встановлено III групу інвалідності, то в разі наступного визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, якщо після припинення виплати пенсії минуло не більше п'яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, особам, яким така пенсія не була призначена у зв'язку з продовженням перебування зазначених осіб на державній службі (частина 12 статті 37 Закону №3723-XII).
Стаття 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає, що пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, в розмірі 60% суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями - заробітної плати державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. При цьому:
- посадовий оклад, надбавка за ранг та вислугу років враховується в розмірах установлених за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби;
- розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначаються за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 01.05.2016. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
- у разі коли в осіб зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням на пенсію, починаючи з 01.05.2016, середньомісячна сума виплат ( крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення таких виплат за наявні місяці роботи, починаючи з 01.05.2016 на кількість таких місяців. За бажанням особи, неповні місяці роботи на посаді державної служби, враховуються як повні. При цьому для державних службовців які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016, а також для осіб які не працювали починаючи з 01.05.2016 на посадах державної служби, сума виплат ( крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 як за повний місяць;
- матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Форми довідок про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджено Постановою Правління Пенсійного фонду України №1-3 від 17.01.2017, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048.
Згідно з частиною 7 статті 37 Закону України "Про державну службу" пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених частиною першою цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особам, визнаним інвалідами 1 та 2 групи, незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Щодо зарахування до стажу державної служби періодів роботи на посадах в системі Держбанку та НБУ, то обчислення стажу державної служби за періоди роботи до 01.05.2016 р. (до вступу в дію Закону України "Про державну службу" №889) здійснювалось згідно Порядку обчислення стажу державної служби, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994, №283.
Згідно пункту 2 Порядку №283, до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів апарату Національного Банку України.
У додатку до Порядку обчислення стажу державної служби визначено Перелік Державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, періоди роботи в яких на посадах керівних працівників та спеціалістів зараховується до стажу державної служби. До переліку включено Держбанк СРСР та Житлосоцбанк СРСР, їх обласні, міські та районні управління.
Таким чином, відповідно до чинного на дату роботи позивачки законодавства, робота на посадах спеціалістів у Держбанку СРСР , Житлосоцбанку СРСР та НБУ включалась до стажу державної служби, і подальша втрата чинності Порядком № 283 і Законом України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ не має значення для призначення пенсії державного службовця, адже Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 №899 у пункті 8 розділу XI Прикінцевих та Перехідних положень прямо передбачає, що в питанні обчислення стажу державної служби, слід керуватись нормами, які діяли на той час.
Тобто, станом на 01.05.2016 стаж державної служби позивачки становить більше 20 років, а саме 27 років 7 місяців 29 днів. На підтвердження кількості стажу державної служби Національним Банком України видано довідку від 22.02.2023 № 17-0010/12104.
Періоди роботи з 09.12.2019 по 23.01.2023 на посаді провідного спеціаліста в управлінні ПФУ має бути враховано відповідачем до стажу державної служби, оскільки, у цей період позивачці присвоєно відповідні ранги державного службовця, на неї поширювалася дія Закону України "Про державну службу" №889 та виплачувалася відповідна надбавка за стаж державної служби, про що свідчить довідка видана Головним управлінням ПФУ в Хмельницькій області від 17.01.2023 №28-Ф.
Суд встановив, що трудовий стаж позивачки на державній службі станом на 01.05.2016 становить 27 років 7 місяців 29 днів, вона є інвалідом ІІ групи, що підтверджується довідками до акту огляду МСЕК серії АВ №0687799 від 18.03.2016.
Таким чином, ОСОБА_1 має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі статтею 37 Закону №3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення позивачки з пенсії по інвалідності, призначеної їй відповідно до Закону №1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону №3723-XII.
Стосовно аргументів пенсійного органу про те, що законодавець визначив правила, що підлягають застосуванню при призначенні пенсії державним службовцям після 01.06.2016, тобто, на думку відповідача, підлягають застосуванню у сукупності норми, визначені пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII, і норми, передбачені частиною 1 статті 37 Закону №3723-XII, які визначають умови для призначення пенсії державного службовця, а саме: вік 62 роки, стаж державного службовця і страховий стаж, суд зазначає, що такі доводи необґрунтовані, оскільки Закон не пов'язує нарахування пенсії по інвалідності з такою умовою, як досягнення певного віку. При цьому орган пенсійного фонду, як суб'єкт владних повноважень, трактує норми Закону на свій розсуд, і віддає перевагу найменш сприятливому для пенсіонера тлумаченню законодавства України.
Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у зразковій справі №822/524/18 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 02.04.2019 справа №687/545/17.
Враховуючи те, що ці висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норм права, прийняті за результатами розгляду справи, фактичні обставини в якій є подібними до фактичних обставин, встановлених у справі, що розглядається, - спір у справі, що розглядається, також стосується підстав переведення позивача з пенсії по інвалідності за Законом №1058-IV на пенсію по інвалідності державного службовця за статтею 37 Закону №3723-ХІІ, то висновок суду у справі, що розглядається, стосовно відсутності законодавчих передумов щодо досягнення певного віку при призначенні пенсії по інвалідності за Законом №3723-ХІІ узгоджується з вимогами законодавства.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, у відповідності до частини 2 статті 2 КАС України, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївькій області, відмовляючи ОСОБА_1 в переведенні з пенсії по інвалідності за Законом №1058-IV на пенсію по інвалідності державного службовця за статтею 37 Закону України "Про державну службу", діяло протиправно, чим порушило права позивача.
Додані до заяви довідки позивачки складені відповідно до вказаної вище постанови та відповідають затвердженій формі. Позивачка має законне сподівання на переведення її на пенсію з інвалідності відповідно до статті 37 Закону №3723-XII та здійснення нарахування та виплату пенсії в розмірі 60% заробітку, зазначеного в довідках про заробітну плату, виданих Головним управлінням Пенсійного фонду в Хмельницькій області від 17.01.2023 №23-Ф та від 24.01.2023 №82-Ф. Отже, вказане спірне рішення не відповідає зазначеним нормам, протиправне та підлягає скасуванню.
Щодо вимоги позивачки здійснити виплату пенсії державного службовця з 25.01.2023, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-IV, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Оскільки позивачка із заявою про переведення на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" звернулась до пенсійного органу 25.01.2023, нарахування та виплата такої пенсії повинна проводитись саме з дня звернення із відповідною заявою, тобто з 25.01.2023.
Також суд звертає увагу на те, що за змістом рішення Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 по зразковій справі №822/524/18 належним способом захисту прав позивача в таких типових справах є зобов'язання пенсійного органу призначити та здійснити нарахування і виплату позивачці пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ "Про державну службу" у розмірі 60% від заробітку, зазначеного у відповідній довідці.
Як наслідок, необхідно зобов'язати відповідача призначити, здійснити нарахування та виплату позивачці з 24.01.2023 пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ в розмірі 60% від заробітку, зазначеного у довідках Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 17.01.2023 №28-Ф та від 24.01.2023 №82-Ф.
Враховуючи наведене суд вважає, що відповідач не довів правомірності свого Рішення щодо відмови у переведенні позивачки з пенсії по інвалідності за Законом №1058-IV на пенсію по інвалідності державного службовця за статтею 37 Закону України "Про державну службу", таким чином, суд прийшов до висновку, що позов необхідно задовольнити.
Відповідно до статті 139 КАС України, у зв'язку з тим, що позивачка звільнена від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 30.01.2023 №968200889759 про відмову ОСОБА_1 у переведенні на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723-XII.
Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 до стажу державної служби періоди роботи з 01.08.1986 по 07.08.1987, з 11.08.1987 по 31.12.1990 на посадах у відділеннях Держбанку СРСР та Житлосоцбанку СРСР, з 27.01.1993 по 30.04.2016 у системі НБУ та з 11.12.2019 по 23.01.2023 - в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 25.01.2023 на пенсію по інвалідності державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" та здійснити нарахування й виплату призначеної пенсії в розмірі 60% суми заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, зазначеної у довідках від 17.01.2023 №28-Ф, від 24.01.2023 №82-Ф з врахуванням виплачених сум.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 26 квітня 2023 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, буд. 1, м.Миколаїв, 54020 , код ЄДРПОУ - 13844159) Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10, м.Хмельницький, Хмельницька область, 29001 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя В.В. Матущак