Справа № 560/477/23
іменем України
27 квітня 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" до Шепетівської міської ради Хмельницької області , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Шепетівської міської ради Хмельницької області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення 26 (позачергової) сесії Шепетівської міської ради VІІІ скликання від 07.07.2022 №8 "Про надання дозволу на безперешкодний проїзд земельною ділянкою".
Ухвалою від 12.01.2023 відкрите провадження у цій справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 20.03.2023 залучено до участі в справі №560/477/23, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:
- фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );
- фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ).
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).
Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
З наведеного вбачається, що до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий.
З аналізу матеріалів справи вбачається наявність суб'єкта владних повноважень у даних спірних правовідносин, а саме - Шепетівської міської ради Хмельницької області, що свідчить про присутність ознаки публічно-правового спору в даних спірних правовідносинах.
Водночас, суд зазначає, що сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не є визначальною обставиною, з огляду на яку можна ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ необхідно виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Поряд з цим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору по даній справі є рішення 26 (позачергової) сесії Шепетівської міської ради VІІІ скликання від 07.07.2022 №8 "Про надання дозволу на безперешкодний проїзд земельною ділянкою", яким зобов'язано керівництво ПрАТ "Шепетівське АТП" надати дозвіл для проїзду транспортних засобів у будь - який час доби з вулиці Лермонтова через земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_3 , що належить до комунальної власності Шепетівської міської територіальної громади та перебуває у користуванні ПрАТ "Шепетівське АТП" до нежитлових приміщень та земельних ділянок (кадастрові номери: 6810700000:01:007:0830; 6810700000:01:007:0880), які належать на праві приватної власності ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 .
Зобов'язати керівництво ПрАТ "Шепетівське АТП" не вчиняти будь - яких перешкод щодо виконання цього рішення.
Водночас, обґрунтовуючи позов позивач зазначав, що згідно державного акту на право постійного користування землею серії І-ХМ №002980, виданого на підставі рішення ХVІ сесії 22 скликання Шепетівської міської ради від 10.02.1998 №11, позивачу належить право постійного користування земельною ділянкою площею 3,776 га, для виробничих цілей; вказаний державний акт є чинним та підтверджує право позивача на правомірне користування вказаною вище земельною ділянкою.
Позивачем зазначено, що до складу вказаної земельної ділянки входить і земельна ділянка, стосовно якої відповідачем приймалось спірне рішення з метою забезпечення вільного проїзду до нежитлових приміщень та земельних ділянок (кадастрові номери: 6810700000:01:007:0830; 6810700000:01:007:0880), які належать на праві приватної власності ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 .
Отже, враховуючи все вищезазначене, суд приходить до висновку, що даний спір виник стосовно майнового права по відношенню до земельної ділянки, на якій розміщено проїзд до нежитлових приміщень та земельних ділянок (кадастрові номери: 6810700000:01:007:0830; 6810700000:01:007:0880), які належать на праві приватної власності ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , а саме: відносно права користування зазначеним проїздом, зокрема, порядку такого користування та кола осіб, яким належить вказане право користування, що свідчить про відсутність ознак публічно-правового спору по даній справі (навіть незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права) та належність даних спірних правовідносин до господарської юрисдикції з огляду на суб'єктний склад спірних правовідносин.
Зазначені висновки щодо належності даного спору до господарської юрисдикції узгоджуються з висновками викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №820/3713/17.
Також, про належність даної справи до господарської юрисдикції свідчать положення статті 20 ГПК України, за яких господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - Суд) від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом». У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства; фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.
Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. Отже, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі №816/421/17 та від 20 вересня 2018 року №813/1076/17.
Суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (пункт 1 частина 1 стаття 238 КАС України).
Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності, суд приходить до висновку, що дані спірні правовідносини не належать до юрисдикції адміністративного судочинства, натомість, можуть бути розглянуті в порядку господарського судочинства.
Керуючись статтями 238, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Провадження у справі за позовом приватного акціонерного товариства "Шепетівське автотранспортне підприємство 16807" до Шепетівської міської ради Хмельницької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , фізична особа-підприємець ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий суддя Я.В. Драновський