Справа № 357/4608/23
1-кс/357/950/23
25 квітня 2023 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 від 30.11.2022 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42022112030000266 від 26.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, -
17 квітня 2023 року до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 від 30.11.2022 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42022112030000266 від 26.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.
В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що 30.11.2022 слідчим СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 винесено постанову про закриття кримінального провадження№ 42022112030000266 від 26.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.
При цьому, згідно з витягом з ЄРДР вказане кримінальне провадження закрито на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України, слідчий, який здійснював досудове розслідування - ОСОБА_6 , однак постанова про закриття кримінального провадження винесена слідчим ОСОБА_5 на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Вважає, що рішення про закриття кримінального провадження прийнято передчасно, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин, висновки слідчого не відповідають фактичним обставинам скоєного кримінального правопорушення.
Зауважує, що слідчим у кримінальному провадженні не з'ясовано який саме повинен був проведений перерахунок та яким чином повинно було бути виконано рішення суду, як саме повинен бути проведений перерахунок, чому не було взято до уваги додаткову виплату, зазначену в довідці, яка є основним документом для перерахунку пенсії та рішення суду. Фактично службові особи Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області відмовляються здійснювати перерахунок по довідці з врахуванням додаткової виплати та не виконують рішення суду.
Окрім цього, не з'ясовано, що дане рішення суду знаходилось на виконанні у виконавчій службі та виконавча служба неодноразово накладала штрафи за невиконання рішення суд і була вимушена закінчити виконавче провадження № 67164160 у зв'язку з тим, що без участі посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області неможливо виконати рішення суду. Також було видано повідомлення про вчинення кримінального правопорушення 20.06.2022, але кримінальне провадження не було порушено.
Також зазначає, що копія оскаржуваної постанови в порушення ч.6 ст.284 КПК України на адресу ОСОБА_4 не надсилалась, отримана на запит адвоката 17.04.2023.
В порядку підготовки скарги до судового розгляду слідчим суддею витребувано з Білоцерківського РУП ГУ НП у Київській області матеріали кримінального провадження № 42022112030000266 від 26.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.
В судове засідання адвокат ОСОБА_3 не з'явився, надав заяву про розгляд скарги за його відсутності, скаргу підтримав у повному обсязі.
Слідчий СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду скарги повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України відсутність слідчого не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось у зв'язку з неприбуттям в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, оглянувши в судовому засіданні матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для задоволення скарги, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У відповідності до ч.2 ст.9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував, що органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (справа «Ассенов та інші проти Болгарії»). Вони повинні вживати всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, inter alia, показань очевидців та експертних висновків (рішення у справах «Танрікулу проти Туреччини» та «Ґюль проти Туреччини»).
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне відстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а, також, на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Частиною 2 статті 93 КПК України передбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.4 ст.284 КПК України про закриття кримінального провадження слідчий, дізнавач, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом. Слідчий, дізнавач приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 9, 9-1 частини першої цієї статті, якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.
Згідно з ч.5 ст.40 КПК України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові особи, інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення слідчого.
У відповідності до ч.1 ст.304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Згідно з копією конверту, доданої до скарги, копію вказаної постанови отримано адвокатом ОСОБА_3 07.04.2023 на його запит. Будь-яких інших відомостей щодо отримання копії оскаржуваної постанови ОСОБА_4 або адвокатом ОСОБА_3 матеріали кримінального провадження не містять, а тому питання поновлення процесуальних строків слідчим суддею не розглядається.
Судовим розглядом встановлено, що в провадженні СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області перебувало кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 42022112030000266 від 26.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, а саме: невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду по справі № 357/13467/19 від 28.05.2020, згідно з яким зобов'язано Білоцерківський відділ по обслуговуванню громадян № 2 Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити призначення (перерахунок) та виплату пенсії ОСОБА_4 .
Постановою слідчого ВРЗЗС СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_5 від 30.11.2022 вказане кримінальне провадження закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
Закриваючи кримінальне провадження, слідчий виходив з тих обставин, що з об'єктивної сторони невиконання судового рішення може характеризуватися: невиконанням службовою особою вироку, рішення, ухвали чи постанови суду, що набрали законної сили; перешкоджанням службовою особою виконанню вироку, рішення, ухвали чи постанови суду, що набрали законної сили. Невиконання судового рішення полягає у невжитті службовою особою, до якої звернуто виконання вироку, рішення, ухвали або постанови суду, що набрали законної сили, передбачених законом заходів щодо їх виконання. Невиконання може виражатися у прямій відмові виконати судове рішення або в ухиленні від його виконання. Відмова означає явне, відкрите, висловлене усно або письмово небажання службової особи виконати судове рішення (наприклад, керівник підприємства відверто ігнорує рішення суду про заміну споживачеві придбаного ним неякісного товару на аналогічний товар належної якості). Ухилення - та сама відмова, яка має завуальований характер: службова особа відкрито не заявляє про відмову виконати судове рішення, але діє таким чином, що фактично унеможливлює його виконання. Перешкоджання виконанню судового рішення передбачає протидію службової особи, наділеної законом певними повноваженнями щодо реалізації вимог, які у ньому містяться, з метою недопущення його реалізації. Така протидія може виражатися у прямій забороні своїм підлеглим виконувати вимоги державних виконавців державної виконавчої служби, погрозі застосувати до певних осіб, у тому числі і службових, насильства, спробі підкупити чи обманути їх з метою недопущення виконання судового рішення. Та дійшов висновку про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, закривши кримінальне провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.
З таким висновком слідчого слідчий суддя не погоджується, виходячи з наступного.
Закриття кримінального провадження - це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Подальше розслідування, після закриття кримінального провадження, є неможливим до того часу, коли постанова про закриття кримінального провадження не буде скасована в установленому КПК порядку.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливо лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження і оцінки слідчим, прокурором, показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності. Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.
Постанова про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній мають бути викладені всі підстави, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників кримінального провадження.
За змістом п. 2 ч. 5 ст.110 КПК України мотивувальна частина постанови слідчого повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Вивчивши оскаржувану постанову про закриття кримінального провадження та оглянувши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що при проведенні досудового розслідування кримінального провадження №42022112030000266 від 26.09.2022, слідчим не з'ясовані обставини кримінального правопорушення, постанова про закриття кримінального провадження не вмотивована, виходячи з її змісту не вбачається, чому слідчий дійшов переконання про відсутність складу кримінального правопорушення, не надано оцінки твердженням ОСОБА_4 щодо неналежного проведення посадовими особами Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області перерахунку пенсії ОСОБА_4 , не допитано уповноваженого представника Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, не з'ясовано та не перевірено всі обставини, на які посилався заявник ОСОБА_4 у своїй заяві про вчинення злочину, та які вказують на наявність кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 382 КК України та під час його допиту як потерпілого 24.10.2022, досудове розслідування у кримінальному провадженні проведено з недотриманням вимог ч.2 ст.9 КПК України, без всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів, тому висновок про закриття вказаного кримінального провадження є необґрунтованим та передчасним, а тому постанова про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8, 9, 22, 40, 93, 94, 110, 284, 303-307 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 - задовольнити.
Постанову слідчого СВ Білоцерківського РУП ГУНП Київській області старшого сержанта поліції ОСОБА_5 від 30.11.2022 про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42022112030000266 від 26.09.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України - скасувати.
Кримінальне провадження № 42022112030000266 від 26.09.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, скерувати для подальшого досудового розслідування до СВ Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя Олег ГРЕБІНЬ