Справа №293/468/23
Провадження № 3/293/396/2023
27 квітня 2023 рокусмт Черняхів
Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Збаражський Олег Миколайович, розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліцейської діяльності №1 Житомирського районного управління поліції ГУНП в Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 164-16, ч.2 ст. 173-2, ч.2 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
В провадженні Черняхівського районного суду Житомирської області перебувають матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164-16, ч.2 ст. 173-2, ч.2 ст. 187 КУпАП, справи №293/468/23, №293/469/23, №293/470/23, №293/471/23, №293/472/23, №293/474/23, №293/475/23, що надійшли до суду 04.04.2023.
Відповідно до протоколів автоматизованого розподілу судових справ між суддями, вищевказані адміністративні матеріали розподілені для розгляду судді Збаражському О.М.
Згідно ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Відповідно до вимог п.6 Розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 №814, у разі об'єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об'єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою.
Таким чином, суд вважає за доцільне об'єднати в одне провадження матеріали справ №293/468/23, №293/469/23, №293/470/23, №293/471/23, №293/472/23, №293/474/23, №293/475/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 164-16, ч.2 ст. 173-2, ч.2 ст. 187 КУпАП, так як вони складені відносно однієї і тієї ж особи, з присвоєнням єдиного унікального номеру №293/468/23 (номер провадження № 3/293/396/2023).
17.04.2023 та 27.04.2023 в судове засідання ОСОБА_1 не прибув, будь-яких заяв та клопотань про відкладення розгляд у справи не подавав, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, а саме шляхом вручення судової повістки про виклик до суду, яка була вручена під підпис працівниками поліції, про що свідчить розписка ОСОБА_1 , що міститься в матеріалах справи.
При цьому суд бере до уваги, що ОСОБА_1 достеменно знав про складення відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення за ознаками вчинення адміністративних правопорушень, передбачених відповідальності за ч.1 ст. 164-16, ч.2 ст. 173-2, ч.2 ст. 187 КУпАП, та розгляд їх судом, що підтверджується його власноручними підписами у протоколах.
З огляду на викладене, зважаючи на те, що ОСОБА_1 належним чином повідомлявся про розгляд справи, клопотання про відкладення слухання справи не заявив, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 164-16, ч.2 ст. 173-2, ч.2 ст. 187 КУпАП, суд приходить до наступного висновку.
За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах та у порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч.1 ст. 187 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме: 1) неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; 2) неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах; 3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; 4) порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста); 5) нереєстрація в органі Національної поліції.
Диспозиція ч. 2 ст.187 КУпАП передбачає вчинення тих самих дій, які передбачені у ч. 1 ст. 187 КУпАП, особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Так, згідно протоколів про адміністративне правопорушення серії ВАВ №252760, серії ВАВ №252759, серії ВАВ №252758, серії ВАВ №252358, серії ВАВ №252757 вбачається, що 22.03.2023 о 22 год. 45 хв., 25.03.2023 о 00 год. 13 хв., 27.03.2023 о 00 год. 56 хв., 27.03.2023 о 23 год. 52 хв. та 29.03.2023 о 22 год. 45 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи під адміністративним наглядом, був відсутній за місцем свого проживання, чим порушив п.1 встановлених йому судом обмежень, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 187 КУпАП.
Однак, до матеріалів справи не додано належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 187 КУпАП, а саме щодо виходу із будинку по місцю проживання в період з 22 год. 00 хв. до 06.00 наступного дня в такі дні: 22.03.2023, 25.03.2023, 27.03.2023 та 29.03.2023, зокрема, пояснень свідків, понятих або відео, фото фіксації правопорушення, що ОСОБА_1 у визначений час був відсутній за місцем свого проживання.
До матеріалів справи додано копію постанови Черняхівського районного суду Житомирської області від 13.10.2022 про встановлення відносно ОСОБА_1 адміністративного нагляду, копію постанови Черняхівського районного суду Житомирської області від 20.12.2022 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 173-2, ч.1 ст. 187 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу, та копії рапортів інспектора чергового відділу поліцейської діяльності №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області від 22.03.2023, 25.03.2023, 27.03.2023 та 29.03.2023, які не можуть слугувати доказами на підтвердження вчинення ОСОБА_1 інкримінованих адміністративних правопорушень, а саме на підтвердження того, що він у зазначений час був відсутній за місцем свого проживання.
Суд наголошує, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути достатнім доказом доведення вини особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за відсутності інших належних доказів.
За таких обставин, суть правопорушень вчинених 22.03.2023 о 22 год. 45 хв., 25.03.2023 о 00 год. 13 хв., 27.03.2023 о 00 год. 56 хв., 27.03.2023 о 23 год. 52 хв. та 29.03.2023 о 22 год. 45 хв. щодо порушення заборони виходу із будинку по місцю проживання в період з 22 год. 00 хв. до 06.00 наступного дня з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст.187 КУпАП України є сумнівною та не доведеною.
Крім того, згідно змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №175132 від 31.03.2023, вбачається, що дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст.164-16 КУпАП.
Диспозиція ч. 1 ст.164-16 КУпАП передбачає відповідальність зайняття видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері господарської діяльності.
Об'єктивна сторона даного правопорушення виражається у зайнятті видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона.
Згідно зі ст. 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Разом з тим, відповідно до п. 14.1.36. ст. 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу, і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Насамперед саме слово "діяльність" означає систематичні дії членів суспільства, їхніх об'єднань, спрямовані на досягнення певного результату. Змістом цих дій є виготовлення та реалізація продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, а метою - задоволення суспільних потреб у відповідних благах, які повинні мати цінову визначеність, тобто функціонувати як товар.
Таким чином, з вказаної норми КУпАП вбачається, що адміністративна відповідальність настає в разі зайняття особою видами господарської діяльності, щодо яких є спеціальна заборона, встановлена законом, за відсутності ознак діяння, передбаченого Кримінальним кодексом України, - тобто зазначена норма є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ч. 1 ст.164-16 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 при викладі змісту правопорушення службовою особою не вказано в протоколі, які положення (статті) Закону, якими регламентований саме обіг алкогольних напоїв, були порушені, як і не зазначено за якими критеріями, визначеними у ст. 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", продана ОСОБА_1 спиртовмісна рідина віднесена до алкогольних напоїв.
Крім того, в протоколі про адміністративне правопорушення не вказано, якою саме нормою права (статтею Закону) встановлюється спеціальна заборона господарської діяльності, вчинення якої інкримінується ОСОБА_1 , що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення, що прямо суперечить принципу правової визначеності, закріпленому у численних рішеннях ЄСПЛ (п. 31 рішення від 28 жовтня 2003 року у справі «Ракевич проти Росії» (Rakevich v. Russia), заява № 589973/00); п. 109 рішення від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» (Metropolitan Church of Bessarabia v. Moldova), заява № 45701/99); п. 54 рішення від 23 вересня 1998 року у справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» (Steel and Others v. the United Kingdom), згідно яких «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку».
Працівником поліції, виходячи зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення та доданих матеріалів, було встановлено, що ОСОБА_1 займався забороненим видом господарської діяльності, а саме: продажем алкогольних напоїв.
Як вбачається з поданих матеріалів, відсутні докази того, що ОСОБА_1 систематично здійснював торгівлю алкогольними напоями із зазначенням встановлених дат та часу цих послуг, що складає істотну ознаку адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 164-16 КУпАП. Крім того, експертиза вилученого алкогольного напою не проводилась.
Суд звертає увагу на те, що навіть у випадку доведеності вини ОСОБА_1 у продажі алкогольних напоїв етилового спирту, його дії не можуть кваліфікуватись як заняття забороненими видами господарської діяльності, оскільки дії мають носити систематичний характер, оскільки підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 ГК України) і особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, повинна довести наявність всіх цих випадків, зв'язати їх воєдино, а також довести їх систематичність.
Отже, у діях ОСОБА_1 не знаходить свого підтвердження обов'язкова ознака господарської діяльності - систематичність, тобто одна із необхідних складових об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-16 КУпАП.
Зважаючи на викладені обставини, у суду відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164-16 КУпАП, оскільки належні та допустимі докази вини останнього у матеріалах справи відсутні. Додані до протоколу про адміністративне правопорушення матеріали не є тими доказами, що доводять здійснення систематичної діяльності, тобто наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164-16 КУпАП.
За таких обставин, суть правопорушення з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст.164-16 КУпАП України є сумнівною та не доведеною, що є не прийнятним, оскільки, суперечить практиці Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що вина особи повинна бути обґрунтована доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівів, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява №25).
Рішення суду в справі про адміністративне правопорушення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною 3 ст.62 Конституції України визначено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищенаведеного, оцінивши наявні в даній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 в інкримінованих йому правопорушеннях, передбачених ч.2 ст. 187, ч.1 ст. 164-16 КУпАП не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 187 та ч.1 ст. 164-16 КУпАП підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №252875 від 26.03.2023 встановлено, що 26.03.2023 близько 19 год. 50 хв. в АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 вчиняє домашнє насильство, а саме: ображав словами нецензурної лайки, погрожував фізичною розправою відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 , за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Диспозиція ч.1 ст. 173-2 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Згідно диспозиції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП яка інкримінується ОСОБА_1 , відповідальність настає за вчинення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню, за одне з порушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №252875 від 26.03.2023, протоколом про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 26.03.2023, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 26.03.2023.
Згідно постанови Черняхівського районного суду Житомирської області від 20.12.2022 про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст. 173-2, ч.1 ст. 187 КУпАП, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та передбаченими способами. У судді відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
За таких обставин, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню, за одне з порушень, передбачених ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Суд неупереджено, всебічно та повно оцінивши всі докази по справі дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, є повністю доведеною.
Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Згідно ст.34 КУпАП, обставин, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Відповідно до ст.35 КУпАП, обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Враховуючи обставини справи, характер правопорушення, особу правопорушника, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд приходить до висновку про необхідність застосування до правопорушника адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст.173-2 КУпАП, у виді штрафу, оскільки в даному випадку застосування адміністративного стягнення у виді штрафу буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила адміністративні правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень та повністю відповідатиме меті його застосування.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 36, 40-1, 283-285 КУпАП, суддя,
Об'єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення №293/468/23, №293/469/23, №293/470/23, №293/471/23, №293/472/23, №293/474/23, №293/475/23 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 164-16, ч.2 ст. 173-2, ч.2 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Об'єднаній справі присвоїти №293/468/23, номер провадження № 3/293/396/2023.
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 164-16 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 187 КУпАП, закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк 15 днів, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області.
Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ