Справа № 296/6632/22
2/296/1082/23
"16" лютого 2023 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м.Житомира в складі:
головуючого судді Маслак В.П.,
за участі секретаря судового засідання Репіковій З.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
До Корольовського районного суду м. Житомира 04.10.2022р. звернувся представник ТОВ «Житомиргаз збут» з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за спожитий природний газ у квартирі АДРЕСА_1 в період з 01.01.2019р. по 13.09.2022р. в розмірі 5633,67 грн. і витрати по сплаті судового збору в сумі 2 481,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 відповідно до укладеного типового договору постачання природного газу є побутовим споживачем природного газу, який постачається за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому, в період з 01.01.2019р. по 13.09.2022р. відповідач не в повному обсязі та несвоєчасно здійснювала оплату за постачання природного газу (погашення заборгованості), внаслідок чого утворилась заборгованість, яка становить 5633,67 грн.
Ухвалою судді від 27.10.2022р. позовну заяву ТОВ «Житомиргаз збут» прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 38).
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи, рекомендоване повідомлення направлене на адресу відповідача, повернулось з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Також відповідач не скористалась процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву.
Сторони у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Від представника позивача 16.02.2023р. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю і не заперечує проти заочного розгляду справи.
Враховуючи викладені обставини і те, що у справі є достатньо матеріалів про спірні правовідносини сторін, суд, згідно ст.280-282 ЦПК України, за згодою представника позивача і на підставі наявних у справі доказів вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до відомостей відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС в Житомирській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 37).
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 , в якій проживає (зареєстрована) ОСОБА_1 , забезпечується послугами з постачання побутового природного газу, які надає ТОВ «Житомиргаз збут» (а.с. 13).
Із розрахунку заборгованості та розрахунку споживання природного газу по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому 01.07.2015р. за адресою: АДРЕСА_2 , вбачається, що борг за спожитий газ станом на 13.09.2022р. становить 4472,85 грн. (а.с.12, 14).
Згідно п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон №2189-VIII), житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово- комунальних послуг.
Відповідно до ст.5 Закону №2189-VIII, до житлово- комунальних послуг належать комунальні послуги, зокрема, з постачання та розподілу природного газу.
За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 9 Закону №2189-VIII, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Статтею 19 Закону №2189-VIII передбачено, що одиниця виміру обсягу спожитого споживачем природного газу визначається правилами постачання природного газу, що затверджуються уповноваженим законом органом. Постачання та розподіл природного газу споживачу здійснюються відповідно до типового договору, затвердженого Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Розділом ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 №2496 встановлено, що побутовий споживач зобов'язаний: укласти договір постачання природного газу з постачальником, а за відсутності укладеного договору припинити відбір (споживання) природного газу з газорозподільної системи; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договору (пункт 32).
Розрахунковим періодом за договором постачання природного газу побутовим споживачам є календарний місяць, крім випадку зміни постачальника відповідно до розділу V та VІ цих Правил, коли для попереднього постачальника розрахунковий період має визначатися як сума газових діб місяця, що передували даті зміни постачальника, а для нового - як сума газових діб місяця, наступних за датою зміни постачальника. При здійсненні постачання природного газу в рамках базової річної пропозиції оплата рахунка (платіжного документа) постачальника має бути здійснена не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим (пункт 24).
За змістом ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Встановлено, що між сторонами виник спір з приводу стягнення оплати за спожитий природний газ, що регулюється ЗУ «Про житлово-комунальні послуги».
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є споживачем природного газу, який надається позивачем за адресою: АДРЕСА_2 , в зв'язку з чим у відповідача наявний обов'язок щодо своєчасної оплати спожитого природнього газу.
Системне тлумачення положень Закону №2189-VIII дає підстави стверджувати про обов'язковість договору щодо житлово-комунальних послуг для споживача та неможливість останнього відмовитись від укладення такого договору (за виключенням випадків встановлених законом), зокрема, договору постачання природного газу побутовим споживачам, а тому прийняття оферти виконавця послуг з постачання природного газу може бути у вигляді мовчання.
За Правилами постачання природного газу, договір постачання природного газу побутовим споживачам укладається з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом заявочного приєднання побутового споживача до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, що розміщений на офіційному веб-сайті Регулятора та постачальника і не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Суд вважає за необхідне зазначити, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
ТОВ «Житомиргаз збут» опублікувало в газеті «Житомирщина» №134-135 від 22.12.2015 договір постачання природного газу побутовим споживачам та заяву приєднання, а також надано послуги з постачання природного газу побутовим споживачам на території ліцензійної діяльності товариства, в тому числі і за адресою: АДРЕСА_3 .
Як вбачається з доданого позивачем фінансового стану особового рахунку відповідача, останньою здійснювались оплати послуг газопостачання, що вказує на факт згоди споживача про приєднання до умов договору постачання позивачем природного газу побутовим споживачам.
За викладених обставин та враховуючи невиконання відповідачем як побутовим споживачем природного газу свого обов'язку зі своєчасної оплати за спожитий природний газ, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача наявної заборгованості з оплати природного газу.
Щодо вимоги позивача в частині стягнення з відповідачки інфляційних втрат та 3 % річних, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За відсутності оформлених договірних відносин, але в разі прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (висновок Верховного Суду України, висловлений у постанові від 16 грудня 2015 року у справі №6-2023цс15).
Враховуючи вищевикладене, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачкою покладених на неї зобов'язань, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ" інфляційні втрати в розмірі 777,36 грн, 3 % річних в розмірі 383,46 грн.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви до суду.
Керуючись ст.1-18, 76, 77-81, 95, 141, 228, 229, 235, 241, 244, 245, 258, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз збут» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз збут» заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 4472,85 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз збут» інфляційні витрати в розмірі 777,36 грн. та 3% річних в розмірі 383,46 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житомиргаз збут» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто Корольовським районним судом м. Житомира за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира в 30-денний строк з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя В. П. Маслак