Справа № 161/1778/23
Провадження № 2-п/161/52/23
26 квітня 2023 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Черняка В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Жаловаги І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Шестакова Віталія Юрійовича про перегляд заочного рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
10 квітня 2023 року заявник звернувся до суду із вказаною заявою.
В обґрунтування вимог вказує, що рішення суду у вказаній справі було ухвалено без участі сторони відповідача. Відповідач не був повідомлений про перехід прав вимоги до нового кредитора, позов пред'явлено з порушенням терміну позовної давності. Крім того, розмір судових витрат заявлений стороною позивача є завищеним та неспівмірним із позовом.
25 квітня 2023 року представник позивача надіслала на електронну адресу суду заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в яких вказує, що відповідач була повідомлена про наявність відкритого провадження з 14 лютого 2023 року, своїм правом на відзив не скористалась. Неотримання кореспонденції не може вважатись поважною причиною пропуску, неявки в судове засідання та строку на оскарження; неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові, а може лише впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором. Крім того, відповідно до п. 1.2 кредитного договору, договір діє до повного виконання своїх зобов'язань клієнтом, відтак, строк позовної давності пропущено не було. З огляду на вказане, підстав для скасування заочного рішення немає.
В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
За приписами ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви про перегляд заочного рішення.
У відповідності до вказаних положень, а також з метою дотримання розумних строків розгляду заяви, суд вбачає за можливе здійснювати розгляд заяви без участі сторін, за наявними матеріалами.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Суд зауважує, що розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, копія позовної заяви з додатками була надіслана відповідачу засобами поштового зв'язку.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач була повідомлена про наявність в провадженні суду розглядуваної цивільної справи (до дати винесення рішення).
Будь-яких доказів, які б ставили під сумнів обґрунтованість прийнятого судового рішення, до заяви не долучено. Доводи, викладені представником відповідача в заяві про перегляд заочного рішення, зводяться до незгоди з ухваленим рішенням суду.
У своєму рішенні у справі «Пономарьов проти України» ЄСПЛ вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи в розумний строк незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону спору про громадянські права та обов'язки цивільного характеру.
Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України».
Зокрема, ЄСПЛ вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного й обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи та постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими й непереборними обставинами (пункт 46 рішення у справі «Рябих проти Росії»).
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Желтяков проти України» від 09 червня 2001 року, зазначено, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).
Виходячи з вищенаведеної практики ЄСПЛ, скасування рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто п. 1 ст. 6 Конвенції, а також ст. 1 Першого протоколу до неї, оскільки у позивача після задоволення його вимог були законні сподівання на те, що його інтереси є остаточно захищеними.
З огляду на те, що підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення відповідача слід відмовити.
Керуючись ст.ст.280-289 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Шестакова Віталія Юрійовича про перегляд заочного рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Роз'яснити сторонам, що заочне рішення ними, та/або їх представниками може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції. Строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк