Справа № 161/5301/23
Провадження № 3/161/1913/23
24 квітня 2023 року м. Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в особі судді Пушкарчук В.П., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, фізичної особи-підприємця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
- за ч.1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
03.04.2023 року на адресу Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії №138/03-20-09-01 від 22.03.2023 року, відповідно до якого 22.03.2023 року при проведенні фактичної перевірки магазину у АДРЕСА_2 , де здійснює господарську діяльність СГД ОСОБА_1 , встановлено факт неведення обліку товарів, що зазначені в Додатку № 2 до акта перевірки, чим порушено вимоги п. 12 ст. 3 ЗУ «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року зі змінами та доповненнями.
Такі дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому не визнав, просив провадження відносно нього закрити.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до наступного.
Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 155-1 КУпАП визначає відповідальність особи за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Вищевказана норма є бланкетною та містить відсилання до, зокрема, норм ЗУ «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон).
Так, відповідно до п. 12 ст. 3 Закону - суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Проте, у протоколі про адміністративне правопорушення №138/03-20-09-01 від 22.03.2023 року, не сформульована об'єктивна сторона правопорушення, не зазначено точних обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, не викладені дані про те, облік та походження яких саме товарних запасів, які знаходилися на господарському об'єкті, не було задокументовано.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
З аналізу вищевказаної норми законодавства слід зробити висновок, що неможливо притягнути особу до відповідальності на підставі доказів, які викликають сумніви та, в свою чергу, не встановлюють беззаперечності вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Таким чином, враховуючи, що при оформленні матеріалів справи не дотримано вимог Закону, не сформульовано склад адміністративного правопорушення за яким, щодо ОСОБА_1 було складено протокол, у зв'язку із чим він не може бути взятий за основу доведеності вини останнього, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, не може виходити за межі наданих йому повноважень, оскільки відповідно до вимог, передбачених ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суддя,
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП закрити, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, в зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.П. Пушкарчук