Справа № 156/337/21
Провадження № 1-кп/156/32/23
21 квітня 2023 року смт. Іваничі
Іваничівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника (в режимі відеоконференції) ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6 ,
представник потерпілої - адвокату ОСОБА_7 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Іваничі клопотання прокурора Нововолинської відділу Володимирської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні №12021035520000120 від 04.03.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 162 КК України, про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту,
Ухвалою Волинського апеляційного суду від 29.03.2023 вирок в справі № 156/337/21 скасовано та призначено новий судовий розгляд у суді першої інстанції.
18.04.2023 до Іваничівського районного суду Волинської області від Волинського апеляційного суду надійшло кримінальне провадження №12021035520000120 від 04.03.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 162 КК України.
Ухвалою судді Іваничівського районного суду Волинської області від 20.04.2023 вказане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 заявив клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 ще на 2 місяці та запропонував призначити провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Потерпіла та її представник - адвокат ОСОБА_7 в підготовчому судовому засіданні не заперечували проти продовження строку застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 ще на 2 місяці та призначення провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні просив змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_4 на більш м'який та заперечував проти призначення провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, просив відкласти таке засідання.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Вислухавши думку присутніх учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № за ЄРДР 12021035520000120 від 04.03.2021 відносно ОСОБА_4 , додатки до обвинувального акта, клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 , суд дійшов таких висновків.
Обвинувачений ОСОБА_4 на підставі ухвали Іваничівського районного суду Волинської області від 23.11.2022 перебуває під цілодобовим домашнім арештом, який було продовжено ухвалою Волинського апеляційного суду від 23.02.2023 до 23.04.2023.
Прокурор ОСОБА_8 у підготовчому засіданні заявив клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту. Своє клопотання прокурор мотивує обґрунтованістю підозри ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 162 КК України, необхідністю забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, наявністю ризику з боку обвинуваченого в подальшому переховуватись від суду.
На думку прокурора, обвинувачений не є працевлаштованим, не має міцних соціальних зв'язків, під впливом суворості можливого покарання за вчинення тяжких злочинів обвинувачений може намагатись уникнути суду, наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути визнані менш небезпечними, ніж покарання за скоєні злочини та процедура його відбування.
Прокурор вважав необхідним та достатнім застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки (на думку сторони обвинувачення) інші, більш м'які запобіжні заходи, не здатні нівелювати існування ризику в кримінальному провадженні з боку цієї особи.
Потерпіла та її представник - адвокат ОСОБА_7 в підготовчому судовому засіданні не заперечували проти продовження строку застосування запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_4 ..
Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні просив змінити запобіжний захід відносно ОСОБА_4 на більш м'який.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника.
Розглядуване клопотання сторони обвинувачення суд вирішує таким чином.
За змістом ч.1 ст. 92 КПК України, за загальним правилом, обов'язок доказування у кримінальному провадженні покладається на слідчого, прокурора.
Згідно з ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому гл. 18 КПК.
За змістом ч. 3 ст. 331 КПК України за наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Відтак, вбачається, що в межах підготовчого провадження (на підставі аналогії закону) є можливим ухвалення судом процесуального рішення про продовження строку дії запобіжного заходу.
Відповідно до ч.4 ст. 176 (гл. 18 розд. ІІ) КПК України, під час судового провадження запобіжні заходи застосовуються судом за клопотанням прокурора.
Згідно зі ст. 177 (гл. 18 розд. ІІ) КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При цьому підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії.
Оцінюючи наведені підстави для продовження в даній конкретній справі відносно ОСОБА_4 раніше обраного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, суд звертає увагу на таке.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Органи державної влади, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19 Основного Закону). Ст. 29 Конституції України гарантується право кожної людини на свободу та особисту недоторканність.
Згідно зі ст. 9 Основного Закону чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Україною 17.07.1997 ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 1950), яка набрала чинності для України 11.09.1997. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини. Саме така правова позиція висловлена у п.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України».
Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення, наведеного у п.175 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) від 21.04.2011, де зазначено, що обґрунтована підозра - це існування фактів і інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти і інформація, якими сторона обвинувачення обґрунтовує причетність ОСОБА_4 до вчинення кількох умисних кримінальних правопорушень, в обвинувальному акті та реєстрі матеріалів досудового розслідування відображені з достатньою мірою для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 28.10.1994 у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom), заява № 14310/88, зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження, що є завданням наступних етапів кримінального процесу. Як вбачається із додатків до обвинувального акта, стороною обвинувачення зібрані певні докази у кримінальному провадженні. Однак ці докази мають бути досліджені на більш пізніх етапах судового розгляду справи.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_4 органом досудового розслідування пред'явлені обвинувачення у скоєнні умисних злочинів, санкція відповідних статтей КК України передбачає покарання у виді обмеження волі.
Обвинувачений не є працевлаштованим, не має міцних соціальних зв'язків, під впливом суворості можливого покарання за скоєння тяжкого злочину обвинувачений може намагатись уникнути суду, наслідки та ризик втечі для обвинуваченого у цьому випадку можуть бути визнані менш небезпечними, ніж покарання за скоєний злочин та процедура його відбування. Суд враховує на фоні складної суспільно-політичної обстановки в Україні, запровадженні в державі воєнного стану та збройної агресії російської федерації проти України високу імовірність виїзду особи на територію, котра є тимчасово непідконтрольною державній владі України, або за межі України, що тягнутиме за собою неминуче ускладнення процедури подальшого судового розгляду кримінальної справи.
Відтак, прокурором доведено існування щодо ОСОБА_4 ризику переховуватись від правосуддя.
У кримінальному провадженні можуть бути застосовані такі запобіжні заходи (ч. 1 ст. 176 КПК): особисте зобов'язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Види цих заходів законодавцем наведено у порядку зростання ступеня суворості; відповідно найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Запобіжний захід у виді особистого зобов'язання є недостатнім для забезпечення виконання ОСОБА_4 процесуальних обов'язків у вказаному кримінальному провадженні, оскільки раніше, перебуваючи на волі, обвинувачений ухилявся від явки до органу досудового розслідування, що призвело до зволікання з вирішенням кримінального обвинувачення щодо цієї особи по суті.
Отже, підстави для обрання більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 на теперішній час відсутні.
Суд зобов'язаний врахувати всі дійсні обставини справи і за наявності підстав, вичерпний перелік яких визначений в ст. 183 КПК України, застосувати винятковий вид запобіжного заходу.
Оцінюючи в сукупності особу ОСОБА_4 , обставини вчинення кримінальних правопорушень, необхідність забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також доведеність прокурором наявності обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК України, існування відносно обвинуваченого ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити застосування відносно обвинуваченого раніше обраного запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту. Суд продовжує строк цілодобового домашнього арешту строком на два місяці.
Крім того, захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просив відкласти підготовче судове засідання, у зв'язку із його зайнятістю в іншому процесі.
Суд, вислухавши учасників кримінального провадження, дійшов наступних висновків.
Забезпечення обвинуваченому права на захист згідно зі ст. 129 Конституції України є основною засадою судочинства, а відповідно до ст. 7 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) віднесено до загальних засад кримінального провадження.
Стаття 59 Конституції України проголошує право кожного на правову допомогу та вільний вибір захисника своїх прав, а ст. 63 Конституції України закріплює право на захист підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного.
Крім того, право обвинуваченого на захист забезпечується, зокрема, нормами Кримінального процесуального кодексу України, які регламентують обов'язкову участь захисника у кримінальному провадженні.
Важливою складовою права на захист у кримінальному провадженні є також забезпечення ефективності захисту та створення умов для вільного вибору обвинуваченим захисника.
Недотримання цих складових права на захист навіть за умови участі захисника у провадженні може призвести до істотних порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України та скасування судового рішення.
Належна реалізація права на захист у кримінальному провадженні вимагає застосування практики Європейського суду з прав людини, згідно з правовою позицією якого, відображеною, зокрема, уп. 262 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", "право кожного обвинуваченого у вчиненні злочину на ефективний захист, наданий захисником..., є однією з основних ознак справедливого судового розгляду". Також у п. 89рішення Європейського суду з прав людини від 13.02.2001 року у справі "Кромбах проти Франції" вказано, що "хоча право кожної особи, обвинувачуваної у вчиненні кримінального правопорушення, на ефективний захист адвокатом не є абсолютним, воно становить одну з головних підвалин справедливого судового розгляду".
Враховуючи, викладене клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 про відкладення підготовчого судового засідання підлягає до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7, 8, 84, 92, 176, 177, 178, 314 КПК України, суд
Клопотання прокурора Нововолинської відділу Володимирської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні №12021035520000120 від 04.03.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 162 КК України, про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді цілодобового домашнього арешту строком на 2 місяці, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
-прибувати до суду за першою вимогою;
-без дозволу суду не залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала суду про продовження запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту діє з 21.04.2023 по 20.06.2023 року включно.
Ухвалу про продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у виді цілодобового домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , про відкладення підготовчого судового засідання - задовольнити.
Відкласти підготовче судове засідання в кримінальному провадженні №12021035520000120 від 04.03.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушеннях, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 162 КК України на 14 год. 00 хв. 03.05.2023.
В підготовче судове засідання викликати учасників судового провадження.
Підготовче судове засідання відбувається за участю прокурора, обвинуваченого, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими КПК України для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з'ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_4 , захиснику ОСОБА_5 та прокурору ОСОБА_3 , потерпілій ОСОБА_6 та її представнику адвокату ОСОБА_7 , негайно після її оголошення.
Повний текст цієї ухвали суду виготовлено в нарадчій кімнаті, проголошено, надано для ознайомлення учасникам кримінального провадження 24.04.2023.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя - ОСОБА_1