Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
27 квітня 2023 р. № 520/3519/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 41847154, вул. Юрія Іллєнка, буд.1, м. Київ, 04050) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України щодо не нарахування та не виплати на користь старшого інспектора Харківського РВ №3 філії Державної установи "Центр пробації" у Харківській області, майора внутрішньої служби Блажка Володимира Віталійовича додаткової винагороди за період з 24.02.2022 року по 01.09.2022 року, відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. за №168;
- зобов'язати Державну установу "Центр пробації" Міністерства юстиції України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 24.02.2022 року по 01.09.2022 року, відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. за №168.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в період з 24 лютого 2022 року день початку військової агресії Російської Федерації проти України та до сьогоднішнього дня позивачу не виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, яка передбачена п. 1 Постанови Кабінету міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану". На підставі викладеного просив задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача наголосив на правомірності дій суб'єкта владних повноважень. На підставі викладеного просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно виконавши процесуальний обов'язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що відповідно до записів трудової книжки позивача 24.11.2006, відповідно до наказу УДПтСУ в Харківській області № 77 о/с від 24.11.2006, прийнято на службу до Державної кримінально виконавчої служби України. Перебував на посаді старшого інспектора Харківського РВ №3 філії Державної установи "Центр пробації" в Харківській області, маючи звання майора внутрішньої служби.
31.10.2022 року позивач був звільнений за власним бажанням зі служби, наказ Державної установи "Центр пробації" № 531.
Позивач був співробітником Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України та мав право на додаткову винагороду, що встановлена Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", а саме: пунктом 1 вказаної постанови установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Втім, на порушення вказаної норми, накази про виплату додаткової винагороди не приймались, додаткова винагорода позивачу не виплачувалась. Після звільнення також виплачено не було.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 133/2022 від 14.03.2022 року.
Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022 року.
Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 341/2022 від 17.05.2022 року.
Строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб згідно з Указом Президента № 573/2022 від 12.08.2022 року.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнято Постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану"
Згідно з пунктом першим постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі також Постанова № 168), яка набрала чинності 28.02.2022, у першій редакції установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Постановою Кабінету Міністрів України № 217 від 07.03.2022 року в абзаці першому пункту 1 Постанови № 168 виключено слова "(крім військовослужбовців строкової служби)".
Постановою Кабінету Міністрів України № 350 від 22.03.2022 року, яка набрала чинності 24.03.2022 року та застосовується з 24.02.2022 року, доповнено абзац перший пункту 1 Постанови № 168 після слів "та поліцейським" словами "а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка".
Постановою Кабінету Міністрів України № 400 від 01.04.2022 року внесено зміни до пункту 1 Постанови № 168 щодо виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 204-р від 06.03.2022 року "Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми "єПідтримка" затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми "єПідтримка" згідно з додатком.
Постановою Кабінету Міністрів України № 754 від 01.07.2022 року, яка набрала чинності 08.07.2022 року та застосовується з 01.06.2022 року, внесено такі зміни до пункту 1 Постанови № 168 в абзаці першому: слова "які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка" замінити словами"які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) "; після слова "щомісячно" доповнити словами " (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць) ".
Постановою Кабінету Міністрів України № 793 від 07.07.2022 року, яка набрала чинності 19.07.2022 року та застосовується з 24.02.2022 року, внесено такі зміни до пункту 1 Постанови № 168: в абзаці першому слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць".
Постановою Кабінету Міністрів України № 1146 від 08.10.2022 року, яка набрала чинності 18.10.2022 року та застосовується з 01.09.2022 року, внесено такі зміни до пункту 1 Постанови № 168: абзаці першому: слова "а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) " та "(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)" виключити; доповнити абзац реченням такого змісту: "Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах".
Статтею 1 Закону України "Про пробацію" від 5 лютого 2015 року № 160-VIII визначено, що орган пробації - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері пробації; персонал органу пробації - працівники, які відповідно до повноважень, визначених цим Законом та іншими законами України, виконують завдання пробації.
Відповідно до ст. 18 цього Закону орган пробації у межах своїх повноважень організовує: забезпечення суду досудовими доповідями про обвинувачених; здійснення нагляду за засудженими; виконання покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, громадських робіт, виправних робіт; реалізацію пробаційних програм стосовно осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням; соціально-виховну роботу із засудженими; підготовку до звільнення засуджених, які відбувають покарання у виді обмеження волі та позбавлення волі на певний строк.
Згідно з ч. 1 ст. 19 Закону України "Про пробацію" права, обов'язки, відповідальність, правовий та соціальний захист персоналу органу пробації визначаються Законом України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" та цим Законом.
Державну установу "Центр пробації" утворено згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 655-р від 13.09.2017р. та наказом Міністерства юстиції України № 4322/5 від 28.12.2017р.
Відповідно до Положення про Державну установу "Центр пробації", затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 4242/5 від 08.12.2020р., Центр пробації є неприбутковою державною установою, що створена для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України з питань пробації і безпосереднього спрямування та координації уповноважених органів з питань пробації, що належить до сфери управління Мін'юсту.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" від 23.06.2005р. № 2713-IV Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.
Згідно з ч. 1 ст. 14 цього Закону до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України (далі - працівники кримінально-виконавчої служби).
Суд зазначає, що Постановою № 168 у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, було передбачено виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 грн щомісячно особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми "єПідтримка".
Як зазначено вище, Державна установа "Центр пробації" є державною установою, що створена для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України з питань пробації і безпосереднього спрямування та координації уповноважених органів з питань пробації, що належить до сфери управління Мін'юсту.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 року № 204-р затверджено Перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми єПідтримка, до якого включено Харківську область.
Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України в рішенні від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 вказав, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Дія нормативно-правових актів у часі раніше визначалась тільки в окремих законах України (стаття 6 Кримінального кодексу України, стаття 8 Кодексу України про адміністративні правопорушення, стаття 3 Цивільного процесуального кодексу України та інші). Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом'якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.
У рішенні від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001 Конституційний Суд України також зазначив, що закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Крім того, ч. 1 ст. 52 Закону України від 27 лютого 2014 року № 794-VII Про Кабінет Міністрів України встановлено, що постанови Кабінету Міністрів України, крім постанов, що містять інформацію з обмеженим доступом, набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про неможливість застосування до спірних правовідносин змін, внесених Постановою Постанови Кабінету Міністрів України від 1 липня 2022 року № 754 з 1 червня 2022 року, оскільки до 08.07.2022 відповідні зміни не були чинними.
В іншому випадку, ретроактивне застосування внесених Кабінетом Міністрів України змін до Постанови № 168 призведе до звуження прав позивача.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), до якого (у спірний період) включено, зокрема, Харківська міська територіальна громада.
Отже, позивач має право на отримання передбаченої Постановою № 168 додаткової винагороди у розмірі 30000 грн., яка виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.
Постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2022 року № 793 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 (далі Постанова № 793) ", яка набула чинності 19.07.2022, внесені зміни до Постанови № 168, зокрема до пункту першого, а саме: 1) в абзаці першому слова і цифри додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно замінити словами і цифрами додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць; 2) доповнити пункт після абзацу першого новим абзацом такого змісту: Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Також п. 3 Постанови № 793 доповнено Постанову № 168 пунктом 2-1 такого змісту: 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
При цьому, п. 2 Постанови № 793 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.
З огляду на наведені приписи ч. 1 ст. 58 Конституції України та ч. 1 ст. 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" суд також дійшов висновку про неможливість застосування внесених Постановою № 793 змін з 24.02.2022.
Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2022 року № 1146 Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168 (далі Постанова № 1146), яка набула чинності 18.10.2022, внесені зміни до абзацу першого п. 1 Постанови № 168, зокрема, виключено слова , а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), та (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць).
При цьому, п. 2 Постанови № 1146 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 1 вересня 2022 року.
З огляду на наведені приписи ч. 1 ст. 58 Конституції України та ч. 1 ст. 52 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" суд також дійшов висновку про неможливість застосування внесених Постановою № 1146 змін з 01.09.2022, оскільки до 18.10.2022 відповідні зміни не були чинними.
Отже відповідно до змін внесених Постановою №1146 до Постанови №168 позивач втратив право на отримання додаткової винагороди у розмірі до 30000 грн., яка виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.
При цьому, у період до 08.07.2022 Постанова № 168 передбачала виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень саме щомісячно, а не пропорційно в розрахунку на місяць.
Крім того, у період до 08.07.2022 Постанова № 168 не ставила можливість виплати вказаної додаткової винагороди в залежність від установлених керівниками відповідних міністерств та державних органів порядку і умови виплати додаткової винагороди.
Оскільки в спірний період до 08.07.2022 Постанова № 168 визначала певний розмір та умови виплати цієї додаткової винагороди відсутність наказів командирів (начальників) щодо виплати цієї винагороди може свідчити про допущення протиправної бездіяльності, а не про відсутність права на таку винагороду.
Отже, Постановою № 168 передбачено право позивача на отримання додаткової винагороди під час дії воєнного стану. При цьому, з огляду на вищевказані редакції Постанови № 168, у період з 06.03.2022 по 07.07.2022 (включно) розмір додаткової винагороди, зокрема для осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, був фіксованим та становив 30000 гривень щомісячно. Проте, у період з 08.07.2022 року (день набрання чинності Постановою № 794) по 18.07.2022 року розмір такої винагороди становив 30000 грн. та виплачувався пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць. З 19.07.2022 року (день набрання чинності Постановою № 793) по 17.10.2022 року додаткова винагорода вплачувалась у розмірі до 30000 грн. пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць, а порядок і умови її виплати мають визначатися керівником відповідного органу.
Щодо доводів відповідача про відсутність цільових бюджетних асигнувань для здійснення виплат додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, то суд зазначає наступне.
Відповідно до положення частини 1 статті 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-VI "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і практику ЄСПЛ як джерело права.
За змістом правової позиції ЄСПЛ у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) у межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти в цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі № 21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21-44а10).
Отже, суб'єкт владних повноважень не може посилатись на відсутність бюджетних асигнувань, як на підставу не виплати додаткової винагороди, передбаченої чинним на час вирішення спору підзаконним нормативно-правовим актом, чим в даному випадку є Постанова № 168.
Постанова № 168 (у період з 06.03.2022 по 08.07.2022) не ставила в залежність отримання додаткової винагороди від залучення осіб начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби до виконання завдань, передбачених Законом України "Про правовий режим воєнного стану".
Суд зазначає, що до 08.07.2022 на законодавчому рівні не було врегульовано питання щодо отримання вказаної винагороди у випадку відпрацювання не всіх робочих днів, в яких особа набула право на додаткову винагороду.
Також не було врегульовано питання щодо виплати вказаної винагороди за місяць протягом якого особа втратила право на отримання такої винагороди, зокрема, у випадку звільнення зі служби або зміну умов для виплати винагороди.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об'єкту порушеного права та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).
Отже, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути питання щодо прийняття наказу про призначення позивачу додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн щомісячно на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", а також розглянути питання щодо нарахування та виплати на підставі цього наказу винагороди в розмірі 30 000,00 грн. щомісячно, починаючи з 24 лютого 2022 року, з урахуванням викладених в даному рішенні висновків суду
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 258, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 41847154, вул. Юрія Іллєнка, буд.1, м. Київ, 04050) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України щодо не нарахування та не виплати на користь старшого інспектора Харківського РВ №3 філії Державної установи "Центр пробації" у Харківській області, майора внутрішньої служби Блажка Володимира Віталійовича додаткової винагороди за період з 24.02.2022 року по 01.09.2022 року, відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. за №168.
Зобов'язати Державну установу "Центр пробації" Міністерства юстиції України повторно розглянути питання щодо прийняття наказу про призначення майору внутрішньої служби ОСОБА_1 з 24.02.2022 року по 01.09.2022 року додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн щомісячно на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", а також розглянути питання щодо нарахування та виплати на підставі цього наказу ОСОБА_1 винагороди в розмірі 30 000,00 грн. щомісячно, починаючи з 24.02.2022 року по 01.09.2022 року, з урахуванням викладених в даному рішенні висновків суду.
У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 27 квітня 2023 року.
Суддя Н.А. Полях