Справа № 500/4589/22
18 квітня 2023 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Подлісної І.М.
за участю:
секретаря судового засідання Паряк Тетяни Дмитрівни
позивача Бугай І.Т.
представника відповідача Гаврішко Д.В.
представника відповідача Халак Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України Тернопільського зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, Тернопільського зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що після прийняття постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, якою скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103), посадовий оклад та оклад за військовим (спеціальним) званням, усі щомісячні та одноразові додаткові види грошового забезпечення, грошова компенсація за невикористану додаткову відпустку, одноразова грошова допомога на оздоровлення, грошова допомога для вирішення соціально-побутових питань з 29.01.2020 повинні бути обраховані з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2020 та відповідного тарифного коефіцієнта. Проте відповідач не здійснив зазначеного розрахунку, що зумовило проведення виплат у заниженому розмірі.
Ухвалою від 26.12.2022 суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач Тернопільський зональний відділ Військової служби правопорядку подав до суду відзив на позов від 23.01.2023, в якому проти позовних вимог заперечує, та просить суд відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Ухвалою суду від 23.01.2023 ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання та призначено судове засідання на 14.02.2023 о 11:00 год.
Відповідач Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 30.01.2023. У відзиві відповідач не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає наступне.
Військова частина НОМЕР_1 структурний підрозділ Військової служби правопорядку, як спеціальне правоохоронне формування у Збройних Силах України, який діє на підставі Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» та виключно в межах визначених законодавством України.
Відповідно до довідки № 697/1/223 від 16.01.2023 Тернопільського Зонального відділу Військової служби правопорядку ОСОБА_1 проходив військову службу та був зарахований на грошове забезпечення у Тернопільському Зональному відділі Військової служби правопорядку з 28.04.15 по 11.02.22.
11.02.22 ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу Тернопільського Зонального відділу Військової служби правопорядку та знято з усіх видів грошового забезпечення.
Даючи правову оцінку обставинам справи, представник відповідача наголошує на тому, що нарахування та виплата грошового забезпечення йому здійснювалося в Тернопільському Зональному відділі Військової служби правопорядку, а не у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується вищезазначеною довідкою, обліковими картками особового рахунку за період з 2015 по 2022 та рапортами позивача, що додаються на яких зазначена сума виплати з підписом начальника фінансово-економічної служби Тернопільського Зонального відділу Військової служби правопорядку.
Згідно пункту 8.1.1. наказу Міністра оборони України № 590 від 12.11.2010 «Про затвердження Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України» (який діяв на момент вступу на посаду позивача), наказу Міністерства оборони України № 280 від 22.05.2017 «Про організацію фінансового забезпечення військових частини, установ організацій Збройних Сил України» (зі змінами), позивач з 28.04.2015 по 11.02.2022 (день виключення зі списку особового складу) проходив військову службу в Тернопільському Зональному відділі Військової служби правопорядку (постіней місце служби) та перебував на грошовому забезпеченні.
Відповідно до Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» Тернопільський Зональний відділ Військової служби правопорядку це структурний підрозділ Військової служби правопорядку, а саме: окремий орган управління, як спеціальне правоохоронне формування Збройних Сил України, який діє виключно в межах визначених законодавством України, має окремий код ЄДРПОУ № 07815417 та всі військовослужбовці Тернопільського ЗВ ВСП перебувають на грошовому забезпеченні у фінансово-економічній службі ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У зв'язку із вищевикладеним, позивачем безпідставно залучено військову частину НОМЕР_1 до участі у справі № 500/4589/22, в якості відповідача.
У позовній заяві Позивач вказує на протиправність дій Військової частини НОМЕР_1 у зв'язку з неналежною виплатою їй грошового забезпечення, одноразової грошової допомоги при звільнені, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки. Як вважає Позивач, з 29.01.2020 по 09.09.2022 їй виплачувалось грошове забезпечення у неналежному розмірі.
Свої доводи Позивач обґрунтовує скасуванням пункту 6 Постанови № 103 та поновленням попередньої редакції пункту 4 Постанови № 704.
Військова частина НОМЕР_1 не погоджується з доводами, викладеними у позовній заяві, вважає їх необґрунтованими та безпідставними. На підставі вищевикладеного представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.
Ухвалою суду від 14.02.2023 відкладено розгляд справи на 13.03.2023 о 10:00 год.
Ухвалою суду від 13.03.2023, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ст.169, 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) залишено позовну заяву без руху та встановлено позивачу строк до 18.04.2023 для усунення недоліків. Судове засідання відкладено на 18.04.2023 о 11:45 год.
27 березня 2023 року позивачем уточнено позовні вимоги, а також подано заяву про поновлення строку на звернення до суду.
17 квітня 2023 року представником відповідача Військової частини НОМЕР_1 подано клопотання про долучення додаткових доказів та пояснення щодо неналежності їх як відповідача по даній справі.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити з мотивів наведених у позовній заяві.
Представники відповідачів в судовому засіданні адміністративний позов не визнали з підстав, викладених у відзиві на позов, просили у його задоволенні відмовити повністю.
Суд дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Позивач ОСОБА_1 , проходив військову службу за контрактом у Тернопільському зональному відділу Військової служби правопорядку у військовому званні «полковник».
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 33 від 11.02.2022 начальника Тернопільського зонального відділу Військової служби правопорядку, звільненого наказом Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 18.01.2022 № 41 з військової служби у запас за підпунктом «б» (за станомздоров'я) частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», з 11 лютого 2022 року виключено зі списків особового складу Тернопільського зонального відділу Військової служби правопорядку, всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Під час проходження військової служби з березня 2018 року і по день звільнення з військової служби мені виплачувалось грошове забезпечення, обраховане відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704).
При цьому, прийняття рішень щодо виплат, а також нарахування грошового забезпечення позивача проводилось Військовою частиною НОМЕР_1 (Відповідачем 1), а його виплата - Тернопільським зональним відділом Військової служби правопорядку (Відповідач 2).
У вересні та жовтні 2022 року позивач звернувся до відповідачів із запитом про надання інформації щодо того, який саме прожитковий мінімум для працездатних осіб (встановлений на яку саме дату) застосовувався військовою частиною при визначенні розміру посадового окладу ОСОБА_1 та окладу за військовим званням для обчислення та виплати мені грошового забезпечення в період з 29.01.2020 по день звільнення з військової служби.
Згідно отриманої відповіді відповідачів в період з 29.01.2020 по день мого звільнення з військової служби для обчислення та виплати грошового забезпечення, а також всіх інших додаткових видів грошового забезпечення застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року - 1762,00 грн.
Разом із тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким, зокрема, в пункт 4 Постанови № 704 були внесені зміни.
Відповідно до пункту 4 Постанови № 704, з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Таким чином, з 29.01.2020 (дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18) по 11.02.2022 (день виключення зі списків особового складу військової частини), позивач набув право на обчислення та виплату грошового забезпечення, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020.
З огляду на наведене, в жовтні 2022 року позивач звернувся до Відповідача 1 із заявою про перерахунок і виплату мені грошового забезпечення з 29.01.2020 по 11.02.2022, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020.
За результатами розгляду заяви позивача, Відповідач 1 листом від 17.11.2022 за № 674/10/5781 повідомила про те, грошове забезпечення розраховувалось та виплачувалось згідно чинного законодавства. Підстав для здійснення перерахунку та виплати його грошового забезпечення, а також всіх інших належних додаткових видів грошового забезпечення, не вбачається.
Вважаючи вказані дії протиправними та такими, що порушують його права, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Положеннями статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", яка набрала чинності 01.03.2018, затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції до 24.02.2018) було встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Однак, Постановою № 103 до Постанови № 704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції:
"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Отже, з 01.03.2018 Урядом України було запроваджено одну розрахункову величину обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.
Разом із тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18, визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4 постанови №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" були внесені зміни.
Таким чином, відповідно до редакції пункту 4 Постанови №704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток додатку 1 та пункту Примітки додатку 14 до Постанови №704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 01.02.2020 мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
З наведеного суд доходить до висновку, що саме з 29.01.2020 дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін.
Тобто з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови №704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.
Таким чином, з 29.01.2020, тобто з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18, виникають підстави для розрахунку грошового забезпечення, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Враховуючи наведене суд доходить переконання, що дії Тернопільського зонального відділу Військової служби правопорядку щодо обчислення та виплати позивачу грошового забезпечення з 29.01.2020 по 01.02.2022, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні) без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2020 Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", є неправомірними.
Відтак відповідача Тернопільського зонального відділу Військової служби правопорядку належить зобов'язати здійснити нарахування та виплату позивачу вказаних грошових виплат з урахуванням вже виплачених сум.
Щодо позовних вимог до відповідача військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання протиправними дії суб'єкта владних повноважень - військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо проведення обчислення ОСОБА_1 , посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 29.01.2020 по 11.02.2022, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України провести обчислення (розрахунок) ОСОБА_1 , посадового окладу та окладу за військовим званням за період з 29.01.2020 по 11.02.2022, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, який направити до Тернопільського зонального відділу Військової служби правопорядку для проведення перерахунку розміру грошового забезпечення, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні), то суд зазначає наступне.
Військова частина НОМЕР_1 структурний підрозділ Військової служби правопорядку, як спеціальне правоохоронне формування у Збройних Силах України, який діє на підставі Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» та виключно в межах визначених законодавством України.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України
Суд особливу увагу звертає на те, що відповідно до довідки № 697/1/223 від 16.01.2023 (була надана суду разом із відзивом військової частини НОМЕР_1 від 23.01.2023 № 674/4/юс/478) Тернопільського Зонального відділу Військової служби правопорядку ОСОБА_1 проходив військову службу та був зарахований на грошове забезпечення у Тернопільському Зональному відділі Військової служби правопорядку з 28.04.2015 по 11.02.2022.
11.02.2022 ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу Тернопільського Зонального відділу Військової служби правопорядку та знято з усіх видів грошового забезпечення.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає, що нарахування та виплата грошового забезпечення позивачу здійснювалося в Тернопільському Зональному відділі Військової служби правопорядку, а не у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується вищезазначеною довідкою, обліковими картками особового рахунку за період з 2015 по 2022 та рапортами позивача (були надані суду разом із відзивом військової частини НОМЕР_1 від 23.01.2023 № 674/4/юс/478), на яких зазначена сума виплати з підписом начальника фінансово-економічної служби Тернопільського Зонального відділу Військової служби правопорядку.
Згідно пункту 8.1.1. наказу Міністра оборони України № 590 від 12.11.2010 «Про затвердження Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України» (який діяв на момент вступу на посаду позивача), наказу Міністерства оборони України № 280 від 22.05.2017 «Про організацію фінансового забезпечення військових частини, установ організацій Збройних Сил України» (зі змінами), позивач з 28.04.2015 по 11.02.2022 (день виключення зі списку особового складу) проходив військову службу в Тернопільському Зональному відділі Військової служби правопорядку (постійне місце служби) та перебував на грошовому забезпеченні.
Відповідно до Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» Тернопільський Зональний відділ Військової служби правопорядку - це структурний підрозділ Військової служби правопорядку, а саме: окремий орган управління, як спеціальне правоохоронне формування Збройних Сил України, який діє виключно в межах визначених законодавством України, має окремий код ЄДРПОУ № 07815417 та всі військовослужбовці Тернопільського ЗВ ВСП перебувають на грошовому забезпеченні у фінансово-економічній службі ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У зв'язку із вищевикладеним, суд прийшов до висновку, що позивачем безпідставно заявлено позовні вимоги до військової частини НОМЕР_1 , оскільки дії щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивача необхідно зобов'язати вчинити саме ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки позивач саме там проходив службу, який нараховував та виплачував йому грошове забезпечення.
Відтак, в задоволенні позовних вимог до Військової частини НОМЕР_1 слід відмовити.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а витрат, пов'язаних з розглядом справи, судом не встановлено, питання про розподіл судових витрат у цій справі суд не вирішує.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Тернопільського зонального відділу Військової служби правопорядку щодо обчислення і виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 29.01.2020 по 01.02.2022, а також всіх інших належних за цей період додаткових видів грошового забезпечення (грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільненні), без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020.
Зобов'язати Тернопільський зональний відділ Військової служби правопорядку нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення з 29.01.2020 по 01.02.2022, а також всі інші належні за цей період додаткові види грошового забезпечення (грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, одноразову грошову допомогу при звільненні), з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, з врахуванням проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 24 квітня 2023 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );
відповідач:
- Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 ).
- Тернопільський зональний відділ Військової служби правопорядку (місцезнаходження/місце проживання: вул. Дубовецька, 1,м. Тернопіль,46002 код ЄДРПОУ 07815417).
Головуючий суддя Подлісна І.М.