про прийняття адміністративної справи до провадження
27 квітня 2023 року м. Київ № 640/18202/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Колеснікова І.С., ознайомившись із матеріалами адміністративної справи за позовом
ОСОБА_1
до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - відповідач), в якому просить: визнати протиправною бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 щорічної разової грошової допомоги до 05 травня 2018 року, до 05 травня 2019 року, до 05 травня 2020 року, до 05 травня 2021 року як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком; зобов'язати Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_2 недоплачену щорічну грошову допомогу до 5 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги; судові витрати покласти на Київський міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2022 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.
На виконання положень пункту 2 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року № 2825-ІХ, адміністративна справа № 640/18202/22 надіслана за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
20.04.2023 адміністративна справа №64018202/22 надійшла до Київського окружного адміністративного суду. Автоматизованою системою документообігу суду визначено Колеснікову І.С. головуючим суддею, який буде розглядати цю адміністративну справу.
Положеннями частини другої статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Відтак, суд вважає, що справу необхідно прийняти до провадження та вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
З матеріалів справи суд встановив, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2022 суд зазначив, що позивач може усунути у десятиденний строк з дня вручення даної ухвали про усунення недоліків шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду та докази на підтвердження існування обставин, що об'єктивно перешкоджали особисто позивачеві з'ясувати стан справ починаючи з 2018-2021 років при отриманні виплати у розмірі, що відповідно до тверджень позивача, є меншим за законодавчо встановлений, та звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням висновків суду наведених в даній ухвалі та постанови Верховного Суду від 31 березня 2021 року по справі №240/12017/19;
- позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом встановлено, що позивачем на виконання ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва надано суду уточнену позовну заяву та додаткові пояснення по справі.
В додаткових поясненнях позивачем зазначено, що адміністративний суд не повинен застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду як підставу відмови у задоволенні позову у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою доходу як складової конституційного права на соціальний захист. Зауважує, що позивач має право на одержання разової грошової допомоги до 5 травня за 2018-2021 роки у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, оскільки разову грошову допомогу за 2018-2021 роки виплачено позивачу у меншому розмірі, ніж передбачено частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», місце порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі. Зазначена протиправна бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги у розмірі, передбаченому частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є підставою для звернення до суду за захистом законних прав.
Суд зауважує, що відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма проаналізована в постанові Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19, якою відступлено від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, а саме що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18). Отримання позивачем листа відповідача від07.10.2020 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд згідно частини 5 статті 242 КАС України враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Зазначене є обов'язком, а не правом суду.
У численній практиці Верховного Суду, у тому числі у постановах від 13.02.2018 у справі №308/12874/16-а, від 14.02.2019 у справі №805/3881/18-а від 01.12.2020 у справі №807/658/18, від 05.03.2021 у справі № 140/1738/19, Верховним Судом викладені висновки про те, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Колегія суддів зазначила, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, рішення від 22.10.1996, справа Девеер проти Бельгії, рішення від 27.02.1980).
Також Верховним Судом неодноразово, зокрема у постановах від 11.07.2019 у справі №0940/1181/18, від 31.10.2019 у справі № 823/1915/18, від 22.01.2020 у справі №826/4464/17, від 16.07.2020 у справі № 487/3042/16-а, була висловлена позиція, згідно з якою пропуск відповідного строку на звернення до суду через необізнаність щодо прийнятих актів законодавства або байдужість до своїх прав чи небажання скористатися цим правом не є поважними причинами пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Відтак, поновленню підлягають лише такі встановлені законом процесуальні строки, які порушені з поважних причин. Водночас, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер та не залежала від волевиявлення особи.
Статтею123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та відповідні докази з вимогами щодо нарахування щорічної разової грошової допомоги до о 05 травня 2018 року, до 05 травня 2019 року, до 05 травня 2020 року.
Згідно частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Беручи до уваги зазначене, з метою забезпечення права позивача на судовий захист, суд вважає, що необхідно продовжити процесуальний строк для усунення позивачем недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва.
Керуючись статтями 121, 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Прийняти до провадження адміністративну справу № 640/18202/22 за позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (далі - відповідач) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви у адміністративній справі № 640/18202/22.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Колеснікова І.С.