про відмову в забезпеченні позову
26 квітня 2023 року м.Київ № 320/13809/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Головенко О.Д., розглянувши в м. Києві клопотання про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" до Національного банку України про визання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" з позовом до Національного банку України та просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Національного банку України про анулювання Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Провідна» ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг №113 рш-від 23.03.2023;
зобов'язати Національний банк України прийняти рішення, яким поновити Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Провідна» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг, а саме:
(1) що видана згідно з рішенням директора департаменту страхового нагляду від 25.08.2005 № 458-л, схваленим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 02.09.2005 № 4506, та переоформлена згідно з рішенням члена Комісії - директора департаменту реєстрації, ліцензування та дозвільних процедур від 16.01.2010 № 351-пл на здійснення обов'язкового страхування відповідальності суб'єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні небезпечних вантажів;
(2) що видана згідно з рішенням директора департаменту страхового нагляду від 25.01.2006 № 3б-л, схваленим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 31.01.2006 № 5304, та переоформлена згідно з рішенням члена Комісії - директора департаменту реєстрації, ліцензування та дозвільних процедур від 16.02.2010 № 351-пл на здійснення обов'язкового страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність яких може призвести до аварій екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру;
(3) що видана згідно з рішенням директора департаменту страхового нагляду від 14.08.2006 № 414-л, схваленим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 18.08.2006 № 6115, та переоформлена згідно з рішенням члена Комісії - директора департаменту реєстрації, ліцензування та дозвільних процедур від 16.02.2010 № 351-пл на здійснення добровільного страхування залізничного транспорту;
(4) що видані згідно з рішенням директора департаменту страхового нагляду від 07.03.2007 № 174-л, схваленим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13.03.2007 № 6930, та переоформлені згідно з рішенням члена Комісії - директора департаменту реєстрації, ліцензування та дозвільних процедур від 16.02.2010 № 351-пл на здійснення: обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті; обов'язкового особистого страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з державного бюджету України) та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин (команд); обов'язкового страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї, добровільного страхування від нещасних випадків; добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного); добровільного страхування фінансових ризиків; добровільного страхування судових витрат; добровільного страхування здоров'я на випадок хвороби; добровільного страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту); добровільного страхування вантажів та багажу (вантажобагажу); добровільного страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ; добровільного страхування майна крім залізничного, наземного, повітряного, водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту), вантажів та багажу (вантажобагажу) ; добровільного страхування відповідальності перед третіми особами крім цивільної відповідальності власників наземного транспорту, відповідальності власників повітряного транспорту, відповідальності власників Водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника); добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника); добровільного страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за непогашення кредиту);
(5) що видані згідно з рішенням директора департаменту страхового нагляду від 19.10.2007 № 712-л, схваленим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 23.10.2007 № 8136, та переоформлені згідно з рішенням члена Комісії - директора департаменту реєстрації, ліцензування та дозвільних процедур від 16.02.2010 № 351-пл на здійснення: добровільного страхування медичних витрат; обов'язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за ядерну шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту;
(6) що видана згідно з рішенням члена Комісії - директора департаменту страхового нагляду від 23.01.2008 № 56-л, схваленим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 24.01.2008 № 89, та переоформлена згідно з рішенням члена Комісії - директора департаменту реєстрації, ліцензування та дозвільних процедур від 16.02.2010 № 351-пл на здійснення добровільного страхування відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
(7) що видана згідно з рішенням члена Комісії - директора департаменту страхового нагляду від 29.02.2008 № 170-1л, схваленим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 04.03.2008 № 279, та переоформлена згідно з рішенням члена Комісії - директора департаменту реєстрації, ліцензування та дозвільних процедур від 16.02.2010 № 351-пл на здійснення добровільного медичного страхування (безперервне страхування здоров'я);
(8) що видана згідно з рішенням члена Комісії - в. о. директора департаменту страхового нагляду від 18.06.2009 № 310-л, схваленим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 25.06.2009 № 473, та переоформлена згідно з рішенням члена Комісії - директора департаменту реєстрації, ліцензування та дозвільних процедур від 16.02.2010 № 351-пл на здійснення обов'язкового авіаційного страхування цивільної авіації;
(9) що видані згідно з рішенням члена Комісії - директора департаменту реєстрації, ліцензування та дозвільних процедур від 11.07.2011 № 2081-лр, схваленим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 14.07.2011 № 432, на здійснення: обов'язкового страхування предмета іпотеки від ризиків випадкового знищення, випадкового пошкодження або псування; добровільного страхування повітряного транспорту; добровільного страхування відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);
(10) що видана згідно з рішенням члена Комісії - директора департаменту реєстрації, ліцензування та дозвільних процедур від 26.12.2011 № 3955-РЛ, схваленим розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 29.12.2011 № 796, на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;
(11) що видана згідно з розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 17.12.2013 № 4549, на здійснення добровільного страхування сільськогосподарської продукції;
(12) що видана згідно з розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, від 02.07.2015 № 1573 на здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності приватного нотаріуса;
визнати протиправним та скасувати рішення Національного банку України про виключення Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» з Державного реєстру фінансових установ № 21/565-рк від 29.03.2023;
зобов'язати Національний банк України прийняти рішення про включення Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до Державного реєстру фінансових установ № 21/565-рк від 29.03.2023.
Разом з позовом подав заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Національного банку України про анулювання Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Провідна» ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг № 113-рш від 23.03.2023 та рішення Національного банку України про виключення Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» з Державного реєстру фінансових установ № 21/565-рк від 29.03.2023.
В обгрунтування заявленого клопотання зазначає, що метою подання заяви про забезпечення позову є саме недопущення настання негативних та непоправних наслідків від зупинення діяльності ПрАТ «СК «Провідна», при чому наслідків як для самого ПрАТ «СК «Провідна» (втрата доходу, значні затрати для відновлення діяльності, та ризик можливості відновлення діяльності як такої), так і для суспільства і держави в цілому, адже зупинення діяльності ПрАт «СК «Провідна» призведе до мільйонних збитків для бюджету країни, у формі не отримання податків та збільшення витрат на виплату утримання від безробіття (більше 2000 працівників втратить заробіток, тисячі застрахованих осіб змушені будуть нести додаткові витрати для подальшого страхування, і це в ті часи, коли держава та суспільствопотребують наповнення бюджету як ніколи та економії у видатках.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд важає за необхідне відмовити у його задоволенні, з огляду на наступне.
Згідно ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
З урахуванням наведеного положення КАС України, розгляд клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову здійснюється без повідомлення сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно ч. 2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Абзацом 1 п. 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ” від 06.03.2008 № 2 вказано, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:
розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;
імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;
запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
Судом враховується правова позиція Європейського суду з прав людини, викладена в рішенні від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України", в якому суд зазначив, що судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.
У справі "Беєлер проти Італії" Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яке втручання органу влади у захищене право не суперечитиме загальній нормі, викладеній у першому реченні ч. 1 ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, лише якщо забезпечено "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогам захисту основоположних прав конкретної особи. Питання щодо того, чи було забезпечено такий справедливий баланс, стає актуальним лише після того, як встановлено, що відповідне втручання задовольнило вимогу законності і не було свавільним.
Крім того, у рішенні від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав” проти України" суд наголосив, що втручання має бути пропорційним та не становити надмірного тягаря, іншими словами воно має забезпечувати "справедливий баланс" між інтересами особи і суспільства.
Відтак, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про те, що наведені у вказаній заяві підстави для забезпечення позову носять загальний характер.
Так, заява про забезпечення позову не містить жодних посилань на те, які саме конкретні права та інтереси заявника порушуються і яким саме чином невжиття заходів забезпечення позову зумовить у подальшому утруднення відновлення його порушених прав.
Суд наголошує на тому, що подана заява про забезпечення позову не містить обґрунтування необхідності забезпечення позову, зокрема, обставин, що свідчать про неможливість відновлення порушених прав заявника у випадку, якщо обрані заходи забезпечення позову не будуть вжиті. Судом встановлено відсутність у заяві про забезпечення позову доказів, що прямо або опосередковано підтверджують необхідність докладення значних зусиль, часу та витрат для відновлення порушених прав у випадку задоволення позову.
Отже, заявником не обґрунтовано необхідності й доцільності вжиття обраного заходу забезпечення позову.
Враховуючи вказане, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову, шляхом заборони відповідачам вчиняти певні дії.
Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248 КАС України, суд
У задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" про забезпечення позову відмовити.
Копію ухвали направити (видати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.
Суддя Головенко О.Д.