18 квітня 2023 року Київ № 640/16509/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., за участю секретаря судового засідання Касаткіної Ю.О.,
представника позивача: Капшура В.М.,
представника відповідача: Кошарської А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Райкорс Оушен» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Райкорс Оушен» (далі - позивач, Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДПС у м. Києві), в якому позивач просив суд (з урахуванням уточнення позовних вимог) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 13.06.2022 № 101800415, від 13.06.2022 № 101790415.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.10.2022 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання.
Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.12.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
На виконання положень пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали цієї справи до Київського окружного адміністративного суду.
За результатом автоматизованого розподілу, справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.02.2023 справу прийнято до провадження, розгляд справи розпочато спочатку, призначено підготовче засідання на 28.03.2023.
Ухвалою від 04.04.2023 закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки прийняті відповідачем безпідставно, всупереч наданих повноважень, за відсутності з боку позивача порушень вимог податкового законодавства України, що підтверджується належними доказами. Позивач обґрунтовував протиправність дій відповідача і, як наслідок, прийняття оскаржуваних рішень тим, що після проведення камеральної перевірки і до прийняття контролюючим органом податкового повідомлення-рішення за наслідками такої перевірки платник має право подавати уточнюючі розрахунки до податкової звітності, а контролюючий орган, приймаючи відповідне податкове повідомлення-рішення, повинен встановити дійсний обов'язок платника податку з урахуванням даних уточнюючого розрахунку у разі його подання.
Представником відповідача подано до суду письмовий відзив на позов, в якому зазначено, що у ході проведення камеральної перевірки податкової декларації з ПДВ за грудень 2021 року контролюючим органом встановлено віднесення позивачем до рядка 16.1 (від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) суми ПДВ у розмірі 1390788 гривень. Притому, що значення рядка 21 декларації з ПДВ за попередній звітний (податковий) період (листопад 2021 року) становило 0 гривень. Відповідачем установлено порушення пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми (від'ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в декларації з ПДВ за грудень 2021 року на суму 12823524 гривень та заниженню позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету в декларації з ПДВ за грудень 2021 року на суму 14857981 гривень.
У відповіді на відзив позивач повторно наголошував на протиправності винесених спірних рішень, оскільки в їх основу покладено дані камеральної перевірки і не враховано подачу позивачем уточнюючих розрахунків до винесення оскаржуваних рішень, що при проведенні камеральної перевірки не заборонено.
Розглянувши подані сторонами (їхніми представниками) документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Райкорс Оушен» з 15.03.2021 зареєстровано за податковою адресою: 03150, м. Київ, вул. Тютюнника Василя, буд. 5-Б, кв.18. Зареєстровано платником податку на додану вартість 01.04.2021, свідоцтво платника ПДВ № 200625076 - діюче, КВЕД виду діяльності (основний): 46.49 - Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення.
ГУ ДПС у м. Києві на підставі пункту 200.10 статті 200, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України була проведена камеральна перевірка Товариства з питань податкової звітності з податку на додану вартість за грудень 2021 року.
За результатами перевірки складено Акт від 18.02.2022 № 10332/ж5/26-15-04-15-03/44034939 (далі - Акт перевірки).
В Акті перевірки вказано, що при перевірці використано податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2021 року (реєстраційний № 9422901856 від 20.01.2022) з додатками; податкові декларації з податку на додану вартість за липень 2021 року (реєстраційний № 9239554917 від 19.08.2021); за серпень 2021 року (реєстраційний № 9271633434 від 17.09.2021); за вересень 2021 року (реєстраційний № 9311059137 від 20.10.2021); за жовтень 2021 (реєстраційний № 9352498715 від 21.11.2021); за листопад 2021 (реєстраційний № 9388401861 від 20.12.2021) з додатками; Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2021 року (реєстраційний № 9367345474 від 03.12.2021); за вересень 2021 року (реєстраційний № 9367008206 від 02.12.2021); за жовтень 2021 року (реєстраційний № 9366935009 від 02.12.2021) з додатками; Єдиний реєстр податкових накладних (ІС «Архів електронної звітності»); інформаційні ресурси ДПС України.
У ході проведення камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року Товариства встановлено віднесення до рядка 16.1 (від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: значення рядка 21 попереднього звітного (податкового) періоду) суми ПДВ у розмірі 13907883 гривень. При цьому значення рядка 21 декларації З ПДВ за попередній звітний (податковий) період (листопад 2021 року) становить 0.
В Акті перевірки також вказано, що Товариством протягом грудня 2021 року подано Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок: за серпень 2021 року (реєстраційний № 9367345474 від 03.12.2021); за вересень 2021 року (реєстраційний № 9367008206 від 02.12.2021); за жовтень 2021 року (реєстраційний № 9366935009 від 02.12.2021), якими зменшено рядок 21 «суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» на загальну суму 13773662 гривень.
При цьому, як вказано в Акті перевірки, у рядку 16 (від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду) декларації з податку на додану вартість за грудень 2021 року не враховано значення графи 6 рядка 21 уточнюючих розрахунків, поданих 02-03.12.2021, які мали бути відображені в р.16.2 на зменшення залишку від'ємного значення за результатами поданих уточнюючих розрахунків на суму 13773622 гривень.
Таким чином відповідач дійшов висновку, що Товариство в декларації з ПДВ за грудень 2021 року неправомірно сформувало податковий кредит на суму 13907885 гривень, що вплинуло на невірне визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, яка у відповідності до вимог пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою кредиту такого звітного (податкового) періоду.
У висновку Акта перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення Товариством розділу V Порядку № 21 та пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від'ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в декларації з ПДВ за грудень 2021 року на суму 12823524 гривень, заниження позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету в декларації з ПДВ за грудень 2021 року на суму 14857981 гривень.
Із матеріалів справи також убачається, що 17.05.2022 Товариством за допомогою засобів електронного зв'язку було подано до ГУ ДПС у м. Києві:
уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, якими уточнено показники податкових декларацій з податку на додану вартість;
уточнений розрахунок за серпень 2021 - поданий 17.05.2022 (реєстраційний № 9052969956);
уточнений розрахунок за вересень 2021 - поданий 17.05.2022 (реєстраційний № 9052990836);
уточнений розрахунок за жовтень 2021 - поданий 17.05.2022 (реєстраційний № 9052994335);
уточнений розрахунок за листопад 2021 - поданий 17.05.2022 (реєстраційний № 9053000266);
уточнений розрахунок за грудень 2021 - поданий 17.05.2022 (реєстраційний № 9053007017).
Цими уточнюючими розрахунками було виправлено помилки за вказані періоди, а саме збільшено податковий кредит по товарах, ввезених на митну територію України (за ставкою 20%) за серпень 2021 у сумі ПДВ 9435132 гривні, вересень 2021 у сумі ПДВ 3139806 гривні, жовтень 2021 у сумі ПДВ 1198684 гривні та листопад 2021, яким відновлено стр.16.1 (значення рядка 21 декларації з ПДВ за жовтень 2021 також сформованого по товарам, ввезеним на митну територію України за основною ставкою) у сумі 13907889 гривень, за грудень 2021 у сумі ПДВ 6 гривень.
Як убачається з матеріалів справи, ці уточнюючі розрахунки не були враховані відповідачем і 13.06.2022 були винесені податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 101800415, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 16343779 гривень та податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 101790415, яким було зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість на суму 12823524 гривень.
Товариство звернулось зі скаргою на винесені податкові повідомлення-рішення до ДПС України.
Рішенням ДПС України від 09.09.2022 № 10783/6/99-00-06-01-02-06 скаргу Товариства залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.
Уважаючи прийняті відповідачем спірні рішення протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про їх скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив із такого.
За приписами частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні».
Згідно з пунктом 76.1 статті 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 86.2 статті 86 ПК України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Наказом Міністерства доходів і зборів від 14.06.2013 № 163 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця (далі - Методичні рекомендації), у розділі ІІІ яких визначені особливості проведення камеральних перевірок податкової звітності з податку на додану вартість.
Так, відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 Методичних рекомендацій податкова звітність, подана платником ПДВ, проходить арифметичний та логічний контроль - автоматизовану перевірку, складовими якої є: 3.1.1.1. перевірка правильності визначення податкового періоду (відповідно до статті 202 Кодексу), своєчасності надання звітності (дотримання строків, встановлених пунктом 49.18 статті 49 та статтею 203, з урахуванням пункту 49.20 статті 49 Кодексу), правильності вибору форми декларації; 3.1.1.2. перевірка логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, перевірка узгодженості показників, що переносяться з додатків до декларацій, порівняння звітних показників з показниками попередніх звітних періодів.
Так, пунктами 49.1 та 49.2 статті 49 ПК України визначено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Отже арифметичний та логічний контроль даних (звітні і розрахункові показники, значення окремих рядків декларації), що зазначені у податковій звітності (уточнюючих розрахунках) відбувається шляхом автоматизованої перевірки. Саме на цьому етапі перевірки встановлюються обставини щодо наявності/відсутності арифметичних та логічних помилок.
Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 затверджено Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість (далі - Порядок № 21).
Відповідно до пункту 1 Розділу IV Порядку № 21, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.
Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу (пункт 2 Розділу IV Порядку № 21).
У пунктах 1 і 2 Розділу IV Порядку № 21 визначено, що уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.
У графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, що виправляється. У разі якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, що виправляється.
Нормами статті 50 ПК України передбачено право платника податків на здійснення коригування показників, задекларованих у раніше поданій звітності, в тому числі шляхом їх збільшення чи зменшення.
Згідно з пунктом 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок (з урахуванням термінів продовження, зупинення або перенесення термінів її проведення) не має права подавати уточнюючі податкові декларації (розрахунки) до поданих ним раніше податкових декларацій з відповідного податку і збору за звітний (податковий) період, який перевіряється контролюючим органом (пункт 50.2 статті 50 ПК України).
Таким чином, вказаними нормами вставлено право платника податку, у разі виявлення помилок у поданій ним податковій звітності, внести відповідні зміни шляхом подання уточнюючого розрахунку.
Як вже було зазначено судом при встановлені фактичних обставин справи, позивач подав уточнюючі розрахунки за серпень-грудень 2021 року і виправив самостійно виявлені помилки за вказані періоди.
У силу пункту 5 розділу VI Порядку № 21 у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.
Як убачається з матеріалів справи, дані уточнюючих розрахунків за серпень-грудень 2021 року відображені у податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2022 року (подана 07.07.2022 реєстраційний № 9114869821) (том 1, а.с. 75).
Отже, приймаючи відносно позивача оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Підсумовуючи викладене, суд доходить висновків, що камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об'єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом із податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.
Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).
Із аналізу викладеного вбачається, що камеральна перевірка за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства, предмет якої передбачає проведення контролюючим органом арифметичного та логічного контролю правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків; правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування; логічний зв'язок та узгодженість відповідних показників поточного періоду та їх зіставлення з показниками попередніх періодів).
Також під час камеральної перевірки може бути перевірена своєчасність: подання податкових декларацій (розрахунків); реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до них у ЄРПН, акцизних накладних та/або розрахунків до них у Єдиному реєстрі акцизних накладних; виправлення помилок у податкових накладних; сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість платник податків подає у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Отже, умовою подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість є самостійне виправлення платником податків відповідних помилок.
Інші обставини, які впливають на своєчасність, достовірність, повноту нарахування і сплати податків, є предметом перевірки контролюючим органом під час здійснення документальних перевірок в порядку, передбаченому статями 77, 78 ПК України.
Тобто, дійсний обов'язок зі сплати податків, за викладених обставин, може бути встановлений за наслідками проведення документальних перевірок.
Відповідно, за наведених вище мотивів та враховуючи встановлені обставини справи, суд уважає спірні рішення такими, що не відповідає критеріям правомірності та підлягають скасуванню в силу своєї протиправності.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Водночас, відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Разом із тим, відповідачем належними та допустимими доказами не доведено правомірності прийнятих ним спірних рішень. У той же час, позивачем документально підтверджено наведені ним у позові доводи та обставини.
У підсумку, з урахування вищезазначеного в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Із матеріалів справи вбачаєтеся, що позивачем сплачено судовий збір в сумі 24810 грн. (платіжне доручення № 1 від 28.09.2022), який підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Райкорс Оушен» задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві форми «Р» від 13.06.2022 № 101800415 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 16 343 779, 00 грн., з яких за основним платежем - 14 857 981, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 1 485 798, 00 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві форми «В4» від 13.06.2022 № 101790415, про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2021 року у розмірі 12 823 524, 00 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райкорс Оушен» (код ЄДРПОУ: 44034939; місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Тютюнника Василя, буд. 5-Б, офіс 18) судовий збір у розмірі 24810, 00 грн. (двадцять чотири тисячі вісімсот десять гривень 0 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Шевченко А.В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 27 квітня 2023 р.