26 квітня 2023 року Київ № 320/745/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним і скасування дисциплінарного стягнення та наказів, про поновлення на посаді та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якій просив суд:
- визнати протиправним та скасувати дисциплінарне стягнення «сувора догана» усно щодо позивача від 08.02.2021;
- визнати протиправним та скасувати наказ про дисциплінарне стягнення «сувора догана» щодо позивача № 47 від 22.02.2021;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 42 від 01.03.2021;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 № 46 від 04.03.2021;
- поновити солдата ОСОБА_1 на військовій службі за контрактом на посаді механіка-водія зенітної ракетної обслуги 4 зенітної ракетної батареї 2 зенітного ракетного дивізіону військової частини НОМЕР_1 з 26.02.2021;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 26.02.2021 по дату фактичного поновлення на посаді.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що застосоване до позивача стягнення у виді «сувора догана» відбулось із порушенням відповідачем порядку накладення дисциплінарних стягнень, оскільки факту службової невідповідності належним чином установлено не було, що призвело до незаконного звільнення з військової служби.
Ухвалою від 05.04.2022 суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач письмового відзиву на позовну заяву суду не надав, у зв'язку із чим розгляд справи здійснено судом на підставі наявних матеріалів.
Розглянувши подані представником позивача документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Між позивачем та Міністерством оборони України в особі командира ВЧ НОМЕР_2 підполковника ОСОБА_2 укладено контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу, який набрав чинності 30.01.2019, за умовами якого позивач узяв на себе зобов'язання, зокрема: свято і неухильно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати вимоги військових статутів, наказів командирів (начальників); дорожити бойовою славою Збройних Сил України, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України.
Пунктом 3 контракту передбачено, що його укладено строком на три роки (тобто до 30.01.2022). Достроково контракт може бути припинено з ініціативи Міністерства оборони України в порядку та на підставах, визначених Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Відносно позивача 08.02.2021 складено протокол А1232 № 6 про військове адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статі 172-20 КУпАП, зі змісту якого вбачається, що 06.02.2021 близько 19 год. 30 хв. у АДРЕСА_1 на території ВЧ НОМЕР_1 , а саме в казармі поліпшеного типу, старшим лейтенантом ОСОБА_3 , який на той час був у групі контролю по частині, був виявлений старший солдат ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння. Солдат ОСОБА_1 був направлений до Білоцерківського ЗВ ВСП для встановлення стану алкогольного сп'яніння, після проведеного обстеження факт вживання спиртних напоїв військовослужбовцем підтвердився 2,72 проміле. Таким чином встановлено порушення вимог частини третьої статті 172-20 КУпАП, вчинені в умовах особливого періоду. Протокол особисто підписаний позивачем 08.02.2021 та отриманий його другий примірник.
Відповідно до пояснень ОСОБА_1 від 08.02.2021 (написаних власноруч), відібраних у межах службового розслідування, призначеного наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 08.02.2021 № 75, щодо зазначеної події він пояснив наступне: 06.02.2021 після телефонної розмови з дитиною був знервований після чого вживав алкогольні напої біля магазину. Близько 19:00 години повернувся до гуртожитку поліпшеного типу. Близько 20:00 години до кімнати увійшов старший лейтенант ОСОБА_4 разом із невідомою особою в цивільному, яка тримаючи в руках телефон проводила відеозйомку кімнати. На що мій товариш старший солдат ОСОБА_5 почав розмову з невідомою особою, після чого ст. лейтенант ОСОБА_4 разом із невідомою особою покинули кімнату. Близько 21:00 години до кімнати зайшов підполковник ОСОБА_6 , з яким я почав розмову, після чого він покинув гуртожиток. Близько 23:00 години старший солдат ОСОБА_5 сказав мені взяти документи та одягтись і виходити на вулицю. На виході з гуртожитку стояла машина служби таксі, в якій сидів лейтенант ОСОБА_7 сіли в автомобіль та поїхали у відділення ВСП, де по нам був складений тест на алкогольне сп'яніння. Після чого командир ОСОБА_8 відвезла нас до гуртожитку.
У зв'язку з наведеними обставинами позивачу оголошено сувору догану.
Також відносно позивача 26.02.2021 складено протокол А1232 № 8 про військове адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статі 172-20 КУпАП, зі змісту якого вбачається, що 26.02.2021 близько 08 год. 20 хв. у АДРЕСА_1 на території ВЧ НОМЕР_1 , у приміщенні казарми в кабінеті № 4 другого зенітного ракетного дивізіону прибув солдат ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: незв'язна мова, почервоніння очей, порушена координація рухів та запах з ротової порожнини алкогольних напоїв. Даний факт виявила капітан ОСОБА_8 та доповіла командуванню дивізіону, за результатами чого було прийнято рішення щодо засвідчення даного військовослужбовця на стан сп'яніння та доправлено солдата ОСОБА_1 до Білоцерківського ЗВ ВСП. В результаті чого ОСОБА_1 відмовився від засвідчення огляду, про що складений акт відмови від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 26.02.2021, чим порушив вимоги частини третьої статті 172-20 КУпАП, вчинені в умовах особливого періоду. Протокол особисто підписаний позивачем 26.02.2021 та отриманий його другий примірник.
Відповідно до пояснень ОСОБА_1 від 26.02.2021 (написаних власноруч), відібраних у межах службового розслідування, призначеного наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 26.02.2021 № 126, щодо зазначеної події він пояснив наступне (російською мовою): 26.02.2021 прийшов на службу о 08:30, де капітан ОСОБА_8 відчула від мене перегар. Командир дивізіону відправив мене на засвідчення на стан алкогольного сп'яніння в супроводі з лейтенантом ОСОБА_9 , лейтенантом Кравченком, старшим сержантом Лобко. По прибуттю у ЗВ ВСП мені запропонували пройти тест на щось, я відмовився пройти тест, оскільки я хотів пройти його у госпіталі. По приїзду до госпіталю мені відмовили у проходженні тесту та ми поїхали у ВЧ НОМЕР_1 .
У зв'язку з наведеними обставинами позивачу оголошено сувору догану.
Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 01.03.2021 № 42, відповідно до пункту 6 статті 23 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пункту 195 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України та на підставі наказу командира 1129 зенітного ракетного полку № 9 - РС від 26.02.2021, з солдатом військової служби за контрактом ОСОБА_1 , механіком-водієм зенітної ракетної обслуги 4 зенітної ракетної батареї 2 зенітного ракетного дивізіону, достроково розірвано контракт через службову невідповідність та переведено на становище військовослужбовця строкової служби. З 01.03.2021 позивач уважається таким, що виключений з продовольчого забезпечення (тільки обід) та зарахований на котлове забезпечення з обіду 01.03.2021.
Наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 04.03.2021 № 46 солдата ОСОБА_1 , механіка-водія зенітної ракетної обслуги 4 зенітної ракетної батареї 2 зенітного ракетного дивізіону, звільненого наказом командира 1129 зенітного ракетного полку (по особовому складу) від 26.02.2021 № 9-РС у запас за підпунктом «д» (через службову невідповідність) відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» вважати таким, що справу та посаду здав і вибув на військовий облік до Святошинського РТЦК та СП м. Київ. З 04.03.2021 позивача виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення.
Листом ВЧ НОМЕР_1 від 04.03.2021 № 224 позивачу повідомлено про те, що: 1. Його не було переведено на строкову службу, а було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з військової служби через службову невідповідність; 2. Дисциплінарне стягнення у вигляді суворої догани йому було оголошено усно 06.02.2021 перед строєм підрозділу за порушення військової дисципліни в казармі ВЧ НОМЕР_1 ; 3. Його звільняють з військової служби у запас за підпунктом «д» частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (через службову невідповідність) на підставі накладеного дисциплінарного стягнення.
Уважаючи застосування дисциплінарних стягнень у вигляді суворої догани та наведені накази відповідача протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив із такого.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII) (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Одним з видів військової служби є військова служба за контрактом осіб рядового складу (частина шоста статті2 Закону № 2232-XII).
Згідно із частиною одинадцятою, тринадцятою статті 2 Закону № 2232-XIІ кожен громадянин України, вперше вступаючи на військову службу до Збройних Сил України, особисто складає Військову присягу на вірність Українському народу і скріплює її власноручним підписом.
Виконання військового обов'язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Порядок проходження військової служби військовослужбовцями, які не обіймають військових посад, установлюється положеннями про проходження військової служби (частина дев'ята статті 6 Закону № 2232-XII).
Відповідно до статті 19 Закону № 2232-XII, військовослужбовці, які проходять кадрову або строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту і не проходили строкової військової служби, військовозобов'язані, а також жінки, які не перебувають на військовому обліку, укладають контракт про проходження військової служби за контрактом з додержанням умов, передбачених статтею 20 цього Закону.
Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, у разі закінчення строку контракту можуть укласти новий контракт на проходження військової служби.
Форма, порядок і правила укладення контракту, припинення (розірвання) контракту та наслідки припинення (розірвання) контракту визначаються положеннями про проходження військової служби громадянами України та нормативно-правовими актами Міністерства оборони України та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, якщо інше не передбачено законом.
Згідно із частиною першою статті 20 Закону № 2232-XII на військову службу за контрактом приймаються громадяни, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби особи рядового складу, які проходять строкову військову службу або військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, резервісти, військовозобов'язані, які не мають військових звань сержантського, старшинського і офіцерського складу, особи віком від 18 років, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту, та не досягли граничного віку перебування на військовій службі - на військову службу за контрактом осіб рядового складу.
Відповідно до частини шостої статі 25 Закону № 2232-XII військовослужбовці, прийняті на військову службу за контрактом із числа військовослужбовців строкової військової служби та громадян призовного віку, які не проходили строкову військову службу, в разі розірвання контракту направляються для проходження строкової військової служби, якщо вони не вислужили встановлені строки строкової військової служби, за винятком випадків, передбачених підпунктами «б», «г», «ґ» чи «ж» пункту 1 частини п'ятої статті 26 цього Закону.
За приписами підпункту д) пункту 1) частини п'ятої статті 26 Закону № 2232-XII контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах у мирний час через службову невідповідність.
У свою чергу, порядок проходження громадянами України (далі - громадяни) військової служби у Збройних Силах України та регулюються питання, пов'язані з проходженням такої служби під час виконання громадянами військового обов'язку в запасі визначається Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення № 1153) (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 12 Положення № 1153, встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання підполковника (капітана 2 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
На військову службу за контрактом приймаються, зокрема, громадяни відповідно до статей 19 і 20 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (пункт 13 розділу ІІ Положення № 1153).
З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладаються, окрім іншого, контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - контракт про проходження військової служби) - письмова угода, що укладається між громадянином і державою, від імені якої виступає Міністерство оборони України, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження військової служби (пункт 15 розділу ІІ Положення № 1153).
Перший контракт про проходження військової служби укладається, зокрема, з військовослужбовцями, прийнятими на посади рядового складу, - строком на 3 роки (пункт 18 розділу ІІ Положення № 1153).
Відповідно до підпункту 1 пункту 35 Положення № 1153 контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець звільняється з військової служби (крім випадку, передбаченого пунктом 195 цього Положення) за рішенням командування військової частини за наявності підстав, передбачених підпунктами «а» - «г», «д», «е», «є», «з»-«й» та «л» пункту 1 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
За приписами пункту 228 Положення № 1153 звільнення військовослужбовців з військової служби через службову невідповідність здійснюється в разі:
застосування відповідного дисциплінарного стягнення, передбаченого Дисциплінарним статутом Збройних Сил України;
неможливості призначення військовослужбовця, якому відмовлено (якому скасовано) у відповідній формі допуску до відомостей, що становлять державну таємницю, на посаду, яка не передбачає такого допуску, та неможливості звільнення з військової служби на інших підставах, передбачених законодавством.
Таким чином Положенням № 1153 наведений вичерпний перелік умов, за наявності яких військовослужбовця може бути звільнено через службову невідповідність.
Згідно з пунктом 238 Положенням № 1153 наказ про застосування до військовослужбовця такого дисциплінарного стягнення, як звільнення з військової служби через службову невідповідність, є підставою для видання наказу про його звільнення.
Порядок оформлення документів для видання наказу про звільнення військовослужбовців з військової служби через службову невідповідність визначається Міністерством оборони України.
За приписами пункту 12.3 розділу ХІІ Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 № 170 (далі - Інструкція) (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), дисциплінарне стягнення «звільнення з військової служби за службовою невідповідністю» накладається на військовослужбовців посадовими особами, визначеними Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
Так, сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV (далі - Статут) (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до статей 1, 2, 4 Статуту, військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Військова дисципліна досягається шляхом, зокрема: виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов'язку, вірності Військовій присязі; формування правової культури військовослужбовців.
Військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця, окрім іншого: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Згідно зі статтею 45 Статуту, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Відповідно пунктів в), ж) статті 48 Статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: сувора догана; звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
На військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення (стаття 83 Статуту).
Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини (стаття 84 Статуту).
Виходячи з наведеної норми вбачається, що проведення службового розслідування не є обов'язковою умовою для прийняття командиром рішення про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення. Тож таке рішення може бути прийняте і без проведення службового розслідування, що спростовує доводи позивача про зворотне.
За приписами статей 90, 96, 97 Статуту накладення дисциплінарного стягнення на військовослужбовця, який перебуває у стані сп'яніння, та отримання від нього пояснень проводиться після його протвереження.
Дисциплінарне стягнення виконується, як правило, негайно, а у виняткових випадках - не пізніше ніж за три місяці від дня його накладення. Після закінчення зазначеного строку стягнення не виконується, а лише заноситься до службової картки військовослужбовця. До зазначеного строку не зараховується час перебування військовослужбовця на лікуванні та у відпустці.
Про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення.
Таким чином, Статут передбачає декілька форм повідомлення військовослужбовців про накладення дисциплінарного стягнення, у тому числі, шляхом оголошення про стягнення військовослужбовцю особисто або перед строєм військовослужбовців, що було реалізовано відповідачем по відношенню до позивача.
Виходячи з викладених обставин справи у взаємозв'язку з наведеними нормами, судом не встановлено порушення відповідачем таких норм.
Натомість обставини порушення позивачем сутності військової дисципліни підтверджуються матеріалами, у тому числі, його особистими поясненнями, тож у відповідача були наявні підстави для накладення на позивача дисциплінарного стягнення.
Водночас, аналізуючи доводи позивача щодо необґрунтованості застосування до нього оскаржуваних дисциплінарних стягнень, суд виходив із того, що підставою для притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є наявність самого порушення військової дисципліни, при цьому вид дисциплінарного стягнення визначається особою, яка вирішує питання про його накладення.
Окрім того, Статут не визначає чіткої послідовності та черговості накладення дисциплінарних стягнень за ступенем їх суворості, що в свою чергу наділяє уповноважену особу правом самостійно визначити вид стягнення в залежності від конкретних обставин порушення військової дисципліни.
Також суд зазначає, що дослідження та оцінка змісту наданих позивачем судових рішень Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.04.2021 у справі № 357/2276/21 та від 21.05.2021 у справі № 357/2631/21, не підтверджують доводи позивача про відсутність підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності за встановлених у справі обставин.
Таким чином, оскільки у відповідача були наявні підстави для накладення на позивача дисциплінарного стягнення, ураховуючи наведені положення Закону, Статуту та Положення, у відповідача були наявні підстави для дострокового розірвання контракту.
Підсумовуючи наведене, ураховуючи специфіку проходження військової служби за контрактом, суд доходить висновку про безпідставність позовних вимог позивача, і як наслідок про відмову в задоволенні позовної заяви.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Шевченко А.В.