ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"27" квітня 2023 р. справа № 300/452/23
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія""Автомобільні дороги України" в особі філії "Коломийська дорожня експлуатаційна дільниця" про стягнення податкового боргу у сумі 13984,06 грн, -
Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія""Автомобільні дороги України" в особі філії "Коломийська дорожня експлуатаційна дільниця" (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у сумі 13984,06 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані наявністю у відповідача заборгованості в сумі 13984,06 гривень, що виникла у зв'язку з несплатою штрафних санкцій, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях за № 0011475213 від 12.03.2019, №0011465213 від 12.03.2019, №0055852411 від 14.11.2022. Платником податків рішення контролюючого органу не оскаржені, у встановлений законом строк та ігноруючи надіслану податкову вимогу, податковий борг в загальному розмірі 13984,06 грн не сплачено, а тому позивач просить стягнути таку заборгованість з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують Дочірнє підприємство "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія""Автомобільні дороги України"в особі філії "Коломийська дорожня експлуатаційна дільниця" та за рахунок готівки відповідача в дохід бюджету.
Ухвалою від 28.02.2023 Івано-Франківським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Ухвала про відкриття провадження направлена відповідачу за адресою державної реєстрації місцезнаходження відповідач та була йому вручена, що підтверджується відміткою у рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Однак, правом на подання відзиву у встановлений судом строк він не скористався.
Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
За таких обставин, керуючись частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, справа належить до вирішення за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши в сукупності письмові докази, судом встановлено таке.
Філія "Коломийська дорожня експлуатаційна дільниця" Дочірнього підприємства "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія""Автомобільні дороги України" зареєстрована як суб'єкт господарювання та перебуває на обліку в Головному управлінні Державної податкової служби в Івано-Франківській області як платник податків.
Податковий борг відповідача становить 13984,06 грн, який утворився внаслідок несплати штрафних санкцій, що виникли на основі податкових повідомлень-рішень № 0011475213 від 12.03.2019, № 0011465213 від 12.03.2019, № 0055852411 від 14.11.2022, винесених на підставі акта № 218/09-19-52-13/26263984 від 14.02.2019 "Про результати перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань" та акта № 4295/09-19-24-11/26263984 від 18.10.2022 "Про результати камеральної перевірки своєчасності подання податкової звітності."
Вищевказані документи надсилалися відповідачу та були йому вручені, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідач податкові повідомлення-рішення не оскаржував ні в адміністративному, ні в судовому порядку, а тому такі податкові повідомлення-рішення є узгодженими.
У зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань, контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми "Ю" № 25034-52 від 04.04.2019, згідно з якою загальна сума податкового боргу платника податків станом на 03.04.2019 становила 12964,06 гривень.
Вказана вимога надсилалася відповідачу та була йому вручена, що підтверджується матеріалами справи.
На час розгляду справи податкова вимога не оскаржена та не відкликана.
Згідно з довідкою про суму податкового боргу від 22.12.2022 розмір податкового боргу платника податків становить 13984,06 гривень.
Позивач просить стягнути з відповідача спірний податковий борг.
При вирішенні цього спору суд виходить з такого нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 14.1.156 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Відповідно до пунктів 37.1, 37.2 статті 37 ПК України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.
Статтею 36 ПК України встановлено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 15.1 статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно зі статтею 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Пунктом 38.2 статті 38 ПК України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків.
За визначенням підпункту 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Пунктами 42.1, 42.2 статті 42 ПК України передбачено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до пп. 20.1.18., пп.20.1.34. пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Статтею 56 ПК України встановлено порядок оскарження рішень контролюючих органів. За положенням пункту 56.15 статті 56 ПК України, скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Відповідно до підпункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Отже, у разі незгоди з податковим повідомленням-рішенням, яким платнику податків визначено грошове зобов'язання, останній має право оскаржити таке податкове повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку. Протягом строку оскарження грошове зобов'язання вважається неузгодженим.
Наявності обставини щодо оскарження вищевказаних податкових повідомлень-рішень судом не встановлено та доказів такого оскарження відповідач не надав.
У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно пункту 59.5 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з підпунктом 14.1.175 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Як встановлено судом, позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 ПК України надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" № 25034-52 від 04.04.2019, яку відповідач залишив без реагування, а податковий борг за нею, на момент виникнення вищевказаних податкових зобов'язань, не сплатив.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума податкового зобов'язання відповідача в розмірі 13984,06 гривень утворює податковий борг відповідача, який ним не сплачено.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.
За таких обставин, суд вважає, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг в розмірі 13984,06 гривень. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, такий обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно із пунктом 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.4 статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з пп. 168.4.1. п. 168.4 ст. 168 ПК України податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до відповідних бюджетів згідно з Бюджетним кодексом України.
Тож, враховуючи, що на час розгляду справи податковий борг відповідачем в добровільному порядку не сплачено, відповідних доказів, які б підтверджували погашення такого боргу чи спростовували доводи позивача, відповідачем не надано, суд вважає, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 13984,06 гривень є обґрунтованими, а позов таким, який належить до задоволення.
На основі вищенаведеного, суд вважає за необхідне стягнути з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують Дочірнє підприємство "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія""Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 31790584) в особі філії "Коломийська дорожня експлуатаційна дільниця" та за рахунок готівки в дохід бюджету податковий борг в розмірі 13984,06 грн.
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Враховуючи те, що такі дії позивачем не вчинялися, відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути в дохід бюджету з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують Дочірнє підприємство "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія""Автомобільні дороги України" (код ЄДРПОУ 31790584) в особі філії "Коломийська дорожня експлуатаційна дільниця" та за рахунок його готівки податковий борг в розмірі 13984,06 грн (тринадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири гривні шість копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач: Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018);
відповідач: Дочірнє підприємство "Івано-Франківський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія""Автомобільні дороги України" в особі філії "Коломийська дорожня експлуатаційна дільниця"(код ЄДРПОУ 31790584, вул. Є. Петрушевича, 1, м. Івано-Франківськ, 76014).
Суддя Гомельчук С.В.