26 квітня 2023 року Справа № 280/830/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької обласної військової цивільної адміністрації в особі Військової частини НОМЕР_1 НОМЕР_2 окрема бригада територіальної оборони про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Запорізької обласної військової цивільної адміністрації в особі Військової частини НОМЕР_3 окрема бригада територіальної оборони (надалі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії Запорізької державної військово - цивільної адміністрації щодо примусового вилучення майна, що перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , а саме транспортного засобу Mersedes Benz 310D, держномер НОМЕР_4 ;
визнати протиправними дії Запорізької державної військово - цивільної адміністрації щодо примусового вилучення майна, що перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , а саме транспортного засобу Mersedes Benz 312D, держномер НОМЕР_5 ;
зобов'язати Запорізьку державну військово - цивільну адміністрацію повернути транспортний засіб Mersedes Benz 312D, держномер НОМЕР_5 власнику - ОСОБА_1 ;
зобов'язати Запорізьку державну військово - цивільну адміністрацію повернути транспортний засіб Mersedes Benz 310D, держномер НОМЕР_4 власнику - ОСОБА_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 19.03.2022 представником в/ч НОМЕР_1 здійснено протиправне примусове вилучення майна, що перебуває в приватній власності позивача, а саме транпсортних засобів Mersedes Benz 310D, держномер НОМЕР_4 ; Mersedes Benz 312D, держномер НОМЕР_5 . Позивач зазначає, що протиправність таких рішень полягає в тому, що представником відповідача не дотримано чотирьох обов'язкових умов для реалізації майна, а саме: не здійснено вилучення на платній основі; вилучення здійснено без погодження з державною адміністрацією; вилучення належним чином не оформлене актом встановленого зразка, із зазначенням підстав, ознак майна, розміру виплаченої компенсації, тощо; не здійснено оцінки майна та оригінал не надано власнику. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою суду від 08.02.2023 позовну заяву залишено без руху. У встановлений строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 28.02.2023 відкрито спрощене позовне провадження у справі, а розгляд адміністративної справи призначено без виклику/повідомлення сторін.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
ОСОБА_1 є власником транспортного засобу Mersedes Benz 310D, реєстраціний номер НОМЕР_4 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 , виданого ТСЦ 2341, транспортного засобу Mersedes Benz 312D, реєстраціний номер НОМЕР_5 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 , виданого ТСЦ 2342.
Актом про примусове відчуження або вилучення майна від 19.03.2022, складеного в/ч НОМЕР_1 в особі мол. л-т ОСОБА_2 , у зв'язку з уведеням військового стану, здійснено примусове відчуження авто, власником якого є ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_8 паспорт НОМЕР_9 , виданий Жовтневим РВ УМВС України в Запорізькій області 18.05.1999, право власності підтверджується свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_6 ) Mersedes Benz 310D реєстраціний номер НОМЕР_4 . На момент підписання акта сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна) становить 0 гривень.
Актом про примусове відчуження або вилучення майна від 19.03.2022, складеного в/ч НОМЕР_1 в особі мол. л-т ОСОБА_2 , у зв'язку з уведеням військового стану, здійснено примусове відчуження авто, власником якого є ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_8 паспорт НОМЕР_9 , виданий Жовтневим РВ УМВС України в Запорізькій області 18.05.1999, право власності підтверджується свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_7 ) Mersedes Benz 312D реєстраціний номер НОМЕР_5 . На момент підписання акта сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна) становить 0 гривень.
Вважаючи дії Запорізької державної військово - цивільної адміністрації щодо примусового вилучення майна протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об'єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022 та від 07.11.2022 №757/2022, №58/2023 від 06.02.2023 строк дії режиму воєнного стану продовжувався.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» № 389-VIII від 12.05.2015 (далі - Закон № 389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно пункту 4 частини першої статті 8 Закону № 389-VIII в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану, зокрема, примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об'єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка.
Механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна у юридичних та фізичних осіб для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану визначено Законом України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового воєнного чи надзвичайного стану» № 4765-VI від 17.05.2012 (далі - Закон № 4765-VI).
Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону № 4765-VI визначено, що примусове відчуження майна - позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.
В силу вимог частин першої та другої статті 4 Закону № 4765-VI примусове відчуження або вилучення майна у зв'язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування, погодженим відповідно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, районною, Київською чи Севастопольською міською державною адміністрацією або виконавчим органом відповідної місцевої ради.
У місцевостях, де ведуться бойові дії, примусове відчуження або вилучення майна здійснюється за рішенням військового командування без погодження з органами, зазначеними у частині першій цієї статті, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.
Військовим командуванням, згідно статті 3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» є Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об'єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з'єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.
З аналізу викладених норм чинного законодавства вбачається, що відчуження або вилучення майна у зв'язку із запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану здійснюється за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями, і лише за рішенням військового командування у місцевостях де ведуться бойові дії.
Тобто, обласні військові адміністрації і військові частини є тими суб'єктами, що визначають потреби держави в умовах правового режиму воєнного стану, відтак уповноважені вирішувати питання передачі майна на потреби Збройних Сил України та наділені повноваженнями щодо відчуження майна.
При цьому відсутність погодження із відповідним органом державної виконавчої влади обумовлена тим, що згідно з Наказами Головнокомандувача Збройних Сил України "Про визначення районів ведення воєнних (бойових) дій" визначено, зокрема Запорізьку область як район ведення бойових дій, №№ 84 від 13.03.2022 та 101 від 30.03.2022 (з 24.02.2022 по 12.03.2022); № 102 від 01.04.2022 (з 13.03.2022 по 31.03.2022); № 125 від 30.04.2022 (з 01.04.2022 по 30.04.2022); № 157 від 02.06.2022 (з 01.05.2022 по 31.05.2022); №184 від 01.07.2022 (з 01.06.2022 по 30.06.2022); № 212 від 01.08.2022 (з 01.07.2022 по 31.07.2022); № 237 від 01.09.2022 (з 01.08.2022 по 31.08.2022); № 262 від 01.10.2022 (з 01.09.2022 по 30.09.2022); № 282 від 01.11.2022 (з 01.10.2022 по 31.10.2022); № 311 від 02.12.2022 (з 01.11.2022 по 30.11.2022).
У відповідності до частини першої статті 7 Закону № 4765-VI, зокрема, про примусове відчуження або вилучення майна складається акт. В акті зазначаються: 1) назва військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження або вилучення майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення; 2) відомості про власника (власників) майна: для юридичних осіб - повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код; для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові, постійне місце проживання та ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів, крім осіб, які з релігійних або інших переконань відмовилися від ідентифікаційного номера, про що мають відповідну відмітку у паспорті; 3) відомості про документ, що встановлює право власності на майно (у разі наявності); 4) опис майна, достатній для його ідентифікації. Для нерухомого майна - відомості про місцезнаходження (адреса), для рухомого майна (наземні, водні та повітряні транспортні засоби) - відомості про реєстраційний номер транспортного засобу, марку, модель, номер шасі, рік випуску та інші реєстраційні дані; 5) сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна).
Акт підписується власником майна або його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення, і скріплюється печатками військового командування та/або зазначених органів.
Право державної власності на майно виникає з дати підписання акта.
У разі примусового відчуження майна до акта додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилася у зв'язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження. У разі відсутності особи, у якої відчужується або вилучається майно, або її законного представника під час складання акта про примусове відчуження або вилучення майна такий акт складається без її участі. У такому разі власник майна або його законний представник має право на ознайомлення з актом про примусове відчуження або вилучення майна. Примірник акта та документ, що містить висновок про вартість майна, вручаються під розписку особі, у якої відчужується або вилучається майно, або її уповноваженому представнику.
За статтею 9 Закону №4765-VI право на відшкодування вартості майна (далі - компенсація) у разі його примусового відчуження в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану мають юридичні особи комунальної і приватної форми власності та фізичні особи, у яких відчужені будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану або для відвернення чи ліквідації ситуацій, що стали причиною введення правового режиму надзвичайного стану, і відповідно їх правонаступники та спадкоємці.
Попереднє повне відшкодування вартості примусово відчуженого майна здійснюється на підставі документа, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проведена у зв'язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.
Згідно із частинами першою, другою статті 11 Закону №4765-VI для отримання наступної повної компенсації за примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного стану майно його колишній власник або уповноважена ним особа після скасування правового режиму воєнного стану звертається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем відчуження майна із заявою, до якої додаються акт і документ, що містить висновок про вартість майна.
У разі якщо після скасування правового режиму воєнного чи надзвичайного стану майно, яке було примусово відчужене, збереглося, а колишній власник або уповноважена ним особа наполягає на поверненні майна, таке повернення здійснюється в судовому порядку. Підставою для повернення майна є рішення суду, яке набрало законної сили. У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно. Одночасно особа зобов'язується повернути грошову суму, яка була нею одержана у зв'язку з відчуженням майна, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна. Колишній власник майна, яке було примусово відчужене, може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо (стаття 12 Закону №4765-VI).
Згідно із частинами другою, п'ятою статті 353 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), в умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості. У разі реквізиції майна його попередній власник може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо. Якщо після припинення надзвичайної обставини реквізоване майно збереглося, особа, якій воно належало, має право вимагати його повернення у судовому порядку. У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно, одночасно вона зобов'язується повернути грошову суму або річ, яка була нею одержана у зв'язку з реквізицією, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна.
Механізм прийняття, розгляду заяв та здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, визначає Порядок розгляду заяв та здійснення виплат для наступної повної компенсації за майно, примусове відчужене в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2012 №998 (далі - Порядок №998).
Додатком до Порядку №998 затверджено акт про примусове відчуження або вилучення майна.
Пункт 2 Порядку №998, передбачає, що право на відшкодування вартості майна в разі його примусового відчуження в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану мають особи, зазначені в статті 9 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану».
Законодавство, яке регламентує порядок вилучення майна власника в умовах воєнного стану, чітко окреслює декілька важливих для цієї справи висновків:
1. Військове командування разом із військовими адміністраціями, в умовах воєнного стану можуть примусово відчужувати майно, яке перебуває у приватній власності, а у випадку ведення воєнних дій на відповідній території - погодження військової адміністрації не вимагається (п.4 ч.1 ст.8 Закону №389-VIII);
2. Примусове відчуження майна - це позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно (в тому числі транспортний засіб), що знаходиться в приватній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного стану за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості (п.1 ч.1 ст.1 Закону №4765-VI);
3. «Примусове відчуження майна», «вилучення майна», «реквізиція майна», «конфіскація майна» - це різні правові категорії. Вилучення майна стосується позбавлення права господарського відання або оперативного управління державних підприємств та державних господарських об'єднань. Примусове ж відчуження майна є завжди оплатним (попереднім або наступним відшкодуванням вартості власнику відчуженого майна). В той час, як вилучення майна здійснюється без відшкодування вартості такого майна (п.п.1,2 ч.1 ст.1, ст.3 Закону №4765-VI);. Реквізиція це форма примусового відчуження у власника в умовах воєнного стану на умовах попереднього і повного відшкодування власнику майна його вартості (ст.353 ЦК України). Конфіскація майна - позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення у випадках, встановлених законом (стаття 354 ЦК України).
4. Примусове відчуження майна здійснюється із обов'язковим документальним оформленням, із складанням акту примусового відчуження або вилучення майна. Акт в даному правовідношенні виступає формою фіксації дій щодо примусового відчуження майна. У разі примусового відчуження майна до акту додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилася у зв'язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження (ст.7 Закону №4765-VI, Порядок №998).
5. Право на відшкодування вартості у випадку примусового відчуження належить власнику майна, в тому числі фізичній особі (ст.9 Закону №4765-VI, п.2 Порядку №998).
Це означає, що в умовах воєнного стану уповноважені особи можуть вчиняти дії, спрямовані на примусове відчуження майна у їх власників (в т.ч. транспортних засобів), однак із дотриманням законодавчо встановленої процедури.
Порядок повернення примусово відчуженого майна, що збереглося, та надання взамін іншого майна встановлено статтею 12 Закон України №4765-VI. У разі якщо після скасування правового режиму воєнного чи надзвичайного стану майно, яке було примусово відчужене, збереглося, а колишній власник або уповноважена ним особа наполягає на поверненні майна, таке повернення здійснюється в судовому порядку. Підставою для повернення майна є рішення суду, яке набрало законної сили. У разі повернення майна особі у неї поновлюється право власності на це майно. Одночасно особа зобов'язується повернути грошову суму, яка була нею одержана у зв'язку з відчуженням майна, з вирахуванням розумної плати за використання цього майна. Колишній власник майна, яке було примусово відчужене, може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо.
Водночас, даною нормою не передбачено порядок повернення примусово відчуженого майна до закінчення режиму воєнного стану.
Оглянуті судом Акти про примусове відчуження або вилучення майна містять відомості, що передбачені законом: назва військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження або вилучення майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення; відомості про власника (власників) майна; відомості про документ, що встановлює право власності на майно; опис майна, достатній для його ідентифікації, для рухомого майна (наземні, водні та повітряні транспортні засоби) - відомості про реєстраційний номер транспортного засобу, марку, модель, номер шасі, рік випуску; зазначено, що на момент підписання акта сума виплачених коштів (у разі попереднього повного відшкодування вартості майна) становить 0 гривень; акти підписані власником майна та уповноваженою особою військового командування, скріплені печаткою Військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до статті 8 Закону №4765-VI, оцінка майна, що підлягає примусовому відчуженню, проводиться у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. У разі неможливості залучити до оцінки майна суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання така оцінка проводиться суб'єктами оціночної діяльності - органами державної влади або органами місцевого самоврядування за погодженням із власником майна. У разі відмови або відсутності власника майна зазначені органи мають право проводити таку оцінку самостійно. Оцінка майна, за якою попередньому власнику було відшкодовано вартість примусово відчуженого майна, може бути оскаржена до суду.
Отже, коли відчужується майно, до складеного акта додається висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводиться у зв'язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.
Як було зазначено вище, згідно із частинами першою, другою статті 11 Закону №4765-VI для отримання наступної повної компенсації за примусово відчужене в умовах правового режиму воєнного стану майно його колишній власник або уповноважена ним особа після скасування правового режиму воєнного стану звертається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем відчуження майна із заявою, до якої додаються акт і документ, що містить висновок про вартість майна.
На переконання суду, позивачем не правильно обрано спосіб захисту порушеного права, оскільки позивач зазначає, що відповідачем не здійснено оцінки майна та оригінал не надано власнику.
Суд зауважує, що не проведення оцінки вартості примусово відчуженого майна, не складання висновку про вартість майна на дату його оцінки, яка проводиться у зв'язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження, не є предметом спору у даній справі.
При цьому, позивач не позбавлений права звернутися до правоохоронних органів, якщо вважає дії щодо примусового вилучення транспортних засобів протиправними.
Виходячи з викладеного, а також з меж заявлених позовних вимог та обставин, з якими позивач їх обґрунтовує, позивачем не доведено порушення Запорізькою державною військово - цивільною адміністрацією його прав та інтересів.
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання протиправними дій Запорізької державної військово - цивільної адміністрації щодо примусового вилучення майна, що перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , а саме транспортного засобу Mersedes Benz 310D, держномер НОМЕР_4 ; визнання протиправними дій Запорізької державної військово - цивільної адміністрації щодо примусового вилучення майна, що перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , а саме транспортного засобу Mersedes Benz 312D, держномер НОМЕР_5 ; зобов'язання Запорізьку державну військово - цивільну адміністрацію повернути транспортний засіб Mersedes Benz 312D, держномер НОМЕР_5 власнику - ОСОБА_1 ; зобов'язання Запорізьку державну військово - цивільну адміністрацію повернути транспортний засіб Mersedes Benz 310D, держномер НОМЕР_4 власнику - ОСОБА_1 .
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1ст.143 КАС України).
У зв'язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_8 ) до Запорізької обласної військової цивільної адміністрації (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 164, код ЄДРПОУ 00022504) в особі Військової частини НОМЕР_1 НОМЕР_2 окрема бригада територіальної оборони ( АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М. Чернова