27 квітня 2023 року м. Ужгород№ 260/2312/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просить суд:
1. Визнати протиправною і незаконною дію Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області по зниженню з 01 січня 2016 року відсоткового розміру основної пенсії ОСОБА_1 з 90% від суми грошового забезпечення до 70% від суми грошового забезпечення.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок основного розміру пенсії Позивача ОСОБА_1 , виходячи з 90% від суми грошового забезпечення: з 01 січня 2016 року по 30 листопада 2022 року, - зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення №N/A2699 від 20 березня 2018 року, наданій Ліквідаційною комісією УМВС України в Закарпатській області, а з 01 грудня 2022 року, - у довідці про розмір грошового забезпечення №33/27-2145 від 08 серпня 2022 року, виданій ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Закарпатській області» (під час виконання судового рішення у справі №260/3273/22 від 05 жовтня 2022 року) та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
3. Визнати протиправною і незаконною дію Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області по припиненню з 01 грудня 2022 року нарахування і виплати щомісячної доплати у розмірі 2000 грн., передбаченої Постановою КМУ №713 від 14 липня 2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» ОСОБА_1 , під час виконання судового рішення у справі №260/3273/22 від 05 жовтня 2022 року.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області відновити з 01 грудня 2022 року нарахування і виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн., передбаченої Постановою КМУ №713 від 14 липня 2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі Закон №2262). Пенсію призначено в розмірі 90% грошового забезпечення. При перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року відповідач незаконно зменшив її до 70%. Позивач також зазначає, що його пенсія перераховувалася за рішенням суду. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі Постанова №713) відповідачем з 01.07.2021 здійснено перерахунок його пенсії та нараховано 2000,00 грн. доплати до неї з подальшою виплатою. Однак, у подальшому, в зв'язку з набранням законної сили рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2022 року у справі №260/3273/22 відповідач припинив виплачувати доплату в розмірі 2000,00 грн.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його конституційні права на соціальний захист.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідачем подано відзив на позов, де вказано, що коли в рішенні суду не визначено кінцевої дати періоду, за який слід здійснити перерахунок пенсії, виплата за рішеннями судів, якими зобов'язано органи ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження строком, продовжується до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення одержувача пенсії. Здійснюючи перерахунок пенсії на виконання рішення суду, відповідач керувався нормами законодавства, чинного на момент здійснення перерахунку, а отже, максимальний розмір пенсії позивача не може перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Оскільки пенсія позивача після 01.03.2018 р. переглядалась, а саме здійснено перерахунок її розміру на виконання рішення суду, внаслідок чого основний розмір пенсії збільшився більше ніж на 2000,00 грн., то й відсутні підстави для здійснення відповідної доплати, передбаченої Постановою №713.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Позивач проходив військову службу та отримує пенсію за вислугу років.
Судом встановлено, що позивач є пенсіонером органів внутрішніх справ України, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Закарпатській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII, яка була призначена у розмірі 90% від суми грошового забезпечення (32 роки вислуги).
ГУ ПФУ в Закарпатській області здійснено перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 року, виходячи із розміру 70% від суми грошового забезпечення.
16 січня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Закарпатській області із заявою, в якій просив провести йому з 01.01.2016 року перерахунок пенсії, виходячи з розміру 90% грошового забезпечення та відновити нарахування і виплати йому щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. з 01.12.2022 року, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Листом від 01.02.2023 року №412-204/З-02/8-0700/23 ГУ ПФУ в Закарпатській області повідомило позивача, що оскільки пенсія переглядалась (перераховувалась) на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду №260/3273/22 від 05.10.2022 року, під час якого основний розмір пенсії позивача збільшився менше ніж на 2000,00 грн., то на виконання абзацу третього пункту 1 Постанови №713 до пенсії встановлена доплата в сумі 2000,00 грн. Отже, після проведеного перерахунку, з 01.07.2021 року належна сума доплати була наявна в складових пенсійної виплати. В подальшому, після здійснення перерахунку пенсії на виконання рішення суду №260/3273/22 від 05.10.2022 року, під час якого основний розмір пенсії збільшився більше ніж на 2000,00 грн., то щомісячна доплата, встановлена пунктом 1 Постанови №713, після виконання рішення суду не виплачується. Також зазначив, що рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/3273/22 від 05.10.2022 року не містить зобов'язань для Головного управління щодо здійснення перерахунку пенсії на підставі оновленої довідки із розрахунку 90% грошового забезпечення, а тому підстави для обчислення такої у розмірі 90% сум грошового забезпечення відсутні.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Пунктом 8 розділу II Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-17), який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року, та пунктом 23 розділу II Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі - Закон №1166-VII), який набрав чинності з 1 травня 2014 року, до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» було внесено зміни та цифри « 90» замінено цифрами « 80» та цифри « 80» замінено цифрами « 70» відповідно.
Таким чином, Законами №3668-VІ та №1166-VІІ були внесені зміни до ч. 2 ст. 13 Закону №2262-ХІІ, яким змінено відсоток грошового забезпечення, з якого розраховується розмір пенсії.
При цьому слід звернути увагу, що ні положеннями Закону України №1166-VІІ, ні положеннями Закону №2262-XII не передбачено проведення після 01.04.2014 перерахунку раніше призначених пенсій, виходячи з нового (зменшеного) відсотку відповідних сум грошового забезпечення.
Суд зазначає, що процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом та механізмом їх проведення. Норми, які визначають механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям, встановлені ст. 63 Закону №2262-XII.
Тому, при перерахунку пенсії позивачу має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Частиною 1 статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, зміна максимального розміру пенсії, що відбулася у ч. 2 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної позивачу пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку.
Внесені Законами №3668-17 та №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90% та 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що при перерахунку пенсії відповідач повинен був застосувати норми частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції, що діяла на час призначення позивачу пенсії.
Частиною 3 статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Однак, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» також не передбачено зменшення встановленого на момент призначення пенсії відсотку основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.
Отже, суд зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні відсоткового розміру пенсії не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.03.2018 у справі №564/2288/16-а (№К/9901/23573/18).
Слід також зазначити, що згідно ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (Рішення №5-рп/2002).
Порядок проходження служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях врегульовано спеціальними нормативно-правовими актами, які покладають на громадян, які перебувають на такій службі, додаткові обов'язки і відповідальність.
Також, у Рішенні від 11.10.2005 №8-рп/2005 Конституційний Суд зазначив, що утвердження та дотримання закріплених у нормативно-правових актах соціальних стандартів є конституційним обов'язком держави. Діяльність її правотворчих і правозастосовчих органів має здійснюватися за принципами справедливості, гуманізму, верховенства і прямої дії норм Конституції України, а повноваження - у встановлених Основним Законом України межах і відповідно до законів.
Отже, виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та прирівняних до них осіб, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що здійснення відповідачем перерахунку пенсії позивача з розміру 70% відповідних сум грошового забезпечення є протиправним і такий перерахунок слід здійснити виходячи з розміру 90% від суми грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 24.04.2018 у справі №686/12623/17.
В силу приписів ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені висновки мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
В рішенні від 04.02.2019 у зразковій справі № Пз/9901/58/18 (240/5401/18) Верховний Суд дійшов висновку, що при перерахунку пенсії з 01 січня 2016 року відповідно до статті 63 Закону №2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалось при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18 (провадження №11-198заі19) рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 04.02.2019 залишене без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, як суб'єкт владних повноважень, не довело правомірності дій щодо зменшення розміру пенсії з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
Відтак, відповідач протиправно зменшив позивачу, відсотковий розмір сум грошового забезпечення при перерахунку пенсії з 01.01.2016 року, розрахував пенсію з 70% грошового забезпечення, а не 90%.
Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового розміру пенсії з 01 січня 2016 року по 30 листопада 2022 року, - зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення №N/A2699 від 20 березня 2018 року, наданій Ліквідаційною комісією УМВС України в Закарпатській області, а з 01 грудня 2022 року, - у довідці про розмір грошового забезпечення №33/27-2145 від 08 серпня 2022 року, виданій ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Закарпатській області», тоді як з матеріалів справи та змісту позовної заяви і відзиву на позовну заяву вбачається, що позивачу відповідач зменшив відсотковий розмір пенсії і з 01.01.2016, і з 15.08.2021 (рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.10.2022 року справа №260/3273/22).
За таких обставин, слід визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області у перерахунку з 01.01.2016 розміру пенсії позивача, виходячи з 70% грошового забезпечення та зобов'язати відповідача здійснити відповідний перерахунок пенсії та виплатити її з 01.01.2016 та з 01.12.2022, виходячи з 90% грошового забезпечення.
Щодо вимоги позивача в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо припинення виплати позивачу щомісячної доплати з 01 грудня 2022 року в сумі 2000 гривень, згідно п. 1 абз.1, постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», суд зазначає наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі Закон №2262-ХІІ).
Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону №2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Постанови №713 установлено з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
У разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.
Пунктом 3 Постанови №713 надано вказівку Пенсійному фонду України забезпечити встановлення з 1 липня 2021 р. виплат, передбачених пунктами 1 і 2 цієї постанови, а також виплат, передбачених абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 №656 «Про встановлення щомісячної державної адресної допомоги до пенсії особам з інвалідністю внаслідок війни та учасникам бойових дій» для учасників бойових дій та постраждалих учасників Революції Гідності, за матеріалами пенсійних справ.
Виходячи із наведених норм слідує, що Постановою №713 визначено, зокрема, для осіб, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, при цьому обумовлено, що вказана доплата не виплачується у разі, коли пенсія переглядалася (перераховувалася) після 1 березня 2018 р., крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. У такому випадку щомісячна доплата встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Таким чином, внаслідок ухвалення вказаного нормативно-правового акта Уряду з 01.07.2021 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону №2262-ХІІ до 01.03.2018 було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн. виплата якої не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018.
Водночас, аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної Постанови №713 свідчить про те, що перерахунок пенсії, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови №713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.
З матеріалів справи вбачається, що з 01.07.2021 позивачу встановлено щомісячну доплату до пенсії відповідно до ПКМУ №713 від 01.07.2021 в розмірі 2000,00 грн.
При цьому на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.10.2022 року у справі №260/3273/22 позивачу проведено перерахунок пенсії з 15.08.2021 року з урахуванням довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області» №33/27-2145 від 08 серпня 2022 року.
Вказане рішення суду було виконане у спосіб здійснення 01 грудня 2022 року перерахунку пенсії позивача з 15 серпня 2021 року, розмір якої після її перерахунку становив 16124,62 грн., при цьому, до вказаного розміру пенсії не включена доплата в сумі 2000,00 грн. відповідно до Постанови №713, що підтверджується витягом про перерахунок пенсії з пенсійної справи №N/A2699 - МВС.
Тобто, з матеріалів справи вбачається, що з липня 2021 року по лютий 2022 року (включно) позивач отримував пенсію у розмірі 8480,03 грн. ((посадовий оклад - 3100,00 грн., оклад за військове звання - 2400,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 50% - 2750,00 грн., премія 2,4% - 198,00 грн.) * 70% + 2000,00 грн. (щомісячна доплата відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021) + 66,43 грн. (діти війни) + 500,00 грн. (компенсаційна виплата ПКМУ №849 п.1)), з березня 2022 року по листопад 2022 року (включно) позивач отримував пенсію в сумі 9377,93 грн. ((посадовий оклад - 3100,00 грн., оклад за військове звання - 2400,00 грн., процентна надбавка за вислугу років 50% - 2750,00 грн., премія 2,4% - 198,00 грн.) * 70% + 2000,00 грн. (щомісячна доплата відповідно до ПКМУ №713 від 14.07.2021) + 66,43 грн. (діти війни) + 500,00 грн. (компенсаційна виплата ПКМУ №849 п.1) + 827,90 грн. (індексація)), тобто з урахуванням проведеної індексації та доплати в розмірі 2000,00 грн. відповідно до Постанови №713, а після здійснення перерахунку по рішенню Закарпатського окружного адміністративного суду від 05.10.2022 року у справі №260/3273/22 позивачу протиправно не включено в суми, які підлягали виплаті, доплату в розмірі 2000,00 грн. Тобто, відповідач таким чином штучно позбавив позивача такої доплати, саме з 01.07.2021 року.
Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ на виконання судового рішення з метою усунення порушеного її права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього винило до 01.03.2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до Постанови №713.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 08.11.2022 року у справі №420/2473/22, від 02.03.2023 року по справі №600/870/22-а та від 04 квітня 2023 року у справі №380/25987/21.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На думку суду, відповідач не довів, що припиняючи нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн., діяв відповідно до закону. Тому такі його дії є протиправними.
Відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Позивач просить зобов'язати відповідача відновити з 01 грудня 2022 року нарахування і виплату йому щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн.
Таким чином, з урахуванням правових висновків Верховного Суду у справі №420/2473/22, встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що з метою повного, всебічного захисту прав позивача дану позовну вимогу ОСОБА_1 слід задовольнити шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо припинення нарахування та виплати доплати до пенсії згідно з Постановою №713 та зобов'язання відповідача відновити з 01 грудня 2022 року нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до Постанови №713.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 2147,20 грн, сплачений згідно з квитанцією.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88008, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо зменшення розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90% до 70% грошового забезпечення з 01.01.2016 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років із розрахунку 90% від сум грошового забезпечення з 01 січня 2016 року по 30 листопада 2022 року, - зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення №N/A2699 від 20 березня 2018 року, наданій Ліквідаційною комісією УМВС України в Закарпатській області, а з 01 грудня 2022 року, - у довідці про розмір грошового забезпечення №33/27-2145 від 08 серпня 2022 року, виданій Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Закарпатській області», з урахуванням проведених виплат.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 доплати до пенсії згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у розмірі 2000,00 грн.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області відновити ОСОБА_1 з 01 грудня 2022 року нарахування та виплату щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати у сумі 2147,20 грн (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЯ. М. Калинич