26 квітня 2023 року м. Ужгород№ 260/1631/23
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податкового боргу у розмірі 170647,54 грн. та в т.ч. пеня 10,86 грн. по платежам: 50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» у розмірі 154118,80 грн. та 50 18010900 «Орендна плата з фізичних осіб» у розмірі 15938,51 грн. в т.ч. пеня 10,86 грн. по Чопській ТГ та 590,23 грн. по Великодобронській ТГ.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що податковий борг у розмірі 170647,54 грн. є узгодженим, самостійно не сплаченим, а відтак, підлягає примусовому стягненню. У зв'язку з цим, просить заявлені позовні вимоги задовольнити повністю.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 березня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 15 березня 2023 року, було надіслано ФОП ОСОБА_1 на адресу електронної пошти, та доставлено в електронний кабінет 15.03.2023 року відповідно, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Відповідач відзив на позов у строк встановлений судом (п'ятнадцять днів з дня вручення йому ухвали про відкриття провадження у справі) не подав, як і будь-які докази у спростування позовних вимог.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за місцезнаходженням: 89500, Закарпатська область, м. Чоп, вул. Вакарова, буд. 13 та перебуває на обліку у податковому органі, що підтверджено Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Станом на 12.01.2023 року у відповідача наявний податковий борг у розмірі 170647,54 грн. та в т.ч. пеня 10,86 грн. по платежам:
-50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» у розмірі 154118,80 грн.;
-50 18010900 «Орендна плата з фізичних осіб» у розмірі 15938, 51 грн. в т.ч. пеня 10, 86 грн. по Чопській ТГ та 590, 23 грн. по Великодобронській ТГ.
Вищевказаний борг виник у зв'язку з наступним.
Відповідачем до податкового органу самостійно було подано звітну податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця третьої групи №8570674 від 19.02.2021 року за рік 2020 року із самостійно задекларованою сумою єдиного податку, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 98113,38 грн. Відповідачем частково було сплачено зобов'язання в розмірі 137,53 грн. У зв'язку з чим, несплаченою залишається сума заборгованості в розмірі 97975,85 грн.
Також відповідачем було подано звітну податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця третьої групи №9119508914 від 12.05.2021 року за перший квартал 2021 року із самостійно задекларованою сумою єдиного податку, яка підлягає сплаті до бюджету у розмірі 56142,95 грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Вказане кореспондується з положенням пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №755-VI, із змінами і доповненнями (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - ПК України).
Згідно зі ст. 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Ст. 54 ПК України передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 300.1 статті 300 ПК України, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Проте відповідачем не погашено вищевказані суми боргу, податкові повідомлення-рішення не були оскаржені ні в адміністративному, ні в судовому порядку. Відтак, податковий борг є узгодженим.
За платежем 50 18010900 «Орендна плата з фізичних осіб» визначено податкові зобов'язання за податковими повідомлення-рішеннями:
- №191742-5513-0714 від 28.08.2019 року ( ОСОБА_2 ) за період 2019 року у розмірі 5744,00 грн., з цієї суми сплачено 1304,35 грн., загальна сума становить 4450,51 в т.ч. пеня 10,86 грн., (податкове повідомлення-рішення було надіслане відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримане відповідачем, №8800817442094);
- №185052-5533-0714 від 30.06.2020 року ( ОСОБА_2 ) за період 2020 року у розмірі 5744,00 грн., (податкове повідомлення-рішення було вручене особисто відповідачу).
- №937735-2408-0714 від 16.06.2021 року ( ОСОБА_2 ) за період 2021 року у розмірі 5744,00 грн., (податкове повідомлення-рішення було надіслане відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернуто з відміткою Ф.20, №9801708800718).
- №936362-2408-0714 від 16.06.2021 року ( ОСОБА_3 ) за період 2021 року у розмірі 1932,85 грн., з цієї суми сплачено 1342,62 грн., загальна сума заборгованості становить 590,23 грн. (податкове повідомлення-рішення було надіслане відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернуто з відміткою Ф.20, №9801708800718).
Положенням п. 288.2 ст. 288 ГІКУ передбачено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Згідно із п. 288.3 ст. 288 ПКУ об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Відповідно до п.287.1 ст.287 ПКУ власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Згідно п.286.5 ст.286 ПКУ нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку.
Згідно з п.287.5 ст.287 ПКУ, зазначений податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення- рішення.
Вказані податкові повідомлення-рішення не оскаржувались відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку.
Відтак, грошові зобов'язання за податковими повідомленнями-рішеннями є узгодженими.
Згідно пп. 14.1.162. п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Відповідно до пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПКУ, нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми податкового зобов'язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов'язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання.
Відповідно до ст. 129 ПК України відповідачу проведено нарахування пені у розмірі 10,86 грн. по платежу «Орендна плата з фізичних осіб» ( ОСОБА_2 ).
Вказана сума пені залишається відповідачем не сплачена в повному обсязі.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 16 Податкового кодексу України передбачено, що одним із обов'язків платника податків є обов'язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Положенням пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
В силу пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
У відповідності до ст. 129 ПКУ, відповідачу було проведено нарахування пені в загальній сумі 379,26 грн.
Вказана сума пені залишається відповідачем не сплачена в повному обсязі.
Згідно підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПКУ пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Погашення сум нарахованої та несплаченої пені здійснюється у загальному порядку установленому для погашення податкового боргу.
За змістом пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган, надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
На виконання вимог пункту 59.1 статті 59 ПК України позивачем сформовано податкову вимогу форми Ф №17605-13 від 07 квітня 2021 року на суму податкового боргу 97975,85 грн., яка надіслана на адресу місця реєстрації відповідача та повернута з відміткою Ф.20 (№8800873766579).
Пунктом 58.3 ст. 58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
Відповідно до п. 42.1. ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.
Згідно з п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Отже, вищезазначені податкове повідомлення-рішення та податкова вимога вручені відповідачу у спосіб, визначений законом.
Вказані податкове повідомлення-рішення та вимога ані у адміністративному, ані у судовому порядку не оскаржені. Після надіслання вимоги сума податкового боргу відповідача збільшилася. Доказів погашення податкового зобов'язання стороною відповідача в добровільному порядку станом на день розгляду справи суду не надано.
Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача станом на день розгляду справи становить 170647,54 грн.
Відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган вправі звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Згідно з п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
За приписами п.п. 95.2, 95.4 ст. 95 ПК України стягнення коштів з платника податків проводиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надсилання такому платнику податкової вимоги.
Отже, обов'язку платника податків сплачувати податки кореспондує праву контролюючого органу звертатися з вимогою про стягнення податкового боргу до суду.
Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, у справі «Рисовський проти України» Суд зазначив про особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП], заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП], заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.comS.r.l. проти Молдови», заява №21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі», заява №10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року).
На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах «Лелас проти Хорватії», заява №55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії», заява №36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (рішення у справах «Онер'їлдіз проти Туреччини», п. 128, та «Беєлер проти Італії», п. 119).
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії», п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», п. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії», заява №32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії», заява №35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).
Враховуючи зазначену практику Європейського суду з прав людини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у Закарпатській області дотримана процедура визначення податкового зобов'язання відповідача та повідомлення останнього про наявність податкового боргу. Однак, вказані дії позивача не призвели до погашення відповідачем податкового боргу.
У відповідності до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу у встановлені законодавством строки до бюджету відповідач не сплатив, наявність у нього податкового боргу підтверджується матеріалами справи, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та доцільність задоволення позову.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки зазначених судових витрат судом не встановлено, то відсутні підстави для стягнення останніх з відповідача.
Керуючись ст.ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 170647,54 (сто сімдесят тисяч шістсот сорок сім гривень 54 копійки) грн., в т.ч. пеня 10,86 грн. по платежах: 50 18050400 «Єдиний податок з фізичних осіб» та 50 18010900 «Орендна плата з фізичних осіб».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЯ. М. Калинич