Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 квітня 2023 року Справа№200/680/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Бабіча С.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач), відповідно до якої просив:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, оформлену листом від 01.02.2023 року, вих. № 1402-918/С-02/8-0500/23, щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 з 01.05.2022 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з 01.05.2022 року нараховувати та виплачувати щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. до призначеної пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
В обґрунтування позову позивач вказує на те, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та до квітня 2022 року отримував доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн., яка була йому нарахована відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
У квітні 2022 року на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.11.2021 року у справі № 200/11601/21 (набрало чинності 20.01.2022 року) відповідачем був здійснений перерахунок пенсії позивачу станом на 30.04.2022 року.
За результатами перерахунку доплата у розмірі 2000,00 грн. була скасована і до сплати відповідачем не нарахована.
16.01.2023 року позивач, через уповноваженого представника, звернувся до відповідача із заявою про поновлення виплати доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., який у відповідь на це звернення листом від 01.02.2023 року № 1402-918/С-02/8-0500/23 повідомив позивача про відсутність підстав для нарахування та виплати вказаної доплати до пенсії.
Із зазначеною відповіддю відповідача позивач не погоджується і вважає дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" протиправною та такою, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
15.03.2023 року від позивача до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, яка є, по суті, заявою про уточнення позовних вимог.
Відповідно до вказаної заяви позивач, просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, оформлену листом від 01.02.2023 року, вих. № 1402-918/С-02/8-0500/23, щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 з 01 вересня 2022 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з 01 вересня 2022 року нараховувати та виплачувати щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. до призначеної пенсії ОСОБА_1 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Дана заява приймається судом до розгляду, у зв'язку з чим розгляд справи та ухвалення цього рішення здійснюються судом з її урахуванням.
Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд повністю відмовити у задоволенні позову.
У відзиві на позов відповідач вказує, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.11.2021 року у справі № 200/11601/21 відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивачу з 01.12.2019 року відповідно до оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача від 12.07.2021 року № 33/25-1750.
Після виконання судового рішення розмір пенсійної виплати позивачу збільшився на більше ніж на 2000,00 грн. та склав 9312,68 грн. (до перерахунку складав 5906,12 грн.).
Таким чином, як зазначає відповідач, оскільки розмір пенсії позивача був переглянутий після 01.03.2018 року і після перерахунку різниця між розмірами пенсії становила більше ніж 2000,00 грн., то право на встановлення доплати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 відсутнє.
Крім того, відповідач у відзиві на позов вказує на те, що абзацом 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" не передбачено будь-яких обмежень щодо підстав перегляду пенсії після 01.03.2018 року, отже, такий перегляд може відбуватися як на підставі заяви особи, так і на виконання рішення суду, але у будь-якому разі розмір пенсійних виплат є переглянутим, що унеможливлює встановлення доплати згідно з абзацом 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713.
Серед іншого, відповідач також вказує на те, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, оскільки доплата у сумі 2000,00 грн. позивачу не нараховувалась і не виплачувалась ще з 01.05.2022 року, отже, отримавши пенсійну виплату за травень 2022 року, позивач мав дізнатися про порушення своїх прав і законних інтересів.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22.02.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 200/680/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Частиною 5 статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у суду матеріалів та прийняти дане рішення у порядку письмового провадження.
Дослідивши наявні у справі докази, повно і всебічно встановивши всі її обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з урахуванням положень ч.2 ст. 9 КАС України, з огляду на таке.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, є органом державної влади, про що зазначено у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.
З 01.01.2009 року позивач отримує пенсію за вислугою років згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
У вересні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування рішення від 16.08.2021 року № 206, а також про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення, виданою Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області" від 12.07.2021 року № 33/25-1750.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15.11.2021 року у справі № 200/11601/21 вказаний позов було задоволено: визнано протиправним і скасовано рішення відповідача від 16.08.2021 року № 206 та зобов'язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, виданою Державною установою "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області" від 12.07.2021 року № 33/25-1750, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, починаючи з 01.12.2019 року.
У квітні 2022 року, що не заперечується сторонами, на виконання даного рішення суду відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивачу з 01.12.2019 року згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення позивача від 12.07.2021 року № 33/25-1750.
Як видно з протоколу за пенсійною справою 0503003674 (МВС) від 24.01.2023 року, за результатами перерахунку розмір пенсії позивача склав 9312,68 грн., щомісячна доплата до пенсії за вислугу років у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" (далі - Постанова КМУ № 713) за наслідками проведеного перерахунку пенсії позивача відповідачем до сплати не нарахована.
Позивач, через свого уповноваженого представника, звернувся до відповідача із заявою від 16.01.2023 року про поновлення виплати доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. згідно з Постановою КМУ № 713 та про надання інформації та документів з цього приводу.
У відповідь на дане звернення листом від 01.02.2023 року № 1402-918/С-02/8-0500/23 відповідач повідомив про відсутність підстав для нарахування та виплати вказаної доплати до пенсії, надавши протокол за пенсійною справою 0503003674 (МВС) від 24.01.2023 року.
Отже, відповідач фактично відмовив позивачу у виплаті щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн., яка передбачена Постановою КМУ № 713.
В ході розгляду даної справи відповідачем було надано протокол за пенсійною справою 0503003674 (МВС) від 06.03.2023 року.
Як видно із цього протоколу, станом на 06.03.2023 року розмір пенсії позивача склав 10812,68 грн., але щомісячна доплата до пенсії за вислугу років у розмірі 2000,00 грн. згідно з Постановою КМУ № 713 відповідачем до сплати також не нарахована.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб, визначаються Законом № 2262-ХІІ.
Положеннями частини 3 статті 43 вказаного Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, а також особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в установлених законодавством розмірах, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Питання щодо перерахунку пенсій, які були призначені раніше, визначаються статтею 63 Закону № 2262-ХІІ.
29.12.2015 року набрав чинності Закон України від 23.12.2015 року № 900-VIII "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей", яким доповнено статтю 63 Закону № 2262-ХІІ частиною третьою.
Відповідно до частини 3 статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції та податкової міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у встановлених законодавством для поліцейських розмірах.
11.11.2015 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції".
Пунктом 1 Постанови КМУ № 988 визначено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
На виконання вимог статті 94 Закону України "Про Національну поліцію" № 580-VIII від 02.07.2015 року і Постанови КМУ № 988 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року було затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).
Порядком № 260 встановлені такі додаткові види грошового забезпечення:
- надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4);
- надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5);
- надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6);
- надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7);
- надбавка за почесне звання "заслужений" (пункт 8);
- доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9);
- доплата за вчене звання (пункт 10);
- доплата за службу в нічний час (пункт 11).
На підставі частини 4 статті 63 Закону № 2262-ХІІ Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова КМУ № 103).
Відповідно до пункту 3 Постанови КМУ № 103 встановлено:
"Перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року".
Одночасно, пунктом 5 Постанови КМУ № 103 визначено:
"Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) відповідно до пункту 3 цієї постанови проводити на підставі довідок про розміри грошового забезпечення, поданих Міністерством внутрішніх справ органам Пенсійного фонду України до набрання чинності цією постановою, або довідок, додатково оформлених та поданих відповідно до Порядку № 45 "Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45" (далі - Порядок № 45).
Пунктом 6 Постанови КМУ № 103 були внесені зміни до Порядку № 45.
Згідно з пунктом 1 Порядку № 45 пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 45 під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням. Особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) перерахунок пенсій з 1 січня 2016 року проводиться з розміру грошового забезпечення за прирівняною посадою поліцейського, враховуючи оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року згідно з Постановою КМУ № 988. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року. Подальші перерахунки здійснюються з урахуванням складових грошового забезпечення, передбачених абзацом першим цього пункту.
Постановою КМУ № 103 доповнено Порядок № 45 додатком 3, який визначає форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).
За змістом вищевказаної довідки грошове забезпечення передбачає: посадовий оклад, підвищення посадового окладу, надбавка за стаж служби, надбавка за службу в умовах режимних обмежень, надбавка за почесне звання заслужений чи народний, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук чи вчене звання, інші надбавки, які мають постійний характер та визначені Постановою КМУ № 988, премія.
Відповідно до рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2018 року в адміністративній справі № 826/3858/18, яке було залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, та постанови Верховного Суду від 12.11.2019 року у цій справі визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 Постанови КМУ № 103 (що стосуються пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ до 1 березня 2018 року, крім пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), а також зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.
Порядок № 45 (додаток 2) містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою КМУ № 103 було викладено в новій редакції. Вказаною довідкою не передбачено такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Водночас, з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/3858/18, діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених вище змін.
Після скасування 05.03.2019 року змін до пункту 5 Порядку № 45 і додатку 2 Порядку № 45 залишався чинним пункт 3 Постанови КМУ № 103, який безпосередньо стосувався перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та містив вказівку здійснити перерахунок пенсій з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи основні та щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії в розмірах, установлених законодавством, премії за січень 2016 року відповідно до Постанови КМУ № 988, а також пункт 6 Постанови КМУ № 103, яким внесені зміни до Порядку № 45, зокрема, доповнено цей Порядок додатком 3, який встановлював форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).
Згідно з рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.05.2019 року у адміністративній справі № 826/12704/18, яке було залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019 року, визнано протиправним і скасовано пункт 3 Постанови КМУ № 103, який стосується перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції).
Отже, з 19.11.2019 року, тобто з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/12704/18, пункт 3 Постанови КМУ № 103 втратив чинність, а інші нормативні акти, які б далі обмежували склад і розмір грошового забезпечення осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) для обчислення і перерахунку пенсії, відсутні.
Саме такий перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 року (з огляду на вимоги частин 2 та 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ) мав бути здійснений відповідачем.
Разом із цим, зазначений перерахунок відповідачем своєчасно проведено не було, що мало наслідком звернення позивача до суду з позовом (справа № 200/11601/21).
Фактично даний перерахунок пенсії проведено відповідачем лише на підставі рішення суду від 15.11.2021 року у справі № 200/11601/21.
Спірним питанням даної справи є право позивача на щомісячну доплату до пенсії за вислугу років у розмірі 2000,00 грн. на підставі Постанови КМУ № 713.
Відповідно до абзацу 1 пункту 1 Постанови КМУ № 713 установлено з 01.07.2021 року особам, яким призначено пенсію до 01.03.2018 року згідно із Законом № 2262-ХІІ (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ станом на 01.03.2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ.
Як видно з матеріалів електронної пенсійної справи і протоколів за пенсійною справою 0503003674 (МВС), пенсія за вислугу років була призначена позивачу з 01.01.2009 року, тож на позивача розповсюджується дія абзацу 1 пункту 1 Постанови КМУ № 713.
Абзацом 3 пункту 1 Постанови КМУ № 713 визначено, що у разі, коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018 року, щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000,00 грн. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000,00 грн, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Згідно з абзацом 3 пункту 1 Постанови КМУ № 713 щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом № 2262-ХІІ, починаючи з 01.07.2021 року.
Отже, внаслідок прийняття Постанови КМУ № 713 колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону № 2262-ХІІ до 01.03.2018 року, було установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн., виплата якої не здійснюється у тому разі, коли пенсія особам, вказаним, зокрема, в абзаці 1 пункту 1 Постанови КМУ № 713, переглядалася (перераховувалася) після 01.03.2018 року.
Водночас, аналіз наведених вище норм права, а також мети прийняття Постанови КМУ № 713 свідчить, що перерахунок пенсії, проведення якого за абзацом 3 пункту 1 Постанови КМУ № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 та 36 Закону № 2262-ХІІ, повинен бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону№ 2262-ХІІ, на підставі нормативно-правового акта компетентного органу, оскільки у такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови КМУ № 713 (зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, визначених на законних підставах).
Натомість перерахунок пенсії, який проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018 року, не є перерахунком пенсії внаслідок зміни певних складових грошового забезпечення або інших показників основного розміру пенсії.
Судом установлено, що позивачу здійснений перерахунок пенсії на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.11.2021 року у справі № 200/11601/21 на підставі нової довідки Державною установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Донецькій області" від 12.07.2021 року № 33/25-1750 про розмір грошового забезпечення позивача станом на листопад 2019 року.
Таким чином, оскільки перерахунок пенсії позивача, який проведений відповідачем на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього виникло до 01.03.2018 року, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000,00 грн. відповідно до приписів Постанови КМУ № 713.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 08.11.2022 року у справі № 420/2473/22.
Щодо обраного позивачем способу захисту суд вважає за необхідне зазначити таке.
У своїй позовній заяві (з урахуванням заяви від 15.03.2023 року) позивач просить суд, зокрема, визнати протиправною відмову відповідача, оформлену листом від 01.02.2023 року, вих. № 1402-918/С-02/8-0500/23, щодо нарахування та виплати позивачу з 01 вересня 2022 року щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. відповідно до Постанови КМУ № 713 та зобов'язати відповідача з 01 вересня 2022 року нараховувати і виплачувати щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. до призначеної пенсії позивачу згідно з Постановою КМУ № 713.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, та просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Отже, належним способом захисту в даному випадку буде визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. відповідно до Постанови КМУ № 713.
Водночас, як видно із заяви від 16.01.2023 року, позивач, через свого уповноваженого представника, просив відповідача поновити виплату доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. згідно з Постановою КМУ № 713 з дати припинення її виплати та не просив про поновлення виплати саме починаючи з вересня 2022 року.
З матеріалів пенсійної справи позивача судом установлено, що перерахунок пенсії позивачу на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.11.2021 року у справі № 200/11601/21, яке набрало законної сили 20.01.2022 року, був проведений у квітні 2022 року і з травня 2022 року розмір пенсії позивача склав 9312,68 грн. (без щомісячної доплати до пенсії за вислугу років у сумі 2000,00 грн. відповідно до Постанови КМУ № 713).
Отже, саме з травня 2022 року позивачу було припинено виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. згідно з Постановою КМУ № 713.
Наведені обставини підтверджуються відповідачем у відзиві на позов та не заперечуються позивачем у позовній заяві.
За викладених обставин, зава про зменшення (уточнення) позовних вимог від 15.03.2023 року зі зміною дати, з якої має бути поновлено виплату щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. відповідно до Постанови КМУ № 713, на пізніший термін (у позові - з травня 2022 року, у заяві про зменшення - з вересня 2022 року) не узгоджується із заявою від 16.01.2023 року про поновлення доплати, яка подавалась представницею позивача відповідачу та, у відповідь на яку, відповідач відмовив у поновленні виплати даної доплати до пенсії (лист від 01.02.2023 року № 1402-918/С-02/8-0500/23).
Отже, вказана заява «про зменшення позовних вимог» суперечить інтересам позивача, оскільки, як встановлено судом вище, нарахування та виплата доплати до його пенсії була припинена відповідачем ще у травні 2022 року, а не у вересні 2022 року.
З цих же причин, суд зауважує, що первинно відповідачем було вчинено протиправні дії у вигляді проведення у квітні 2022 року перерахунку пенсії, після якого фактично припинено з 01.05.2022 року нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. і саме визнання цих дій відповідача протиправними (а не відмови у задоволенні заяви про поновлення цієї доплати, яка подана майже через 9 місяців після припинення виплати) має бути передумовою для зобов'язання відповідача вчинити дії з поновлення нарахування та виплати позивачу відповідної доплати з 01.05.2022 року, що буде належним та ефективним спобом захисту та відновлення порушеного права позивача.
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 10 частини 2 та абзацом 2 частини 4 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів. У разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Таким чином, з метою повного та ефективного захисту та відновлення порушеного права позивача, застосувавши положення частини 2 статті 9 та статті 245 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог шляхом:
- визнання протиправними дій відповідача щодо припинення з 01.05.2022 року нарахування та виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. відповідно до Постанови КМУ № 713;
- зобов'язання відповідача поновити з 01.05.2022 року нарахування і виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. згідно з Постановою КМУ № 713.
Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з урахуванням положень ч.2 ст. 9 КАС України.
Щодо строків звернення до суду з цим позовом суд зазначає про таке.
У відзиві на позов відповідач вказує на те, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, оскільки доплата у сумі 2000,00 грн. позивачу не нараховувалась і не виплачувалась ще з 01.05.2022 року, отже, отримавши пенсійну виплату за травень 2022 року, позивач мав дізнатися про порушення своїх прав і законних інтересів.
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Під час розгляду даної справи суд виходить з того, що правовідносини між сторонами у справі є триваючими. У триваючих правовідносинах суб'єкт владних повноважень протягом певного проміжку часу ухиляється від виконання своїх зобов'язань (триваюча протиправна бездіяльність) або допускає протиправну поведінку (триваюча протиправна діяльність) по відношенню до фізичної або юридичної особи. Прикладом таких триваючих правовідносин є, зокрема, правовідносини, що виникають у сфері реалізації права громадян на соціальний захист (пенсійне забезпечення, виплата заробітної плати, тощо).
Триваюче безперервне невиконанням суб'єктом владних повноважень обов'язків, передбачених законом визнається триваючим порушенням. Триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії або допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності) та, відповідно, порушення закону.
Водночас, триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану, за якого об'єктивно існує певний обов'язок у суб'єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов'язку відповідним суб'єктом; припиненням дії відповідної норми закону.
Отже, відповідачем у даному разі було допущено триваюче порушення, яке фактично позбавило позивача права на вільне володіння майном (доплата до пенсії у конкретній сумі - 2000,00 грн. на місяць) протягом значного часу.
Триваюче право повинно бути захищено, а триваюче порушення - припинено, тобто протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень може бути оскаржена до суду в будь-який час за весь період, протягом якого вона триває. У протилежному випадку, з огляду на відсутність дієвого механізму спонукання до виконання свого обов'язку, суб'єкт владних повноважень отримав би легітимацію з боку держави у формі забезпечення можливості зловживання правом та безкінечне продовження протиправної поведінки.
Аналогічна правова позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 24.11.2020 року у справі № 815/460/18 та інших.
Приймаючи до уваги наведене, суд приходить до висновку про те, що строк звернення до адміністративного суду з цим позовом позивачем не пропущений.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем документально підтверджено понесення судових витрат по сплаті судового збору в сумі 1073,60 грн. (квитанція № 9296-7513-7443-0393 від 15.02.2023 року).
Також у позовній заяві позивач вказує, що у зв'язку з розглядом цієї справи ним були понесені витрати на професійну правничу допомогу.
Як зазначає позивач, між ним та адвокатом Співак Веронікою Вікторівною укладено договір про надання правничої допомоги (юридичних послуг) від 12.01.2023 року № 04/001.
Розмір понесених витрат на правничу допомогу (гонорару) становить 2000,00 грн.
У пункті 4 прохальної частини позовної заяви позивач просить суд стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.
Відповідно до частини 1 та пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До пов'язаних із розглядом справи витрат належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову і (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Судом установлено, що між позивачем у даній справі та адвокатом Співак Веронікою Вікторівною був укладений договір про надання правничої допомоги (юридичних послуг) від 12.01.2023 року № 04/001.
Відповідно до ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 16.01.2023 року серії АВ № 1059813, виданим адвокатом Співак Веронікою Вікторівною на підставі договору від 12.01.2023 року № 04/001, правничу допомогу позивачеві має надавати адвокат Співак Вероніка Вікторівна (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 000925 від 29.07.2022 року), яка і є представником позивача у даній справі.
За змістом пункту 4.2. вказаного договору від 12.01.2023 року № 04/001 за послуги, що передбачені підпунктами 1.1.1.-1.1.3. пункту 1.1. статті 1 цього Договору, клієнт оплачує виконавцю гонорар, який складається з авансового платежу та гонорару успіху. Авансовий платіж в розмірі 2000,00 грн. здійснюється клієнтом протягом 2 (двох) календарних днів з моменту підписання сторонами договору. Виплата гонорару успіху в розмірі 2000,00 грн. здійснюється клієнтом протягом 3 (трьох) календарних днів після фактичного отримання щомісячної доплати в розмірі 2000 грн. (після виплати клієнту першої пенсії, збільшеної за рахунок даної щомісячної доплати).
Суд зауважує, що Закон України від 05.07.2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату.
Законом України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Положення про форму та зміст розрахункових документів, яке було затверджене наказом Міністерства фінансів України № 13 від 21.01.2016 року, та Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, що було затверджене постановою Правління Національного банку України № 148 від 29.12.2017 року, не визначаються порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки вказані акти не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність.
Тобто, аналіз спеціального законодавства щодо діяльності адвоката дає право зробити висновок про те, що чинним законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа.
Відтак, адвокат може видати клієнту, на його вимогу, документ, складений в довільній формі (квитанція, довідка, тощо), який і буде підтверджувати факт отримання коштів.
Позивачем надано до суду акт приймання наданих послуг від 16.02.2023 року згідно з договором № 04/001 від 12.01.2023 року, відповідно до якого загальна вартість наданих за цим договором послуг на момент підписання акта склала 2000,00 грн.
Також позивачем надано до суду квитанцію № 9293-7431-5489-5715 від 16.01.2023 року про сплату позивачем 2000,00 грн. на користь адвоката Співак Вероніки Вікторівни.
Водночас, суд зауважує, що за змістом положень пункту 1 частини 3 статті 134 КАС України відшкодуванню підлягають не лише фактично понесені стороною витрати, а й ті, що підлягають сплаті відповідною стороною.
З огляду на викладене, витрати на професійну правничу (правову) допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Як було вказано, згідно з договором від 12.01.2023 року № 04/001, розмір гонорару за професійну правничу допомогу (авансовий платіж) складає 2000,00 грн.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частин 6 та 7 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на ту сторону, яка заявляє клопотання з приводу зменшення витрат на оплату правничої (правової) допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Таким чином, суд має право зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката виключно у випадку наявності про це клопотання від іншої сторони та не має права зменшувати таких витрат за власною ініціативою.
Схожу за суттю правову позицію викладено у постанові Об'єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.
У наданому до суду відзиві на позовну заяву чи у матеріалах будь-які клопотання з боку відповідача про зменшення розміру витрат на правничу (правову) допомогу та обґрунтування їх неспівмірності відсутні.
Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, які були заявлені позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов'язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Суд фактично задовольнив обидві заявлені позивачем пов'язані між собою немайнові позовні вимоги стосовно визнання протиправними дій (відмови) та зобов'язання вчинити певні дії, внаслідок чого судові витрати у вигляді витрат позивача на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 2000,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись положеннями Конституції України та Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постановами Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", Кодексом адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення з 01.05.2022 року нарахування та виплати ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) поновити з 01.05.2022 року нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн. згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
Повне судове рішення складене 24 квітня 2023 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Приймаючи до уваги прийняття даного рішення у порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч