27 квітня 2023 року Справа № 160/10741/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЛозицької І.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом виконуючого обов'язки керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави до Межиріцької сільської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся виконуючий обов'язки керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області з позовом до Межиріцької сільської ради, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04338948) щодо не звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а саме, гідротехнічної споруди: гребля/глуха земляна непроїжджа/L=720 м, d=4/0 м, Н=16,8 м, що знаходиться на зарегульованому водотоці балка Водяна, балка Березнеговата р.Вовча, яка розташована на території Межиріцької сільської об'єднаної територіальної громади поблизу с.Дачне Павлоградського району Дніпропетровської області;
- зобов'язати Межиріцьку сільську раду Павлоградського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04338948) вчинити дії, спрямовані на звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а саме, гідротехнічної споруди: гребля/глуха земляна непроїжджа/L=720 м, d=4/0 м, Н=16,8 м, що знаходиться на зарегульованому водотоці балка Водяна, балка Березнеговата р.Вовча, яка розташована на території Межиріцької сільської об'єднаної територіальної громади поблизу с.Дачне Павлоградського району Дніпропетровської області.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що орган місцевого самоврядування, всупереч вимогам Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" не виконує своїх повноважень, чим допускає протиправну бездіяльність, яка полягає у не вчиненні дій, спрямованих на набуття відповідачем безхазяйного майна, а саме: гребля/глуха земляна непроїжджа/L=720 м, d=4/0 м, Н=16,8 м, яка розташована на території Межиріцької сільської об'єднаної територіальної громади поблизу с.Дачне Павлоградського району Дніпропетровської області.
Позивач зазначає, що питання визначення, ведення обліку комунального майна та право на розпорядження вказаним майном належить до повноважень органу місцевого самоврядування Межиріцької сільської ради.
Позивач, вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 року було відмовлено у відкритті провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст.170 КАС України.
Позивач не погодився з означеною ухвалою та оскаржив її в апеляційному порядку. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.11.2020 року скасовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2020 року та повернуто матеріали справи до суду першої інстанції для подальшого їх розгляду.
Матеріали справи надійшли до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 03.12.2020 року та згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.12.2020 року розподілені судді Лозицькій І.О.
Ухвалою суду від 18.01.2021 року, після усунення недоліків позовної заяви, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та докази на його обґрунтування.
Ухвалою суду від 15.02.2021 року було зупинено провадження у даній справі.
Ухвалою суду від 27.04.2023 року було поновлено провадження у справі № 160/10741/20.
Відповідач, у встановлений судом строк, своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, причини неподання відзиву на позовну заяву суду не повідомив.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, прийшов до таких висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що розпорядженням голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації № Р-380/0/3-20 від 29.05.2020 року «Про взяття на облік нерухомого безхазяйного майна» рекомендовано головам райдержадміністрацій спільно з органами місцевого самоврядування та об'єднаними територіальними громадами утворити робочі і групи з питань виявлення та обстеження території громад безхазяйного і нерухомого майна, а саме, гідроспоруд з подальшим обстеженням вказаного майна та складенням відповідних актів. Крім того, рекомендовано органам місцевого самоврядування та об'єднаним територіальним громадам звернутися до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а саме, гідроспоруд, опублікувати у друкованих засобах масової інформації оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік.
На виконання вказаного розпорядження голови Дніпропетровське обласної державної адміністрації № Р-380/0/3-20 від 29.05.2020 року розпорядженням голови Межиріцької сільської ради №303-р від 18.08.2020 року «Про створення та направлення робочої комісії для візуального обстеження щодо наявності водних об'єктів та гідрологічних споруд» було створено робочу групу з питань виявлення та обстеження на території району безхазяйного нерухомого майна, а саме, гідроспоруд, яка провела обстеження гідроспоруд із складанням відповідних актів обстеження.
Так, в ході обстеження було встановлено, що на території Межиріцької сільської об'єднаної територіальної громади, зокрема, на території с. Межиріч Павлоградського району Дніпропетровської області розташована балка Водяна, балка Березнеговата р. Вовча, площею 106,00 га.
У вказаній балці знаходиться гідротехнічна споруда, а саме, гребля/глуха земляна непроїжджа/L=720 м, d=4/0 м, Н=16,8 м на зарегульованому водотоці балка Водяна, балка Березнеговата р.Вовча поблизу с.Дачне Павлоградського району Дніпропетровської області.
Означене обстеження оформлене актом візуального обстеження щодо наявності водних об'єктів та гідрологічних споруд на території Межиріцької сільської ради від 18.08.2020 року, складеного представниками комісії Межиріцької сільської ради, затвердженими розпорядженням Межиріцького сільського голови №303-р від 18.08.2020 року.
У вказаному акті зазначено, що технічний стан вищевказаної гідротехнічної споруди має задовільний стан, спостерігається невелика фільтрація води. При цьому, власник (балансоутримувач) такої споруди не встановлений, що свідчить про її безхазяйність.
Крім того, відповідно до листа Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області від 12.08.2020 року №1331/03-20 була підтверджена інформація про належність вказаної гідроспоруди до безхазяйної.
Відповідно до листа Межиріцької сільської ради від 03.09.2020 року №1296 встановлено, що остання із заявами щодо взяття на облік безхазяйного і нерухомого майна (гідроспоруд) до органів, що здійснюють державну реєстрацію речового права на нерухоме майно не зверталася, оголошень у друкованих засобах масової інформації про взяття на облік безхазяйного майна (гідроспоруд) не розміщувала.
Не погодившись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до адміністративного суду з даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до статті 121 Конституції України на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів громадян і держави в судах у випадках, визначених законом.
Право на звернення прокурора або його заступника до адміністративного суду в інтересах держави передбачено статтею 24 Закону України «Про прокуратуру» та статтею 53 КАС України.
Частиною 2 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Згідно частини 4 статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Частина 5 статті 53 КАС України передбачає, що у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
У справі, що розглядається, прокурор зазначає, що загроза порушення екологічних інтересів держави, зокрема, у сфері збереження водних ресурсів, виникла внаслідок протиправної бездіяльності органу місцевого самоврядування, який не прийняв на баланс гідротехнічну споруду, яка має ознаки безхазяйного майна, тим самим створивши загрозу виникнення аварій та інших надзвичайних ситуацій, пов'язаних з неналежною експлуатацією гідротехнічної споруди.
Положеннями статті 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Статтею 16 Основного Закону України встановлено, що забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу, є обов'язком держави.
В преамбулі до Водного кодексу України зазначено, що водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об'єктами.
В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержання особливих правил користування водними ресурсами, раціонального їх використання та екологічно спрямованого захисту.
Статтею 1 Водного кодексу України визначено, що водний об'єкт - це природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт).
Згідно статті 6 Водного кодексу України води (водні об'єкти) є виключно власністю Українського народу і надаються тільки у користування. Окремі повноваження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватися відповідним органам виконавчої влади та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.
Відповідно до положень статті 4 Водного кодексу України до земель водного фонду належать землі, зайняті, зокрема, гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них.
Пунктами 2 та 4 частини 1 статті 81 Водного кодексу України до комплексу заходів щодо збереження водності річок і охорони їх від забруднення належить, зокрема, створення спеціалізованих служб по догляду за річками, прибережними захисними смугами, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані; здійснення агротехнічних, агролісомеліоративних та гідротехнічних протиерозійних заходів, а також створення для організованого відводу поверхневого стоку відповідних споруд (водостоки, перепуски, акведуки тощо) під час будівництва і експлуатації шляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій.
Відповідно до частини 2 статті 107 Водного кодексу України під час проектування водогосподарських та інших об'єктів повинна враховуватися можлива шкідлива дія вод, а під час експлуатації цих об'єктів вживатися заходи щодо її запобігання, зокрема, будівництво протиерозійних гідротехнічних споруд, земляних валів, водоскидів, захисних дамб, водосховищ-регуляторів.
Наказом Міністерства інфраструктури України від 16 січня 2014 року № 21 затверджено Положення про організацію та порядок здійснення технічного нагляду за гідротехнічними спорудами воднотранспортного комплексу, відповідно до пункту 1.3 якого гідротехнічні споруди - це споруди, що підпадають під вплив водного середовища, призначені для використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту від шкідливого впливу вод.
Пунктом 1.4 вказаного Положення визначено, що метою здійснення технічного нагляду за гідротехнічною спорудою є контроль за зміною їх технічного стану під час експлуатації споруд, у тому числі визначення і забезпечення придатності до безаварійної експлуатації протягом строку служби.
Тобто, водні об'єкти є важливою частиною екосистеми та елементом довкілля, що забезпечує існування людей, тваринного і рослинного світу. Для належного використання і охорони водних ресурсів, а також для захисту відповідних територій від шкідливого впливу вод на водних об'єктах усіх форм власності можуть зводитися гідротехнічні споруди; забезпечення безаварійності та безперебійності експлуатації таких споруд є завданням власників або користувачів водних об'єктів, на яких розміщена гідротехнічна споруда.
Таким чином, не взяття на облік спірної гідротехнічної споруди, а також невжиття заходів щодо її охорони та збереження, може спричинити виникнення аварій та інших надзвичайних ситуацій, у тому числі повеней, зумовлених шкідливою дією вод. Зазначене може свідчити про наявність загрози заподіяння шкоди інтересам держави у сфері запобігання виникнення надзвичайних ситуацій, пов'язаних з неналежною експлуатацією гідротехнічної споруди, попередження повеней та паводків на водних об'єктах.
Правова позиція про те, що екологічні інтереси держави охоплюють собою, зокрема, й інтереси у сфері збереження та захисту водних об'єктів загальнодержавного та місцевого значення, забезпечення їх належного використання, викладена Верховним Судом у постановах від 19 листопада 2019 року у справі № 806/1350/15, від 29 квітня 2020 року у справі № 802/1145/17-а, від 09 квітня 2020 року у справі № 822/589/17, від 03 лютого 2021 року у справі № 806/1326/17, від 16 червня 2021 року у справі № 120/2320/19-а, від 27 жовтня 2021 року у справі № 806/1325/17, від 06 вересня 2022 року у справі № 822/591/17, від 19 жовтня 2022 року у справі № 354/609/15.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", частиною 2 статті 2 якого визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Стаття 25 вказаного Закону визначає загальну компетенцію сільських, селищних, міських рад, відповідно до якої сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно підпункту 1 пункту «а» статті 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку сільських, селищних, міських рад регламентуються статтею 30 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно якої до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження, зокрема: здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян; б) делеговані повноваження: облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про аквакультуру", гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми (гідротехнічні споруди) - це об'єкти нерухомого майна (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірноосушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.
Статтею 12 Закону України "Про аквакультуру" передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських, Київської і Севастопольської міських, районних, обласних рад у сфері аквакультури належать, зокрема, надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об'єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України.
Таким чином, органу місцевого самоврядування чинним законодавством України надані повноваження щодо ведення обліку гідротехнічних споруд, здійснення контролю за їх використанням.
Поняття безхазяйного майна визначене статтею 335 Цивільного кодексу України, відповідно до якої безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.
Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.
Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
Так, Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Статтею 2 вказаного Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
В розумінні пункту 3 частини 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", орган місцевого самоврядування є заявником реєстрації речових прав у разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Частиною 14 статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно пунктів 82, 84, 85 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1127, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначених пунктами 83-88 цього Порядку. За результатом розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік. Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.
Тобто, до відання сільських, селищних, міських рад відноситься, в тому числі, вчинення дій, спрямованих на реєстрацію та взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території відповідної громади.
Так, законодавством визначена поетапна процедура передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, яка включає в себе звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, звернення органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, до суду за переданням нерухомого майна за рішенням суду у комунальну власність.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем не вчинено заходів щодо звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а саме, спірної гідротехнічної споруди.
А отже, в порушення вимог частини 2 статті 19 Конституції України, відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості
Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.
Щодо питання розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У даній справі такі витрати відсутні.
Керуючись статтями 9, 72-77, 139, 241-243, 245-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов виконуючого обов'язки керівника Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави до Межиріцької сільської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Межиріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04338948) щодо не звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а саме, гідротехнічної споруди: гребля/глуха земляна непроїжджа/L=720 м, d=4/0 м, Н=16,8 м, що знаходиться на зарегульованому водотоці балка Водяна, балка Березнеговата р.Вовча, яка розташована на території Межиріцької сільської об'єднаної територіальної громади поблизу с.Дачне Павлоградського району Дніпропетровської області.
Зобов'язати Межиріцьку сільську раду Павлоградського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 04338948) вчинити дії, спрямовані на звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а саме, гідротехнічної споруди: гребля/глуха земляна непроїжджа/L=720 м, d=4/0 м, Н=16,8 м, що знаходиться на зарегульованому водотоці балка Водяна, балка Березнеговата р.Вовча, яка розташована на території Межиріцької сільської об'єднаної територіальної громади поблизу с.Дачне Павлоградського району Дніпропетровської області.
Судові витрати у справі не розподілялись.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 27.04.2023 року.
Суддя І.О. Лозицька