Постанова
Іменем України
(додаткова)
27 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 824/117/22
провадження № 61-1569ав23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Тітова М. Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Хурсякової О. І.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - IEC Industrie ExportGmbH (Німеччина),
боржник - Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду (м. Київ, проспект Повітрофлотський, 28) заяву ІЕС Industrie Export GmbH(Німеччина) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, у справі за заявою IEC IndustrieExport GmbH(Німеччина) про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу при Торгово-промисловій палаті України від 03 серпня 2022 року у справі № 224/2021 за позовом IECIndustrie ExportGmbH (Німеччина) до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Україна) про стягнення заборгованості за контрактом від 20 грудня 2019 року № 53-129-01-19-02026,
Описова частина
Історія справи
У вересні 2022 року IEC Industrie ExportGmbH (Німеччина) звернулось до суду із заявою про визнання та надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 03 серпня 2022 року у справі № 224/2021 за позовом IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) до Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Україна) (далі - ДП «НАЕК «Енергоатом») про стягнення заборгованості.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року заяву IEC Industrie Export GmbH(Німеччина) про визнання і надання дозволу на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу при Торгово-промисловій палаті України від 03 серпня 2022 року у справі № 224/2021 за позовом IECIndustrie ExportGmbH (Німеччина) до ДП «НАЕК «Енергоатом» (Україна) про стягнення заборгованості задоволено.
Визнано і надано дозвіл на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 03 серпня 2022 року у справі № 224/2021 за позовом ІЕС Industrie Export GmbH (Німеччина) до ДП «НАЕК «Енергоатом» (Україна) про стягнення заборгованості за контрактом від 20 грудня 2019 року № 53-129-01-19-02026.
Видано виконавчий лист про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» (Україна) на користь компанії ІЕС Industrie Export GmbH(Німеччина) 97 050,00 євро - основного боргу, 3 104, 22 євро - трьох процентів річних та, крім того, 5 780, 03 євро - на відшкодування витрат з арбітражного збору, а разом 105 934, 25 євро.
Стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» (Україна) на користь ІЕС IndustrieExport GmbH(Німеччина) судовий збір у розмірі 1 240,50 грн.
Ухвалою (додатковою) Київського апеляційного суду від 06 лютого 2023 року стягнуто з ДП «НАЕК «Енергоатом» на користь ІЕС IndustrieExport GmbH витрати на правову допомогу у розмірі 300,00 євро.
Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, ДП «НАЕК «Енергоатом» (Україна), оскаржило їх до Верховного Суду як до суду апеляційної інстанції.
Постановою Верховного Суду від 13 квітня 2023 року апеляційні скарги ДП «НАЕК «Енергоатом» (Україна) залишено без задоволення.
Ухвалу Київського апеляційного суду від 20 грудня 2022 року та додаткову ухвалу Київського апеляційного суду від 06 лютого 2023 року залишено без змін.
Короткий зміст та доводи заяви про відшкодування судових витрат
Представник ІЕС Industrie Export GmbH адвокат Муляр Є. Г. подав до Верховного Суду заяву про відшкодування витрат на правничу допомогу, в якій просить: вирішити питання про розподіл судових витрат IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) на професійну правничу допомогу, пов'язаних із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, в сумі 400 євро; задовольнити заяву в повному обсязі та покласти вказані витрати на боржника.
Заява мотивована тим, що у зв'язку з наданням адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Копусь і Муляр» (далі - Адвокатське об'єднання) консультації заявнику, формуванням правової позиції, підготовкою та поданням відзиву на апеляційну скаргу, участю в судовому засіданні, підготовкою та поданням цієї заяви, IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) понесла витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 400 євро, що підтверджується: додатковою угодою № 3 від 09 лютого 2023 року до договору про надання правової допомоги від 28 липня 2021 року № KMLF/48/2021, рахунком від 14 квітня 2023 року, а також банківською випискою від 18 квітня 2023 року, доданими до заяви.
Позиція сторін у суді апеляційної інстанції
Представник ІЕС Industrie Export GmbH адвокат Муляр Є. Г. просив заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) у зв'язку з апеляційним переглядом справи, задовольнити та провести судове засідання за його відсутності на підставі наявних у справі документів.
ДП «НАЕК «Енергоатом» (Україна) звернулося до суду з клопотанням про відмову у задоволенні заяви ІЕС Industrie ExportGmbH (Німеччина) про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 400,00 євро або про зменшення його до розумного та справедливого розміру.
Позиція Верховного Суду як суду апеляційної інстанції
У пункті 3 частини першої, частині третій статті 270 ЦПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14- 382цс19) зробила висновок, що вимога частини восьмої статті 141 ЦПК України щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні.
У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Отже, склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У частинах четвертій - шостій статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) зроблено висновок, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Звертаючись із заявою, представник IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) адвокат Муляр Є. Г. просив покласти на ДП «НАЕК «Енергоатом» витрати на правову допомогу, понесені юридичною особою, інтереси якої він представляє, при апеляційному перегляді справи.
На підтвердження розміру таких витрат IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) надало:
- копію ордера на надання правничої (правової) допомоги серії АА № 1277524 від 13 лютого 2023 року;
- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ЛВ № 002529 від 12 січня 2023 року;
- копію додаткової угоди № 3 від 09 лютого 2023 року до договору про надання правової допомоги від 28 липня 2021 року № KMLF/48/2021, укладений між Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «КОПУСЬ І МУЛЯР» та IEC Industrie Export GmbH (Німеччина);
- копію рахунку від 14 квітня 2023 року № 48/2021/7 на оплату, передбачених додатковою угодою, послуг в сумі 400,00 євро;
- - копію квитанції від 18 квітня 2023 року на суму 400,00 євро.
Вказані докази були подати у строк, встановлений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.
У додатковій постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
За умовами додаткової угоди № 3 від 09 лютого 2023 року до договору про надання правової допомоги від 28 липня 2021 року № KMLF/48/2021, укладеного між Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «КОПУСЬ І МУЛЯР» та IEC Industrie Export GmbH (Німеччина),IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) зобов'язалося оплатити послуги Адвокатського об'єднання «Юридична фірма «КОПУСЬ і МУЛЯР» у євро.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що суд має право у своєму судовому рішенні вказувати про стягнення грошової суми в іноземній валюті, у якій і підлягає тоді його виконання (дивитись, наприклад, постанови Великої Плати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц, від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц та у справі № 464/3790/16-ц, від 23 жовтня 2019 року у справі № 723/304/16-ц).
У зв'язку з цим, враховуючи договірні умови оплати отриманих IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) адвокатських послуг, Верховний Суд визначає відшкодування витрат на правничу допомогу в євро.
Проаналізувавши відзив на апеляційну скаргу та заяву про відшкодування витрат на правову допомогу, а також додані до них документи, колегія суддів дійшла висновку про доведеність понесення Компанією IEC Industrie Export GmbH витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 400,00 євро, що є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.
При цьому колегія суддів вважає, що доводи клопотання ДП «НАЕК «Енергоатом» (Україна) про зменшення заявлених IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не спростувують їх розмір та не доводять неспівмірність цих витрат критеріям, встановленим у частині четвертій статті 137 ЦПК України, у зв'язку з чим відсутні підстави для зменшення розміру відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Заяву IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (Україна) на користь IEC Industrie Export GmbH (Німеччина) витрати, понесені на оплату професійної правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, в сумі 400,00 євро.
Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: Є В. Коротенко
А. Ю. Зайцев
М. Ю. Тітов