Ухвала
26 квітня 2023 року
м. Київ
справа № 607/1377/22
провадження № 61-11704св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І. (суддя-доповідач), суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2
відповідач - ОСОБА_3 ,
третя особа - управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяви ОСОБА_3 про стягнення витрат на правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення у справі за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 липня 2022 року, та постанову Тернопільського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року,
У січні 2022 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, про усунення перешкод у здійсненні бабою і дідом їх прав щодо виховання онуків.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 липня 2022 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задоволено. Визначено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом надання їм можливості бачитися з дітьми у такі дні: кожної неділі з 15:00 год. до 18:00 год., а також з неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 10 днів у період літніх канікул. Вказано, що в інші дні місяця, побачення можуть відбуватися за попередньою домовленістю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Побачення повинні відбуватися за бажанням дітей за місцем проживання (перебування) дітей, в громадських місцях культурно-розважального характеру (парк, кінотеатр, та інших громадських місцях), що призначені для їх повноцінного відпочинку та відповідають віку та стану здоров'я дітей. За погодженням із ОСОБА_3 , побачення можуть відбуватися також і інших місцях (за місцем проживання бабусі, дідуся, тощо). Зазначено, що у перших шість місяців, після набрання рішенням законної сили побачення повинні відбуватися у присутності матері ОСОБА_3 , в подальшому самостійно, без присутності матері. Зобов'язано ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у спілкуванні з дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 по 496,20 грн судового збору.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 липня 2022 року змінено в частині визначення графіку побачень ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з малолітніми онуками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом надання їм можливості бачитися з дітьми у такі дні: кожної І та ІІІ неділі з 15:00 год. до 18:00 год. В іншій частині рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 липня 2022 року залишено без змін. Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 741,50 грн судового збору, сплаченого в суді апеляційної інстанції.
Постановою Верховного Суду від 12 січня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07 липня 2022 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 18 жовтня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення. Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, про усунення перешкод у здійсненні бабою і дідом їх прав щодо виховання онуків, задоволено частково. Визначено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом надання їм можливості бачитися з дітьми у такі дні: кожної I та III неділі з 15:00 год. до 18:00 год.; 10 днів у період літніх канікул. Побачення дітей повинні відбуватися у присутності їх матері ( ОСОБА_3 ) за бажанням дітей. Побачення повинні відбуватися за бажанням дітей за місцем проживання (перебування) дітей, в громадських місцях культурно-розважального характеру (парк, кінотеатр, та інших громадських місцях), що призначені для їх повноцінного відпочинку та відповідають віку та стану здоров'я дітей. За погодженням із ОСОБА_3 , побачення можуть відбуватися також в інших місцях (за місцем проживання бабусі, дідуся, тощо). У задоволенні іншої частини позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - управління сім'ї, молодіжної політики та захисту дітей Тернопільської міської ради, відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 620,25 грн сплаченого судового збору. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 620,25 грн сплаченого судового збору.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 містилася заява про стягнення витрат на правничу допомогу.
У постанові Верховного Суду від 12 січня 2023 року зазначено, що: «оскільки у касаційній скарзі ОСОБА_3 зроблена заява про подання доказів понесення судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, колегія суддів зазначає, що у разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява буде залишена без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України)».
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ОСОБА_3 отримала постанову Верховного Суду 23 січня 2023 року.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).
ОСОБА_3 протягом п'яти днів після ухвалення постанови суду касаційної інстанції не надала доказів понесення витрат. Тому на підставі частини восьмої статті 141 ЦПК України заяву про стягнення витрат на правничу допомогу необхідно залишити без розгляду.
У березні 2023 року ОСОБА_3 подала заяву про ухвалення додаткового рішення. В якій просить ухвалити додаткову постанову щодо розподілу судових витрат, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції та розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції. ОСОБА_3 зазначає, що судом не вирішено питання щодо розподілу судових витрат за розгляд справи в суді касаційної інстанції, а також не вирішено питання щодо перерозподілу судових витрат за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу (частина перша статті 270 ЦПК України).
У розділі «Висновки за результатами розгляду касаційної скарги» постанови Верховного Суду від 12 січня 2023 року зазначено: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 сплачено судовий збір за подання позову у розмірі 992,40 грн. ОСОБА_3 сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 1 488,60 грн; за подання касаційної скарги у розмірі 1 984,80 грн. У зв'язку із частковим задоволенням позову та касаційної скарги з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 належить стягнути по 248,10 грн сплаченого судового збору. З ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 належить стягнути по 868,35 грн сплаченого судового збору. На підставі частини дванадцятої статті 265 ЦПК України з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 належить стягнути по 620,25 грн сплаченого судового збору.
У резолютивній частині постанови Верховного Суду від 12 січня 2023 року вказано: «стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 620,25 грн сплаченого судового збору. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 620,25 грн сплаченого судового збору».
За таких обставин, відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення. Тому у задоволенні заяви належить відмовити.
Керуючись статтями 141, 260, 270 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Заяву ОСОБА_3 про стягнення витрат на правничу допомогу залишити без розгляду.
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді: Н. О. Антоненко
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
М. М. Русинчук